Поділитись:

79-річна революціонерка, або Історія побитої за протест лучанки (інтерв’ю)

Середа, 17 квітня 2019, 20:00

"Скільки ж я вистояла під Верховною Радою", – захоплено розповідає 79-річна Людмила Філіпович, пригадуючи часи, коли Україна здобувала свою незалежність.

Тоді вона протестувала у Києві пліч-о-пліч з дисидентом Левком Лук'яненком, сьогодні – з плакатом у руках у Луцьку. 

"Зеленський – наркоман?" – було написано на полотні, за яке громадська діячка  отримала кулаком в лице.

"Наркоман", – стверджує Людмила Миколаївна.

"Чому він не здав аналізи незалежній міжнародній установі? Бо боявся, що в його організмі знайдуть залишки різних речовин", – додає вона.

Позицію пані Людмили розділили далеко не всі. Прихильники фаворита президентських перегонів Володимира Зеленського звинуватили жінку у тому, що вона працює за гроші, а окремі користувачі соціальних мереж вітали її побиття у центрі міста...

Щоб зрозуміти справжні мотиви Людмили Філіпович, ІА "Конкурент" навідалося до неї у гості...

На її будинку майорить жовто-блакитний стяг, а під оком – синець. Вона посміхається та відчиняє хвіртку, запрошує до хати і питає, навіщо я знімаю взуття.

В кухні похмуро світить лампочка, тихо готується їжа та бурмоче телевізор. На холодильнику помічаю котячий корм, хоча самого чотирилапого не видно. Зрештою ми сідаємо за стіл і починаємо говорити...

"Ми воювали, як могли"

(На фото: посередині народний депутат першого скликання Верховної Ради України Олександр Гудима. Праворуч від нього, з листівкою у руках, Людмила Філіпович)

"Я закінчила медичне училище та 12 років працювала фельдшером у селі. Моя мама народилася тут, бабця з Крушівця, дід – царський офіцер. Батько загинув під Козятином", – розповідає пенсіонерка.

У 1989 році вона вступила до Гельсінської спілки та боролася за незалежність України:

"Колись моя мама казала, що нами керує антихрист. Ми (має на увазі себе та старшу сестру, – ред.) – люди віруючі, і тієї влади, м'яко кажучи, не трималися. Я виростала з думкою, що такі вожді – нікудишні".

Згодом Людмила Філіпович увійшла до Української республіканської партії, яку очолював дисидент Левко Лук'яненко:

"Ми багато чого робили: проводили різноманітні акції, виганяли Обком партії, боролися, щоб наших хлопців не забирали служити в інші країни та не відправляли в Афганістан. На жаль, багато чого я вже і забула".

Діячка емоційно згадує мітинги, які в роки раннього становлення України як незалежної держави відбувалися у Києві.

"Перебуваючи під Верховною Радою (куди нас не пускали), ми бачили багато депутатів та "закидували" їх "ганьбою". Після таких акцій вони сказали, щоб нас не пускали і на подвір'я парламенту... Ми лягали на асфальт, попереду стояв Левко з іконою в руках, а перед нами – три ряди міліціонерів з ОМОНом позаду... На щастя, міліція тоді вчинила правильно та не дозволила омонівцям поїхати на нас автобусами, щоб розігнати".

Після таких акцій нас знову пустили на подвір'я Верховної Ради, проте згодом знову вирішили випровадити звідти. У відповідь з нашої сторони пригнали бензовоз, на нього виліз хлопець і сказав: "Або пускайте, або я зараз все тут підпалю". Ми оточили того хлопчину та обороняли його від ОМОНУ... Ми воювали, як могли! 

"Не відомо, чи за Зеленського не стане гірше, ніж було за Януковича"

Людмила Філіпович пригадує, як за часів президента Леоніда Кучми самотньо стояла посеред Луцька з плакатом "Де журналіст Гонгадзе?" 

"Тоді було нормально, ніхто мене не чіпав. Москалі могли сказати, що я "дура старая", але ніхто не підходив зі словами: "Тобі треба голову розвалити"

Пенсіонерка стверджує, що виступає проти Зеленського, оскільки, на її думку, він трохи залежний від Росії і знаходиться в орбіті впливу олігарха Ігоря Коломойського. Разом із тим вона не може пробачити шоумену жарти про Україну.

Жінка розповідає, що у суботу, 13 квітня, не планувала мітингувати, проте хороша погода та велика кількість людей на центральній площі спонукали її дістати з сумки плакат з написом: "Зеленський – наркоман?".

У підсумку через цей напис у неї зав'язалася бійка з іншою літньою пані, а очільник штабу Володимира Зеленського у Волинській області Валерій Стернійчук написав на неї заяву до поліції. Далі інформацію подаємо у вигляді розшифрованого діалогу.

– У вас на плакаті написано «Зеленський – наркоман?». Чому ви питаєте про це?

– Якби я не поставила знак питання, то ці слова розцінювалися б, як заява. Мене могли б і до суду затягнути.

– А що ви думаєте про Порошенка?

– Думаю, що він найбільш гідний з тих кандидатів, які йшли у президенти. 

– Ви будете продовжувати виходити на протести?

– Звісно! Якщо не буде дощу, то завтра стоятиму!

– З яким плакатом?

– «Зеленський – наркоман?». В мене є й інший, більш м’який напис, але я розумію, що треба стояти з тим, хоча б ще трохи. Я завітаю до управління СБУ, щоб закликати їх контролювати площу. Я поліції про це вже казала, а то в мене знову плаката видеруть.

– Розкажіть про ваш крайній одиничний протест у суботу. Що там сталося?

– До мене прийшов молодий хлопець (керівник штабу Володимира Зеленського у Волинській області Валерій Стернійчук) і викликав поліцію через те, що я стою з таким плакатом. Певно, що він не догледів там «знаку запитання» (посміхається). Поліцейські сказали, що я займаюся незаконною агітацією, проте я людина грамотна і пояснила, що маю право агітувати після оголошення результатів виборів. Вони замовкли і переключилися на те, що я стверджую, що Зеленський наркоман. То я показала знак запитання, і вони знову замовкли. У свою чергу я поцікавилася, чому вони не питають про мій порваний плакат та побите лице. Начальник штабу Зеленського свою заяву забрав, а я написала свою, щоб вони знайшли жінку, яка мене вдарила… 

– Що ви хочете сказати виборцям, які 21-го квітня підуть обирати наступного Президента України?

– 12 мільйонів українських ідіотів привели до влади зека, тепер ви тягнете результат? Результат робити Януковича бачили? Не відомо, чи не стане ще гірше!

***

Людмила Філіпович стверджує, що всі ці роки боролася лише за одне: за Україну.

Звинувачення у тому, що стоїть за гроші, різко відкидає, проте сприймає з посмішкою, хоча і сумною.

Так, люди, які не розділяють її позицію, мають повне право на конструктивну критику. 

Проте вона (критика) ні в якому разі не повинна переходити на образи, погрози і особливо у побиття.

Особливо, коли за такими одиночними протестами стоїть 79-річна революціонерка.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
19:24
15:05
19 серпня 2019
16:02
18 серпня 2019
17 серпня 2019
20:00
16:15