Поділитись:

Пенсійна реформа: план А не працює, потрібен план Б

Субота, 15 червня 2019, 17:10

З активною фазою виборів у Верховну Раду України у інформаційне поле знову повернулася тема пенсійної реформи.

Що саме пропонують українцям і чому бути, розповіла заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Рік тому Центр економічної стратегії проаналізував запропоновані ідеї впровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи, а також світові успішні та провальні практики її роботи. Головний висновок, який ми робимо, — в сучасних українських умовах накопичувальна пенсійна система не принесе позитивних змін і навіть погіршить поточну складну ситуацію зі страхуванням людей, які закінчують працювати за віком.

Що змінить накопичувальна система

Впровадження накопичувальної системи у запропонованому вигляді не означає автоматичного підвищення пенсії чи автоматичного переведення на особисті рахунки громадян внесків, які роботодавець зараз сплачує за працівників.

Це означає запровадження нових внесків (по суті - нового псевдо-податку), які в обов’язковому порядку спрямовуються на приватні індивідуальні рахунки — цей додатковий збір може скласти від 7 до 15% від зарплати за планами різних розробників реформи. Коштами з цих рахунків людина зможе скористатися лише після виходу на пенсію. До цього моменту гроші перебуватимуть у розпорядження приватних чи державних інвестиційних фондів. Цими фондами керуватимуть фінансисти, що вкладатимуть їх у різні активи та отримуватимуть за це комісійне винагородження — кілька відсотків від загальної суми накопичених внесків.

Які переваги є у реформи

Солідарна система не в змозі забезпечити гідний рівень життя на пенсії, а із старінням населення ситуація погіршиться, тому примусові накопичення на старість зараз — одна з можливостей запобігти бідності літніх людей у майбутньому.

У якості переваг реформи для людей часто іще називають можливість диверсифікувати ризики (тобто не складати всі яйця в одну корзину) та згенерувати на накопичені протягом життя кошти інвестиційний дохід. Він стане у пригоді, коли людина вийде на пенсію.

Завдяки системі людина має відчути ці накопичення як свою власність, а не збори на користь держави.

Недоліки та ризики реформи

Центр економічної стратегії критично ставиться до такого варіанту реформи. Практика впровадження накопичувальних систем в Росії та Казахстані, а також в окремих країнах східної Європи показала: прибутковість інвестицій навіть у більш розвинених країнах дуже рідко перекриває інфляцію. А українська хитка економічна стабільність та ризики в фінансовій системі можуть привести до того, що накопиченні заощадження просто «згорять».

Україна в своїй історії мала досвід знецінення банківських вкладів, коли громадяни перекладали на державу відповідальність за наслідки кризи. Немає сенсу створювати систему, яка через якийсь час може повторити цей неприємний та болісний для населення сценарій. Інший дуже поганий для пересічного українця варіант – його заощадження просто рано чи пізно буде націоналізовано, як це відбувалося неодноразово у світовій практиці.

Іще один важливий недолік запропонованого підходу до реформування системи – банальна відсутність спроможності на всіх рівнях. Одномоментне впровадження накопичувальних рахунків для усіх громадян просто фізично неможливе для 40-мільйонної країни, де повністю відсутня культура інвестицій, управління активами чи роботи на фінансових ринках, без централізованого фонду. При цьому корупційні ризики, які у нас чи не найвищі у Європі, нікуди не поділися. Отже чи варто давати чиновникам під управління 7-15% щомісячної зарплати українців, поки систему не буде реформовано та не забезпечено правовладдя?

Очевидно, що теперішня пенсійна система вимагає реформування, а сьогоднішнім 30-40 річним працівникам не варто очікувати високої пенсії за збереження статус-кво, але наявні проекти не виглядають надійними та відповідальними альтернативами. Ми вважаємо, що потрібно відповідально поставитися до розробки стратегії захищеної старості та не робити кроків, про які ми усі пожалкуємо через 5-10 років.

VoxConnector для ІА "Конкурент"

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
15 липня 2019
13 липня 2019
12 липня 2019
11 липня 2019