Поділитись:

Зачинений храм: понад 200 прихожан УПЦ (МП) у Четвертні на Волині молилися під дощем

Вівторок, 07 травня 2019, 16:00

Церковні конфлікти – сьогодні уже не дивина. Люди зривають з храмів замки, б’ють до крові своїх рідних, дозволяють собі нецензурно лаятися на території храму. Бо так вони відстоюють свою віру у Бога.

Конфлікт, який виник на території храму у селі Четвертня Маневицього району, що на Волині, не вщухає і досі.

Під дощем молилися дорослі і діти

Настоятель  Свято-Преображенської релігійної громади отець Серафим Сімонович більше не має доступу до храму, у якому служив багато років. Тому літургію на Провідну неділю, 5 травня, та на свято великомученика Георгія Побідоносця, 6 травня, священик служив на вулиці під дощем.

«На вхідних дверях храму висить замок, який повісили прихожани ПЦУ. Тому в дзвіниці (окреме маленьке приміщення поряд з церквою, – К.) ми поставили столик, старі підсвічники, килимки постелили, ікони повісили. Зробили гарно. Але більше двохсот людей стояли на вулиці під холодним дощем і сильним вітром. Дощ був крепкий, усі були мокрі. Тридцять діток причащалося. Потім усі пішли на кладовище», – розповідає священик.

З його слів, на свято великомученика Георгія Побідоносця, у понеділок, 6 травня, літургію уже не служили. Бо коли священик прийшов до церкви, то і на дзвіниці того дня висів уже замок. Столик поставили на вулиці і звершили лише молебень на освячення води. Умов для повної служби не було, йшов величезний дощ. Хоча на службу прийшло більше 70 людей.

У Четвертні є звичай: у цей день обов’язково святиться вода і сіль. Освячену сіль люди дають худобі.

«У понеділок приїжджали два працівники з музею Волинської ікони і держслужбовець з відділу архітектури. І хотіли зробити, так би мовити, огляд чи ревізію ікон. А в нас же є старовинні ікони. Наш храм – пам’ятка архітектури Національного значення. Але ми їм не надали дозвіл через те, що у нас храм зачинений, і ми там самі не служимо. Зібралися прихильники ПЦУ. Хтось викликав поліцію. Але поліція не втручалася. Хоча мені грозилися, що складуть на мене адмінпротокол за перешкоджання роботі працівників музею. Мовляв, вони мають вільний доступ до пам’ятки архітектури», – коментує священик.

«На Провідну неділю було багато місцевих прихожан і гостей, які приїхали до своїх родин. І, незважаючи на погодні умови, всі стояли на вулиці, коли падав дощ. В тому числі, і малолітні діти. Було чути, як перешіптувались люди. Мовляв, що це робиться? Як так – закрили храм? Йому ж більш як 400 років, і ніхто ніколи не закривав. Багато вірян стояли, схиливши голови, і плакали. Одна дитинка п'ятирічного віку промовила: мамо, а чому священик не причащає в церкві, а на вулиці, чому церква закрита? Боляче дивитись, що зараз відбувається в нашому селі», – каже жителька Четвертні.

Нагадаємо: у Четвертні більшістю голосів громада села вирішила перейти до ПЦУ. Проте лишилося більше двохсот вірян, які не підтримують переходу, і хочуть лишитися в УПЦ (МП). На тлі цього розгорівся церковний скандал. Село у своїх релігійних поглядах розділилося навпіл. 

Експерти про Томос

Ситуацію, яка склалася в Україні у зв’язку з підписанням Томосу, нам прокоментувала експерт Центру структурної політології «Вибір» Лілія Брудницька. На її думку, отримання Томосу Українською православною церквою було суто і навіть підкреслено політичним актом, а не релігійним.

«Процес набуття Україною Томосу був фінансовою оборудкою. Вселенський Партіарх Варфоломій відомий своїм практицизмом. І, напевне, для православної церкви загалом це позитивно. Але у випадку з Україною відбулося те, що у світських ділах називається рейдерством: Константинополь за шмат пергаменту отримав парафії УПЦ КП, кафедральний собор УАПЦ та, увага, – всі закордонні приходи. А коли говорити про закордонні приходи, то це гроші. І гроші чималі. Де у цих процесах релігійний сенс? Складно його побачити, хоча, безумовно, він є. Може, пошукаємо у наслідках? УПЦ КП в обмін на призначення своєї креатури – Єпіфанія – позбулася фактичної автономії, що дозволяло їй протистояти УПЦ (МП) в Україні та балансувати і стримувати вплив «московських попів». Щоб там не розповідали, а Філарет втратив статус патріарха. І, за деякими версіями, навіть митрополита. Бо УПЦ КП, за Томосом, увійшла до ПЦУ.  УАПЦ просто на межі розчинення, оскільки віряни коливаються між УАПЦ та ПЦУ. Натомість УПЦ (МП) непогано себе почуває, оскільки не «клюнула» на Томос і максимально мобілізувала своїх вірян, блокувавши перетікання їх до ПЦУ та УПЦ КП. Причому не спокусилася Томосом саме тому, за що її критикують УПЦ КП та УАПЦ, – бо є не лише релігійною, але й політичною організацією.І нині ось ці нюанси рикошетять по простих вірянах, парафіянах та священиках. Оскільки Верховна Рада ухвалила закон, котрий начебто сприяє переходу до ПЦУ. Але у законі є можливість тим, хто не згоден, на тій же території заснувати свою релігійну організацію. Оскільки держава, за Конституцією, не має права втручатися у справи церков, то прийняти інші нормативні акти неможливо. УПЦ КП, за великим рахунком, віддала питання підпорядкування парафій на розсуд громад. Тобто на низовий рівень. Це дозволяє щонайменше Філарету зберегти більшість своїх парафій, задекларувавши злиття з ПЦУ, а отже й саму церкву. УПЦ (МП) захищає свої парафії жорстко. Що залишається ПЦУ? Де у цих процесах віра, нестримне та масове бажання українських вірян, котрі мали свою церкву УПЦ КП та УАПЦ, дістати Томос? Мабуть, є, але у надзвичайно малих кількостях. Де вигода України, як держави? Напевне, для країни, що має збройний складний конфлікт, треба домагатися єдності так, аби не розколювати того, що є. Томос, замість поєднати православних, став чинником розколу», – коментує Лілія Брудницька.

Іншої думки щодо набуття Україною Томосу дотримується релігієзнавець, резидент "Кабінету експертів" "Громадянського руху "Всі разом!" Євген Савісько. Він вважає, що Томос для України потрібен. Адже це один з символів самостійної держави. Так само, як Конституція, як Гімн, як Герб, як Державний прапор України.

«Конфлікти на релігійному ґрунті були і, на жаль, ще будуть. Одна з найголовніших причин – втручання політиків, а також деяких держав, насамперед Росії та Угорщини. Крім того, частина місцевих урядників не бажає брати на себе бодай крихту відповідальності. А тому замість розмовляти з прихожанами займає позицію невтручання. Уникнути таких конфліктів можна лише зміцнюючи нашу державу і проводячи роз'яснювальну роботу серед прихожан як ПЦУ, так і УПЦ (МП). До такої роботи слід залучати фахівців: релігієзнавців, психологів та юристів», – каже експерт.

Справді, уникнути таких конфліктів неможливо. На жаль. Брат пішов на брата, між людьми сіється ненависть і розбрат. І у кожного своя правда. Бог один, а от дорога до нього, виходить, у кожного своя. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

ЧИТАЙТЕ ІНШІ ЦІКАВІ СТАТТІ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
06 липня 2019
04 липня 2019
03 липня 2019
29 червня 2019
24 червня 2019
21 червня 2019
20 червня 2019
15 червня 2019
07 червня 2019
25 травня 2019
21 травня 2019
20 травня 2019
17 травня 2019