Поділитись:

Супрун закликала українців не цькувати один одного

Субота, 20 липня 2019, 02:46

Публічним приниженням, погрозам чи образам, як власне і непублічним – не має бути місця в культурі спілкування здорової людини.

Про це написала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун у Facebook.

За її словами, така агресивна поведінка є булінгом. Булінг існує не лише в стінах шкіл. Не лише від школярів можна почути розповіді про те, як умовний лідер класу дозволяє собі публічно принижувати слабших, на його думку, членів колективу. Жертвами цькувань можуть ставати також і дорослі та доволі впливові люди. Дослідження свідчать, що 31% американців зазнають цькувань у дорослому віці, в тому числі, на робочому місці.

Існує декілька пояснень, чому виникає булінг на робочому місці. Цькування пов’язують з умовами роботи, культурою компанії, навантаженнями та наявністю конфлікту інтересів. Інші дослідження пояснюють булінг поєднанням робочих та особистих факторів чи конфліктів.

Люди, які вдаються до булінгу та принижень, часто хочуть таким чином продемонструвати свій статус або самоствердитися. Вони можуть мати низьку самооцінку, не вміти будувати здорові стосунки з людьми або самим бути жертвами булінгу.

Водночас, цькування, як і образи, має негативний вплив навіть на сформованих дорослих людей. Наслідками булінгу можуть бути суїцидальні думки або спроби, депресія, проблеми зі сном, стрес та тривожність. Крім психологічних наслідків, жертви цькувань можуть мати постійний головний біль та біль у спині. Також може знижуватися ефективність роботи. Люди, які зазнають булінгу на робочому місці, частіше почуваються незадоволеними своєю роботою або обтяженими нею.

Окремий різновид цькувань – це кібербулінг. Така практика широко застосовується в політиці – для цькування опонентів використовують атаки ботів та замовні матеріали, але часом достатньо одного посту чи відеозвернення, аби принизити людину та порушити субординацію.

Водночас, практика публічних принижень у політиці негативно впливає на масову культуру та поведінку підлітків, які особливо схильні до впливу. Публічна комунікація політиків, зірок та інших впливових людей, що є так званими рольовими моделями, негативно впливає зокрема на підлітків, і може призводити до зростання рівня агресії.

"Завтра в Україні день тиші напередодні виборів. А понеділок після виборів – хороша нагода почати змінювати культуру спілкування – у соцмережах, на зустрічах, робочих нарадах та в побуті", – резюмувала Супрун.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві суд оштрафував школяра на 100 тисяч гривень за булінг

Надрукувати
мітки:
коментарів