Поділитись:

Новий трудовий кодекс: в ньому збільшено відпустку і більше причин для звільнення

Неділя, 09 червня 2019, 20:46

У новому трудовому кодексі пропонують збільшити відпустки і дозволити дистанційну роботу.

Про це інформує Сьогодні. 

Нещодавно в Міністерстві соціальної політики України знову заговорили про те, що необхідно приймати новий трудовий кодекс. Його проект був прийнятий в першому читанні Верховною Радою ще у 2015 р, з тих пір в документ внесли безліч правок, але в Раді як і раніше не поспішають виносити його на порядок денний. Сайт "Сьогодні" зібрав головні зміни, які пропонуються в оновленому трудовому кодексі.

Кодекс, який не можуть прийняти

Трудовий кодекс в Україні давним-давно застарів. За весь час його існування в нього вносилося чимало правок, але, тим не менш, масштабного оновлення так і не відбулося. У Міністерстві соціальної політики запевняють, що сучасна система принципів трудового права не повною мірою відповідає потребам часу, цілям і завданням незалежної України, а тому її потрібно переглянути з урахуванням змін у суспільстві, а також з урахуванням економічних реалій.

Проект нового трудового кодексу № 1658 в Раді був зареєстрований ще в кінці 2014 р. Рік потому – у листопаді 2015 року – законопроект прийняли в першому читанні. Після чого для доопрацювання документа створили робочу групу.

"Робочою групою було проведено близько 40 засідань, на яких відпрацьовувалися питання вдосконалення положень законопроекту № 1 658, розглянуті і прийняті рішення щодо більш ніж 1700 пропозицій. У той же час, ці пропозиції спрямовані в першу чергу на підвищення соціального захисту працівника", – пишуть на сайті Мінсоцполітики і додають, що особливу увагу також приділяли зауваженням, які отримали від міжнародної організації праці.

Роботу з законопроектом закінчили ще у травні 2017 року, але з тих пір документ так і не винесли на розгляд. Незважаючи на це, в Раді розглядають законопроекти, які спрямовані на точкові зміна в трудовому законодавстві. Наприклад, в кінці травня Рада відхилила законопроект №7113, який передбачав скорочення робочого дня для вагітних.

Зараз в уряді знову поновилися розмови про необхідність прийняття нового трудового кодексу. В оновленому варіанті пропонується чимало змін, адже кодекс складається з 385 статей, але сайт "Сьогодні" розповідає про головні з них і пояснює, чому кодекс потрібно терміново оновлювати.

Чому КЗпП потребує оновлення

Проблема чинного КЗпП в тому, що він абсолютно не відповідає сучасним реаліям і встиг застаріти кілька десятків років тому, оскільки був прийнятий ще в минулому столітті. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповіла керівник експертно-аналітичного центру рекрутингової компанії HeadHunter Юлія Дрожжіна.

"Головна проблема чинного Кодексу законів про працю України, який був прийнятий ще у 1971 році – в його застарілості і невідповідності сучасним умовам. Говорячи про вдосконалення трудового законодавства, першочерговим бачиться завдання створення дієвих механізмів контролю за виконанням уже встановлених норм, визначення штрафних санкцій за недотримання цих норм для роботодавців, спрощення та прозорість механізмів захисту соціально-економічних прав та інтересів працівників", – пояснила Дрожжіна.

Експерт з працевлаштування Тетяна Пашкіна додає, що чинний кодекс просто "розповзається по швах", а кількість виправлень у ньому вже давно обчислюється не одним десятком.

"Минулий кодекс ми приймали на початку 70-х і він застарів. Приймався він в іншій державі, під іншу реалізацію, під інші скілли (від від англійського skill – вміння, навички – Ред.). І його адекватність, і актуальність оцінюється тією кількістю латок, які були для нього застосовані в останні 3-5 років. Їх рахунок вже на десятки, тому що він не відповідає нинішнім реаліям і розповзається по швах. Цей кодекс треба було міняти ще раніше, щоб закріпити на законодавчому рівні те, що вже давно намагаються виконувати роботодавці", – зазначила Пашкіна.

Правда, справа не тільки в КЗпП. Експерт пояснює, що існує величезна кількість підзаконних актів, інструкцій, списків тощо. Проте, почати всі зміни в сфері праці потрібно саме з КЗпП, адже це центральна законодавча база, на якій все тримається.

"Минулий КЗпП не розумів ні аутсорсингу (передача організацією, на підставі договору, певних видів або функцій виробничої підприємницької діяльності іншої компанії, що діє в потрібній області – Ред.), ні фрілансу (робота на якусь фірму або приватну особу без зарахування працівника в штат підприємства – Ред.), ні аутстафінгу (виведення співробітника за штат компанії-замовника і оформлення його в штат компанії-підрядника – Ред.). Тому досить велика частина бізнесу, яка всюди по світу працює нормально, і не перший рік, у нас виявлялася на пташиних правах, адже такого в нашому законодавстві просто не прописано", – розповіла Пашкіна.

У HeadHunter додають, що в проекті Трудового кодексу передбачається введення механізмів врегулювання праці дистанційних працівників. Хоча, згідно з аналізом бази вакансій hh.ua | grc, такий графік роботи не є пріоритетним для роботодавців, інтерес до дистанційної роботи з боку пошукових систем постійно зростає. Так, якщо станом на 2011 рік таку роботу розглядали всього 1% претендентів, які розмістили своє резюме на hh.ua | grc, то за останні 12 місяців цей показник виріс до 15%. Цей попит і загальна тенденція відходу від "класичних" форм працевлаштування кажуть нам про те, що норми трудового законодавства повинні бути адаптовані під таку ситуацію.

"Головне питання – це впровадження саме дієвих механізмів контролю над тими нормами, які вже діють і які будуть введені з Трудовим кодексом. Про це йдеться в повідомленні Міністерства соціальної політики, де відзначають, що повноваження державних інспекторів праці будуть регламентовані, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників. І цей регламент повинен бути фактичним, а не номінальним – це головний виклик для робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу", – коментує Дрожжіна.

Тетяна Пашкіна підсумувала, що новий КЗпП повинен поставити в законодавчі рамки ті речі, які довели свою життєздатність і адекватність. Які потрібно легітимізувати, щоб люди змогли нормально працювати.

"Кодекс прийняти треба, але зупинятися на цьому не можна. Адже це тільки перша ластівка, а далі потрібен перегляд багатьох норм. Чим більш зрозуміле, просте й однозначне законодавство у нас буде – тим краще", – сказала Пашкіна.

Збільшена відпустка

Одним з найбільш очікуваних нововведень стала збільшена відпустка. Зараз стандартна відпустка в Україні становить 24 дні, більша вона тільки у деяких професій, наприклад, у шахтарів, вчителів, або ж у багатодітних батьків малолітніх дітей. У законопроекті ж пропонують збільшити її до 28 днів. При цьому, розмір допустимої відпустки за свій рахунок залишиться колишнім – 30 днів на рік.

Дистанційна робота

Дистанційна робота, яка вже давно зайняла затребувану нішу на ринку праці, до сих пір ніяк не регламентується вітчизняним законодавством. У новому варіанті кодексу дистанційна робота стає цілком законною і легальною.

"При укладанні трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (праця вдома), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії", - написано в законопроекті.

Нові причини для звільнення

Список причин через які співробітника можуть звільнити значно виріс: наприклад, в новому кодексі є згадка про те, що звільнити можуть за розголошення комерційної таємниці або ж через незадовільний стан здоров'я.

Причини для звільнення тепер оформлені так:

  • За згодою сторін
  • Згідно з закінченням терміну трудового контракту
  • Призов на військову службу
  • У зв'язку зі скороченням штату
  • Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
  • Вступ в силу вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі
  • Виявлення невідповідності працівника займаній посаді
  • Систематичне невиконання працівником обов'язків без поважних причин
  • Прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
  • Неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах
  • Поява на роботі в нетверезому стані
  • Вчинення розкрадання за місцем роботи

Захист прав вагітних

Зараз в трудовому законодавстві вже прописано, що вагітних жінок не можуть залучати до понаднормової або нічної роботи. У новій редакції також пропонується на час проведення медичних обстежень звільняти жінок від виконання роботи і зберігати за ними середню зарплату.

"Роботодавець зобов'язаний звільнити вагітну жінку від виконання роботи на період проходження рекомендованих лікарем медичних обстежень, проведених у зв'язку з вагітністю, якщо такі обстеження повинні проводитися в робочий час. На час проведення медичного обстеження за вагітною жінкою зберігається середня заробітна плата", – сказано в трудовому кодексі.

Випробувальний термін

Згідно з новим Трудовим кодексом, випробувальний термін повинен становити не більше трьох місяців, а для робочих спеціальностей всього один місяць. Якщо співробітник все ж не підходить компанії і роботодавець хоче його звільнити, він повинен попередити його як мінімум за три дні.

Щодо випробування при прийнятті на роботу – стаття 39 вказує перелік осіб, для яких не встановлюється випробувальний термін:

  • неповнолітні;
  • звільнені з військової або альтернативної (невійськової) служби, які вперше приступають до роботи протягом року після такого звільнення;
  • обрані на посаду;
  • переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • ті, хто пройшов стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
  • ті, хто закінчив професійно-технічні або вищі навчальні заклади і вперше приступають до роботи за отриманою професією (спеціальністю);
  • вагітні жінки, працівники з сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років;
  • інваліди спрямовані на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
  • ті, з ким укладається трудовий договір на строк до двох місяців.

Репатріація співробітників

У законопроекті також прописали можливість репатріації співробітників. Нагадаємо, що репатріація – це повернення працівника, який перебуває за межами України у відрядженні для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт або робіт, виконуваних вахтовим методом, або ж навчання з відривом від роботи.

Репатріація організовується роботодавцем, або ж компетентним органом державної влади, який вибирає Кабінет Міністрів, і який компенсує всі витрати за рахунок роботодавця.

Право на репатріацію є у членів морського екіпажу, річкового, повітряного судна або поїзної бригади, працівників, які зайняті на міжнародних перевезеннях тощо.

Репатріація можлива і потрібна в разі:

  • закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, який закінчився за кордоном;
  • захворювання, отримання травм або з інших причин, підтверджених медичним висновком, якщо працівник за медичним висновком є ​​транспортабельним;
  • катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник;
  • якщо власник транспортного засобу не може виконувати обов'язки роботодавця в результаті банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації, арешту транспортного засобу або з інших причин;
  • якщо транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.

Злиття компаній

У новому документі більш детально прописали механізм правонаступництва трудових відносин у разі зміни власника юридичної особи, передачі цілісних майнових комплексів юридичної особи, його структурних підрозділів в оренду, реорганізації юридичної особи роботодавця (злиття, приєднання, поділ, перетворення).

Якщо все це відбувається, трудові відносини з працівниками продовжуються, а роботодавець зобов'язаний в тижневий термін проінформувати про факт правонаступництва працівників і виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі її відсутності – вільно обраних представників працівників.

Правонаступник (тобто новий начальник) може звільнити звільнити працівників тільки на підставах, передбачених цим же кодексом.

Таким чином, змін в оновленій версії кодексу представлено чимало, щоправда, документ все ще перебуває в підвішеному стані. Але, в Мінсоцполітики сподіваються, що незабаром Рада все ж розгляне його і зможе остаточно прийняти в другому читанні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде новий Трудовий кодекс в Україні

Надрукувати
мітки:
коментарів
20 серпня 2019
19 серпня 2019
17 серпня 2019
16 серпня 2019
15 серпня 2019
14:31
10:00
14 серпня 2019