Поділитись:

Брищенський полігон: як гниє луцький непотріб та чому екологи обурені (ФОТО)

Субота, 20 квітня 2019, 08:30

Нещодавно прес-служба Державної екологічної інспекції у Волинській області повідомила вражаючу інформацію: через незаконне поводження зі сміттям, департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради виставили претензію на понад 4 мільйони гривень збитків за нанесену шкоду навколишньому середовищу. У випадку сплати – це будуть бюджетні кошти.

Відреагував на ситуацію депутат міської ради та член бюджетної комісії Андрій Покровський. Адже коштів у міській казні і так не вистачає. Більше того, він наголосив, що мова йде про справжню загрозу екології. На своїй сторінці у Фейсбук перший заступник Григорій Недопад назвав ситуацію зі штрафом «спірним питанням», яке, швидше на все, буде розглядатися у суді.

«Конкурент» «покопався» трішки детальніше у сміттєвій темі та з’ясував, що підстави для хвилювання справді є.

ДЕ СПОЧИВАЄ ЛУЦЬКИЙ МОТЛОХ

Брищенський полігон твердих побутових відходів знаходиться неподалік сіл Брище та Рокині, що належать до Княгининської ОТГ. Полігон почав експлуатуватися ще у 70-тих роках. Загалом тут є три земельні ділянки, які пов’язані із захороненням відходів.

Перша, площею 6,1 гектара, призначена для будівництва та обслуговування заводу по переробці сміття. Вона зараз не використовується, але в перспективі тут таки може бути завод. Відповідно до даних, отриманих в земельному кадастрі, ця територія в оренді у ТзОВ «Центр переробки та утилізації відходів».

Друга ділянка, площею 8,8915 га – для будівництва та обслуговування полігону по збереженню та похованню твердих побутових відходів. Це уже відпрацьований полігон. Тут захоронення припинено у кінці 2015 року, однак договір на користування земельною ділянкою діє до 19 січня 2022 року. Частина цієї землі (0,06 га) тут здана в суборенду ТзОВ «Кліар Енерджі», які займаються виробництвом біогазу.

Третя ділянка, площею 8,6897 га – це діючий полігон Луцька, куди зводять міський непотріб.

Власником землі є Луцька районна державна адміністрація, а орендарем двох останніх ділянок – Департамент житлово-комунального господарства ЛМР. На підставі договору про вивіз та захоронення відходів з департаментом ЖКГ експлуатує це сміттєзвалище комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс».

ЯК ПРАЦЮЄ ПОЛІГОН

Неможливо просто прийти на будь-яку ділянку і влаштувати там сміттєзвалище. Цей процес має певну технологію та алгоритм, яких потрібно дотримуватися, коментує перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Шеремета. Усі кроки чітко виписані в законодавстві.

Якщо говорити спрощено, то потрібно дотримуватися трьох правил. По-перше, ці землі повинні бути з відповідним цільовим призначенням. По-друге, на кожен із полігонів виготовляється проектна документація. І зрештою, потрібно дотриматися технології експлуатації цього об'єкту.

Планується, що діючий полігон (ділянка №3) запускатимуть у три черги. Якщо говорити простою мовою, то кожна черга – це нова чаша, котлован, виритий у землі, куди складають відходи особливим чином. Зараз поки що використовують одну чашу, першу. Окрім цього тут є приміщення сміттєсортувальної лінії, яка не працює належним чином, та вага, адже все сміття має обліковуватися.

Ліворуч - територія старого полігону. Праворуч - нового. Прямо по кадру - установка з виробництва біогазу.

Котлован чаші встеляють спеціальною оболонкою, туди проводять дренажні системи. По цих трубам з дірочками в колодязь, який будуть поруч котловану, відводиться фільтрат – речовина, яка виникає внаслідок гниття відходів. Цей фільтрат згодом викачують з колодязю і поливають ним сміття. Роблять це у певній послідовності, формуючи саму цю сміттєву яму із власне сміття та шарів землі.

Коли наповнюється одна чаша та насип, тоді її консервують, проводять рекультивацію, засівають по верху травичку, висаджують дерева та починають використовувати наступну яму для сміття. Так мало би бути.

Але на Брищенському полігоні дещо пішло не так.

ЩО ВИЯВИЛИ ІНСПЕКТОРИ

Сергій Шеремета розповідає, що інспекція проводила планову перевірку Луцької міської ради, як органу місцевого самоврядування. Разом з тим, екологи враховували звернення громадян сіл Брище та Княгиненка. Мешканці скаржилися письмово та телефоном на діяльність сміттєзвалища. Насамперед про те, що накопичується забагато фільтрату.

Ось так виглядає фільтрат

«Згідно з проектом на полігоні мали захоронити 1 мільйон 130 тисяч кубічних метрів відходів. На день перевірки, яка відбулася в середині березня, згідно довідки, яку нам надало підприємство «Луцькспецкомунтранс», яка збирає, вивозить та важить сміття, вивезли 2 мільйони 183 тисячі», - зазначає Сергій Шеремета.

Він додає, що ще у 2017 році перевірка зафіксувала, що відходи складують на колодязь для фільтрату. І по факту відбувається не лише перевищення об’єму накопичення сміття, а й технології його складування. За результатами перевірки 2017 року, колодязь змусили відкопати і рекультивувати землю.

Нині ж ситуація стала гіршою. Адже потужності першої черги вже вичерпані.

Відповідно до картографічних матеріалів, наданих залученим до перевірки представником Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, площа земельної ділянки 1-ої черги полігону, зайнятої відходами, становить 2,4529 га. Натомість відповідно до Екологічного паспорту Луцька, експлуатується ділянка №1 площею 1,8 га. За інформацією Волинської філії ДП «Український державний науково-дослідний інститут «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя» (розробник проекту будівництва даного полігону) площа котловану під І-ю чергу полігону становить 2,247га. Тобто, по факту можна говорити про захоронення поза межами чаші. Складування поза чашею і стало основою для виставлення претензій до Департаменту ЖКГ щодо завданих збитків навколишньому середовищу на суму в понад 4 мільйони гривень. 

Якщо шкоду не платять добровільно, то інспекція може подати до суду для примусового стягнення.

ЩО КАЖУТЬ У МЕРІЇ

Директор департаменту ЖКГ Юрій Крась в ефірі телеканалу «Аверс» зазначив, що департамент має претензії до акту, який склала екоінспекція. Він зазначив, що зараз використовується 2,23 га площі полігону. Мовляв, екологи залучили «якусь організацію», яка визначила, що зайнята площа – 2,4 га.

«Коли вони робили цю зйомку, нас не залучали, як власника полігону. Без нас робили зйомку, що забороняється. По-друге, вони залучали якісь не зрозумілі організації. І ця зйомка велася з квадрокоптера і не ліцензована і у зимовий період, коли випав сніг. Як можна в сніг з квадрокоптера визначити площу, яке займає сміттєзвалище?», – зазначив Юрій Крась.

Він каже, що раніше, у грудні 2018 року, департамент робив власну зйомку закритого та нового полігонів, аби провести тут рекультивацію. І її дані відрізнялися від даних екоінспекції. Хоча Юрій Крась не заперечив, що чув про скарги місцевих.

Директор департаменту каже, що підрозділ готує заперечення. А далі – діло може дійти до суду.

Щодо фільтрату, то сподіваються придбати установку для його нейтралізації. Така вимога надійшла від депутатів Княгиненської ОТГ. Однак це значні кошти.

ЩО КАЖУТЬ МІСЦЕВІ

Ми приїхали на полігон 18 квітня в обідню пору, аби на власні очі побачити, у якому він стані. Попри доволі теплу погоду, тут не відчувається неприємного запаху. Хоча місцеві працівники кажуть, що наявність смороду залежить від погоди.

Так виглядають ваги для вантажівок. На них скерована відеокамера. Окрім цього ще одна дивиться на полігон.

Сміттєсортувальна лінія не працює. Кажуть, що її закрили ще у вересні, а нині там щурі. Хоча на території полігону сміття таки сортують «добровольці». Частина з них, ймовірно, тут і живе, бо де-не-де навколо полігону стоять саморобні намети чи укриття. Ще одну сортувальну лінію відкрили у Луцьку на вулиці Трункіна і зараз вона приймає ПЕТ-пляшки та суху фракцію з тих контейнерів Луцька, де встановили відповідні смітники.

"Сортуальники-добровольці" збирають сміття і потім здають

Мешканець Княгиненка Володимир Нагурний зголосився провести нам екскурсію місцевістю. Він один із тих активних громадян, які всіляко намагаються вплинути на діяльність полігону. Кожного місяця тут збирається комісія, в яку входять представники громади, луцької влади та складають акт про виявлені недоліки.

Володимир Нагуртний показує один із численних актів

Найбільше турбує громаду – недостатнє інформування про дії на полігоні та невирішене питання із фільтратом. Адже тут ведуться роботи на другій чаші полігону, хоча громадського обговорення не було.

Ми обходимо полігон по периметру і видно, як навколо чаші сміттєзвалища накопичується чорна рідина із неприємним запахом. Це і є цей фільтрат, який просочується в ґрунт.

Так виглядає так званий колодязь, каже Володимир><span class=Так виглядає так званий колодязь, каже Володимир

Володимир каже, що територію трішки покращили. Можливо, це пов'язано з тим, що у суботу, 20 квітня, тут плануються збори громади і влади.

Цей фільтрат за межами навіть паркану

Речовину, як зазначає Володимир Нагурний, тут скидали просто в водойму, що поруч сміттєзвалища. Цей факт він зафіксував на фото і матеріали передані в поліцію.

Хоча на станції кажуть, що це водойма на випадок пожежі і тут плаває риба, однак на березі справді є сліди якоїсь речовини.

***

Дерева навколо полігону «прикрашені» пакетами. Від цього їх називають місцевою «сакурою». Ми не є експертами, аби оцінити чи переповнений полігон. Однак візуально виглядає, що перша чаша полігону уже доживає, аби переживає свій термін експлуатації. На це звертає увагу і наш співрозмовник.

«На носі Великдень. Це кінець полігону. Сміттєзвалище заповнене. Куди далі будуть складати сміття?», – запитує насамкінець Володимир, стоячи біля паркану у крайній точці від початку полігону.  

Це питання громада сіл навколо сміттєзвалища адресуватиме обласній та міській радам вже найближчим часом. Бо поки що відповідей на всі свої питання не знайшла.

Дорога між старим та новим полігонами><span class=Дорога між старим та новим полігонами

 

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
16 вересня 2019
13 вересня 2019
09 вересня 2019
07 вересня 2019
31 серпня 2019
18 серпня 2019
16 серпня 2019
10:00
09 серпня 2019
02 серпня 2019
25 липня 2019
23 липня 2019
22 липня 2019
18 липня 2019