Поділитись:

Побори: як львів'янка бореться з готівкою та корупцією у школах

Вівторок, 02 липня 2019, 09:00

Питання готівкових поборів  є актуальним для 66,8% батьків школярів. Такими є дані опитування 1478 респондентів, які провело ГО "Студена", чиї діти відвідують школу. Лише 7 % опитаних зауважили, що готівкові побори є неактуальною для них темою.

Про це пише "Українська правда. Життя".

Здавалося б, згідно із законом, готівка не повинна бути в обігу у навчальному закладі, а батьки не мають оплачувати ремонти та меблі для шкіл. Між тим, це явище не лише існує, але й стає причиною цькування тих батьків, які намагаються повстати проти системи.

Ірина Шемечко – саме така людина. Її історія – це боротьба, яка розпочалася як ініціатива небайдужої мами, але зрештою вийшла на системний рівень і допомогла досягнути серйозних зрушень у школах цілого міста.

Ірина Шемечко

"Коли ти робиш виклик, який неприємний школі, коли виступаєш проти батьківського комітету, коли не погоджуєшся з чимось, що вже стало звичною практикою, то ти стаєш найпершим ворогом, дуже незручним для всіх, – розповідає Ірина Шемечко. – Їм хочеться, аби ти замовкла, і взагалі, мовляв: що тобі бракує? До того все було нормально, всі так робили, а тут ти прийшла і виявляється, що тобі щось не подобається!"

Вперше Ірина зіштовхнулася з цим, коли її донька пішла у перший клас.

"Я прийшла 30 серпня на збори, і щойно переступила поріг класу, як мені довелося сісти за парту. О, що то були за парти!.. І у мене був ступор, бо я була певна, що у Львові нема таких жахливих парт", – пригадує активістка.

Багато крісел і парт загалом були несправними, тож після батьківських зборів Ірина запитала інших батьків: "Чи бачили ви ці парти? Давайте щось зробимо!"

Каже, тоді була ще наївна, і шлях, який бачила, це скинутися всім разом і оплатити купівлю нових парт.

"Звісно, я розуміла, що не всі зможуть здати кошти, тому готова була навіть скинутися за тих, хто оплатити не може", – уточнює героїня.

Однак така ініціатива Ірини не знайшла підтримку у батьків однокласників її донечки. Виявилося, що питання парт було актуальне лише на один рік, а далі мала відбутися зміна класу, а отже, і парти будуть інші. Ці ж, погані, мали перейти наступним "першачкам".

Однак жінка не хотіла, аби перший клас дитини був затьмарений нехорошими умовами, і вирішила не відступатися.

"Не знайшовши підтримку батьків, я повернулася додому і замислилася, що, певно, крім нас, хтось інший має закупляти ці парти", – розповідає Ірина Шемечко.

Вона почала шукати на Facebook та в інтернеті відповідь на ці питання. І несподівано виявила, що батьки взагалі не мають купувати парти та шкільне обладнання.

Юрист Сергій Курінний нагадує: "Конституцією України нам гарантована доступність та безоплатність шкільної освіти.

Стаття 25 Закону України "Про освіту" визначає, що саме Засновник закладу освіти має забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов".

Жінку знахідки окрилили, захотілося поділитися цим з усіма.

"Я прийшла до батьків і сказала: "Я з вами погоджуюся, ми не маємо купувати парти. Їх має придбати для школи місто, яке є засновником навчального закладу!" – пригадує мама школярки.

"Батьки лише посміхнулися на мої слова. Особливої ініціативи не було. Тому я запропонувала все підготувати сама, всі запити, а від батьків попросила лиш підписи. Мені ніхто нічого не відповів, і я пішла робити самостійно ці всі справи", – розповіла вона.

Таким чином, з активної позиції мами "першачка", яку не влаштовував стан парт, і почався антикорупційний активізм Ірини.

Звісно, спочатку жінка поняття не мала, що робити. Але інтернет – велика сила. Спочатку інформацією і однодумцями "допомогла" спільнота Батьки СОС.

Ірина не поспішала іти одразу у відділ освіти, через голову директорки. Натомість вирішила спершу обговорити питання із адміністрацією школи.

"По-хорошому, я мала писати заяву на ім’я директора, а директорка уже писала б на ім’я засновника школи. Після такого запиту управління освіти закладає кошти на конкретну потребу школи", – пояснює мама школярки.

"У відповідь було ціле шоу! Це був суцільний вибух емоцій: "Як це не влаштовують парти?! Парти нормальні! – переказує хід подій Ірина Шемечко. До директорки жінка пришла у компанії ще однієї мами. – Що там почалося… Ми йшли дружно на другий поверх дивитися "нормальність" парт. По дорозі директорка скликала як свідків "неподобства" півшколи вчителів і завучку, яких я бачила вперше, отак і йшли разом коридорами з групою підтримки. Чула купу речей у свій бік, мовляв, з якої країни ви приїхали, що вам треба ще якісь парти купити?  Я казала: "Я ж не беру ваші кошти, я хочу, аби нам купили парти за наші сплачені податки". При цьому знаєте, що кумедно? Якби я запропонувала купити парти за наші власні кошти, то адміністрація не заперечувала б! Але після спроб закупити меблі за бюджетні кошти, як це і має бути, комунікація не вдалася".

Тож перший запит Ірина відправила до відділу освіти. Це є розпорядник коштів. Школа має свою бухгалтерію і теж є розпорядником коштів, але все одно кошти йдуть від відділу освіти.

"Прийшла до батьків, пустила по колу запит, і всі підписали, що парти не відповідають санітарним нормам, що вони не відповідають зросту дітей та інші зауваження", – уточнює активістка.

Юристка, голова ГО "Мами Прикарпаття" Мар’яна Вершиніна вважає, що, якщо керівництво закладу не бере на себе відповідальність за усування готівки з обігу, то цим мають займатися саме батьки.

"Тут важливе значення має керівник навчального закладу. Він може заборонити обіг готівки та взяти всю відповідальність за забезпечення роботи закладу на себе. І така практика вже є в Україні, – пояснює юристка.

Другий варіант – це активна позиція батьків. Коли більшість батьків диктують нові правила/традиції, а саме не фінансують потреби закладу зі своєї кишені, натомість вимагають, щоб це робили ті, хто має це робити (місцева влада) – тоді застарілі правила змінюються".

Після запиту Ірини Шемечко до школи прийшла комісія з відділу освіти, все перевіряли.

"Звичайно, директриса мені на зборах видала все, що думала: я погана, що таке зробила і послала запит, – розповідає жінка. – Ще гірше стало, коли я почала робити бюджетні запити, щоби мені взагалі показали, які кошти виділяються на школу. В той час вони це не оприлюднювали ніде. І коли я вже почала подавати запити щодо коштів, які є на рахунках і куди вони йдуть, то це був ступор для всіх".

36 % опитаних ГО "Студена" батьків не знають, що школа має оприлюднювати інформацію про витрачені кошти. Розподіл внесків можна подивитися
на веб-сайтах шкіл (закладів освіти), а у разі їх відсутності – на веб-сайтах засновників.

Юрист Сергій Курінний зазначає, яка інформація щодо коштів школою має бути оприлюднена обов’язково (згідно ст. 30 ЗУ "Про освіту"):

  • інформація про матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами),
  • кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів,
  • інформація про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості,
  • інформація про кошти отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Якщо заклад освіти не оприлюднює інформацію, варто зробити інформаційні запити до розпорядника інформації (щодо виділених грошей державним та муніципальним бюджетом).

Ірина Шемечко пригадує, що хвилювалася, бо може змінитися ставлення до дитини.

Одним з перших рішень мами школярки було подзвонити до вчительки і розповісти про свої наміри. Бо перші претензії адміністрації школи були саме до вчителя, мовляв, вона не уміє комунікувати з батьками, тримати їх в узді.

"Я подзвонила вчительці і сказала, що все буде добре, і якщо у неї виникнуть якісь неприємності з адміністрацією, щоб вона дзвонила мені, і ми з батьками її підтримаємо, – зазначає жінка. – Я проговорила свої сподівання, що мій активізм та відстоювання прав не відіб’ється на дітях".

Ця розмова і людяне ставлення допомогли! 

Батьки однокласників доньки Ірини не розуміли її зауваг до здавання готівки.

"Бувало, що вже всі здадуть, а я не здаю і задаю питання, – пригадує жінка. – Я зрозуміла, що збирання готівки і незвітування – то є незаконно. Не засуджувала батьків, що вони здають, але пояснювала їм, що якщо вони просто перестануть здавати гроші, то цим покажуть свою позицію. Можливо, ви не пишете запити, не цікавитесь, але просто не сприяючи обігу готівки в школі, ви вже підриваєте корупційну практику чи хабарництво".

Ірина пояснює, що немає ніякого готівкового фонду школи. У кожного закладу є спецрахунок, на який батьки можуть перераховувати гроші на певні цільові потреби. Спецрахунок передбачає благодійну допомогу.

Завдяки активності жінки школа її доньки тепер звітується про використання коштів. Запитання у Ірини наразі лишилися лише до формату подання звіту: "Досі дуже часто ці фото нечитабельні і цифри роздивитися майже нереально".

Безперечно, один в полі не воїн. У якийсь момент антикорупційний рух захопив Ірину настільки, що вона вирішила змінити правила гри не лише у своїй школі, а й повпливати на ціле місто.

Вона знайшла ГО "Батьківська рада Львівщини" і вирішила до них долучитися, бо зрозуміла, що самій це все робити дуже важко і треба мати хоч якусь підтримку. Минулого року організація проводила громадське слухання у міській раді щодо проблем зі школами.

 

"Ми говорили про те, що саме хочемо донести до нашого мера, – розповідає Ірина. – Наприклад, що нам треба збільшити фінансування освіти. Що треба, щоб нарешті щезла готівка, було гарне освітлення у школі, оплата охорони".

Через певний період часу охорона стала безкоштовною в усіх школах Львова, а також з’явився безкоштовний проїзд для учнів у громадському транспорті. У Львові до того було 50 % оплати вартості квитка для учнів, хоча в Києві, наприклад, за учнівським проїзд давно безкоштовний.

Також був виданий наказ про заборону обігу готівки в школі.

"Інше питання, як він виконується і чи несуть відповідальність ті, хто не дотримується наказу. Але сам наказ є, і це дуже хороший результат роботи", – вважає жінка.

Справді, восени 2017 року начальниця управління освіти Львівської міської ради підписала наказ про заборону обігу готівкових коштів. Згідно з ним, працівникам навчальних закладів категорично забороняється збирати готівку у місті Львові, так само, як і батьківським комітетам та учасникам навчально-виховного процесу.

Чи можна перенести цю практику на всю Україну?

Безперечно. Як показує досвід, саме активна громадянська позиція батьків грає величезну роль у тому, аби у освіта входила у законне русло.

Анастасія Мельниченко, директорка ГО "Студена", спеціально для УП.Життя

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
16 липня 2019
19:00
15 липня 2019
12 липня 2019
11 липня 2019
10 липня 2019
09 липня 2019
08 липня 2019
07 липня 2019