300 кілометрів дороги: кіт Мурчик дійшов із Волині на Львівщину

Більш ніж місяць семирічний кіт йшов із Луцька до монастиря в селі Лаврів, що на Старосамбірщині. Мурчик прийшов до монастиря худий і покусаний. 

Отець Теодор Лев каже, що історія кота – наче з фільму, – пише Львівська мануфактура новин. 

"Мурчика нам до монастиря привіз фермер з Івано-Франківська. Розказував, що він якось з комина впав йому до хати. Жартував, що кіт з неба звалився. Чоловік возив тварину до ветеринара. Ще тоді йому говорили, що кіт з інтелектом. У нас він прожив три роки. Такий гоноровий: все йде попереду, виляє хвостом. Вмів насмішити. Хитрий трохи: чемний біля когось, а як вийдеш з келії, а на столі залишиш рибку чи ковбаску, – все, не застанеш наїдків", – розповідає священик. 

Отець в лютому переїхав із Лаврова до Луцька, кота взяв зі собою. Але на новому місці тварина не прижилася.

"Єгумен в Луцьку котів не любить. Одразу сказав, щоб я його не випускав всюди гуляти. Я й тримав у келії. Гуляти він виходив увечері. Ще знайшов собі якусь подружку. Тому, видно, йому геть не подобалося, що вдень мусить сидіти закритим. Певно, зрозумів, що не приживеться на новому місці і вирішив повернутися назад в Лаврів. Пропав якось безслідно. День кота не було, другий. Тиждень. Я дуже переживав за ним. Винив себе, нащо привіз сюди. Навіть молився до святого Мартина, захисника приблудних тварин, щоб вберіг його. Всякі картини собі уявляв, як він десь бродячий ходить, голодує. Цілий березень його не було, трохи квітня. Вже й надію втратив, як тут мені з Лаврова дзвонять: «Кіт прийшов!». Якраз на квітневу неділю сталося. Яке то для мене свято було. Вірю, що Господь тварині допоміг вернути назад. Різне могло трапитись за цей час – машина збити, пси роздерти, відстань не мала. Навіть з голоду міг загинути, а він прийшов", – додає священик.

Кіт повернувся на Старосамбірщину дуже худий і зморений. Його спочатку навіть закрили, боялися, чи не заражений сказом.

Мурчика відгодували, звозилидо ветеринара – все гаразд. 

"Я багато читав про поведінку цих тварин. Вони набагато мудріші і інтелектуальніші, ніж люди. В голові наче навігатор якийсь чи компас мають. Можуть їхати сотні кілометрів із заплющеними очима, але в уяві збережуть маршрут і за необхідності безпомилково повернуться назад", – каже Теодор Лев. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Стерилізація тварин: міфи, ризики та переваги (інтерв'ю з ветеринаром)
• Лучанка знайшла свого загубленого кота через 5 років (відео)
• "Де всі пропали тепер?" – рятівниця собаки Белли обурена байдужістю людей