Поділитись:

Бути батьком: як виховують дітей відомі луцькі татусі (фото)

Неділя, 16 червня 2019, 17:05

 Цьогоріч в Україні вперше офіційно відзначається День батька. 

18 травня вже колишній Президент України Петро Порошенко підписав указ про святкування Дня батька щорічно у третю неділю червня.

Тож сьогодні, 16 червня, українські татусі вперше святкують своє свято, з чим ми їх щиро вітаємо!

З нагоди свята ІА «Конкурент» вирішило дізнатися у відомих лучан, якими вони є поза кабінетами, офіційними заходами, роботою. Які обов'язки виконують, як виховують, чого навчають своїх дітей – про це і не тільки розповіли нам відомі татусі.

Тарас Яковлев, голова Луцької РДА:

«Разом з дружиною Анастасією виховуємо двох дітей. 

Старшому – 5 років – найцікавіший і, можливо, найвідповідальніший для батьків вік сина. Він дуже діловий хлопчик, любить всіма командувати і трохи впертий – весь в тата. Нещодавно взяв його із собою в річковий похід байдарками по Стоходу – він був капітаном нашого човна. Під кінець хлопцю не сподобалось, яким було місце для причалу, тому я і Сергій Григоренко (ще один член нашого екіпажу в човні) були звільнені!

З головних моїх батьківських обов'язків – звісно, виховати справжнього чоловіка, а також завести в дитячий садок і купати».

Сергій Шараєвський, режисер ток-шоу «Протилежний Погляд LIVE»:

«У мене дві доньки-підлітки. В нас із ними особливі стосунки. Вважаю, що батько має бути насамперед другом і тією скелею, за якою можна сховатися, який не підведе, не зрадить, не підставить.

Насправді, батьківські обов’язки тяжко розділити, бо це колективна відповідальність. Скажу так: я відповідаю за Міністерство Оборони, Суд та сімейний Діснейленд.

Я вважаю, що доньки повністю схожі на мене. Але з моює думкою не всі в сім’ї згідні.



Головне для мене у вихованні – це відповідати тому, що вчу, довіра і стосунки. Треба багато розмовляти. Постійно. А батько повинен ще й багато слухати. Також духовне виховання – це першочергова задача. Бо душа важливіша, ніж тіло. Духовне важливіше, ніж матеріальне. Це і треба передати дітям».

Роман Романюк, директор Волинського обласного центру зайнятості:

«Діти – це наше відбраження. Не дарма ж кажуть, що потрібно виховувати не дітей, а, перш за все, себе. Діти приймають поведінку батьків як правильну і гідну наслідування. Маючи двох синів, стараюся бути для них гідним прикладом чоловіка. Так, не завжди вистачає часу на те, аби більше його віддавати своїм дітям, але сподіваюся, що мені вдається компенсувати це спільним сімейним відпочинком, нечастим, але активним і яскравим «хлопчачим» дозвіллям.

Приємно бачити в синах частинку себе: трохи – у зовнішності, ще трохи – у наполегливості, активності, може, в дечому і впертості, спільних вподобаннях...



Непросто сказати, що головне у вихованні дітей. У нашій сім'ї виховання – точно не дресура. Це старання показати всеможливу любов, підтримку і розуміння дітей. Звичайно, це жодним чином не означає вседозволеності. Розумна межа існує в усьому. Мабуть, все ж таки головне – старатися виховати синів хорошими людьми, дати їм надійну підтримку і розуміння, що тато і мама – це друзі, що щасливі очі наших хлопчат – найдорожча річ у житті!»

Михайло Наход, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу, співзасновник Громадянського Руху «СВІДОМІ»:

«Серед обов'язків, які належать лише до моєї зони відповідальності щодо дітей, – це допомога їм у виконанні завдань з англійської мови. Все інше більш-менш рівномірно виконуємо з дружиною. Дружина має набагато більше зон відповідальності, бо ми виховуємо трьох доньок.

Діти більшість переймають від батьків. Дочки трохи перейняли і зовнішності, і характеру.

Щодо головних тез у вихованні, то чесність, відповідальність, самостійність – це ті риси, які ми намагаємось зробити їхніми життєвими цінностями».

Іван Мирка, голова політичної партії «Європейська Солідарність» на Волині: 

«У нас із дружиною двоє дітей – донька і син.

Щодо моїх батьківських обов'язків, то, по-перше, бутерброди в школу і доставка в школу – за мною. 

По-друге, на мені – виховний момент, коли хтось або погано поводиться, або в депресії.

По-третє, допомагаю із написанням творів. І з німецькою мовою допомагаю теж.

Те, що перейняли від мене, – це творчість, вміння постібатися і говорити. Це від тата, однозначно.

Також персонально навчив всіх плавати – від дружини до дітей».

Тарас Божидарнік, професор Луцького НТУ:

«Маю чудових дітей – син Віктор, якому майже 17 років, та доця Емілія, їй 10 років.

Щодо виховного процесу, то нам з дружиною доводиться часто гратися з дітьми в «поганого та доброго поліцейського».

Я вже близько 20-ти років працюю у системі вищої освіти і бачу різну молодь, тому (може, зачасто) даю поради сину щодо недопущення якихось нерозумних вчинків та майже щодня націлюю його на правильний шлях до успіху.

До моїх батьківських обов'язків належить порозбуджувати дітей, нагодувати, проконтролювати, щоб почистили зуби, вмились, одягнулися, розчесалися, взяли книги, зошити, перезувне, гроші до навчальних закладів... Практично щодня мій обов'язок – завезти транспортом до місць навчання, потім забрати, нагодувати і т.д. Інколи контролюю, чи вивчені уроки, прибрані кімнати, заправлені ліжка.

Щодо перейняття від мене рис, то доця дещо подібна візуально і принципова, як я. Син більше вдався в дружину, ще й за гороскопом Діва – часто, на жаль, сперечаємося. Хоча родичі кажуть, що Віктор у манерах, висловах та стилістиці спілкування поводиться, як я. Звісно, для кожних батьків діти найкращі і хочеться, щоб вони перейняли від нас тільки найкраще та виросли порядними й успішними людьми.

Головні тези у вихованні в нашій сім'ї наступні:

  1. Повага – це основа людських стосунків та сімейного щастя!
  2. Власний приклад успішного життя для дитини найбільш переконливий у вихованні та самоствердженні особистості.
  3. Все краще – дітям, але в межах здорового глузду, без фанатизму та з поясненням цінності стосунків, любові, достатку та значення родини».

Сергій Адамчук, голова обласної організації політичної партії «Українська стратегія Гройсмана»:

«Маю сина й доньку, проте зі мною живе лише син Гліб, тому я виконую всі обов'язки щодо його виховання й догляду.

Кажуть, що син дуже подібний на мене зовнішньо, також помічаю свої риси характеру: впертість («я сам», «я хочу»), захоплення чимось новим і швидке охолодження (тепер розумію своїх батьків), відсутність кумирів. Доньці дісталися спокйні темперамент і ставлення до життя.

Головне, чому намагаюся навчити дітей:

  • чесність (це перше, про що їм постійно говорю і прошу дотримуватися); 
  • порядність (завжди, яка б не була ситуація, потрібно ставитися до людей так, як хочеш, щоб вони поводилися щодо до тебе);
  • відповідальність (її не потрібно боятися: дав слово – тримай, щось змінилося – обґрунтуй свою позицію)».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
15 вересня 2019
10:00
08 серпня 2019
20 липня 2019
03 липня 2019
18 червня 2019
13 червня 2019
28 травня 2019
08 травня 2019
21 січня 2019
16 грудня 2018
10:00
30 листопада 2018
14 листопада 2018
07 листопада 2018