Що запитували лучани на громадських слуханнях по смороду (фото)

У Луцьку відбулися 3-годинні громадські слухання щодо смороду у місті.

Так, небайдужі містяни прийшли 23 липня до Палацу культури, аби поставити свої запитання відповідальним органам та напрацювати резолюцію щодо усунення проблеми.

Опісля обрання лічильної комісії слухань та головуючого, яким став Дмитро Климук, першою виступила начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк.

«Причиною різкого погіршення екологічного стану міста є неправомірне розміщення відходів мелясної барди товариства «Біопаливна енергетична компанія». Через відсутність належних очисних споруд, відходи зливаються у водні відстійники та очисні споруди, які передбачені для переробки цукрового буряку. Ці відходи створюють нестерпний сморід, який завдає шкоди мешканцям міста та прилеглих сіл Луцького району. Транспортування післяспиртових відходів здійснюється на поля фільтрації, що використовуються як відстійники для технічних вод цукрового заводу. Внаслідок відкритого сушіння у повітря потрапляють шкідливі речовини з різким запахом, які подразнюють дихальну систему мешканців міста», – зачитала Оксана Тарабанюк.

Опісля її виступу, лучани мали поставити свої запитання.

Астаф’єв Олександр: Мальовниче місто, яке я любив, поважав і місто, яке втрачає свою репутацію і бажання жити в ньому, враховуючи те, що проблемі вже більше 2 років. Хто повинен понести відповідальність і яким чином зможе компенсувати втрати репутації міста? Хто суб’єкт відповідальності? У мене дитина, яка недавно харкала кров’ю. Ми звернулися в лікарню, а в неї запалення легень. Ми це пов’язуємо із екологічною катастрофою,. Мій адвокат каже, що на сьогодні немає суб’єкта, на якого можна подати до суду.

Ми дали вам фактаж для того, щоб ви могли довести це в суді – вплив на здоров’я на підставі перевищень гранично допустимих концентрації тих речовин, які є ознаками смороду. Винних ми сьогодні назвали, вони самі визнали свою вину.

Опісля запитань до представниці міськради, до виступу запросили представника заводу «БІО ПЕК».

Інженер з охорони навколишнього середовища розповів, що підприємство побудоване згідно з проектною документацією.

«Підприємство «БІО ПЕК» не скидає в навколишнє середовище і поля фільтрації з вересня 2017 року… Що стосується незаконного скиду барди в каналізаційну мережу. Фактів, які б підтверджували те, що підприємство «БІО ПЕК» скидає барду в каналізаційну систему немає», – заявив представник підприємства.

Згодом лучани поставили кілька запитань інженеру, які цікавили найбільше.

Вікторія: ми з вами особисто були на полях фільтрації і в мене склалося враження, що ви їх бачили перший раз.

Поля фільтрації цукрового заводу – це господарські споруди цукрового заводу, я відповідаю за стан навколишнього середовища. У мою компетенцію входить контроль навколишнього середовища на товаристві «БІО ПЕК».

Володимир: чому до діяльності «БІО ПЕК» ніколи не було таких запахів? Що робить керівництво заводу, коли відбувається такі зібрання, є рух людей і стільки невдоволених?

Керівництво заводу сприймає ті критичні зауваження і робить всі технічні заходи, щоб зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Джерело забруднення, я думаю, що встановлять фахівці у результатах відповідних лабораторних досліджень. У мене є сертифікати екологічного аудиту. Напевно цього сертифікату немає в нікого по області. Якщо місцева влада мене залучить, я надам ці послуги.

Опісля цього, лучани послухали доповідь заступника голови правління з питань сировини Гнідавського цукрового заводу Олександра Нікішина.

«Дійсно в 2017 році на поля фільтрації, не знаю, чи з прорахунків проектування чи іншого, була злита барда. Поєдналося із 1958 року каналізація як з Вересневого, так і з Гіркої Полонки разом із тою бардою. І виникла екологічна проблема. Я сам житель Вересневого і мені це було неприємно», – розповів заступник голови правління, однак додав, що нині барду продають для аграріїв, які використовують в якості підживлення.

Не обійшлося без запитань і до представника цього заводу.

Сергій: чи йдуть з цукрового заводу будь-які труби на відстійники і чи відбувається злив будь-чого?

З цукрового заводу йдуть труби. Зараз із 15 числа по трубах нічого не йде. Це видно візуально. Це є система розгалужена, центральні труби йдуть на відстійники… Барда йшла по цих трубах у 2017 році, зараз – не йде. Даю 100-відсоткову гарантію.

Розкажіть, що відбувається стосовно обеззараження і чому засипані ями продовжують смердіти?

Ми взяли абсорбен і гіпохлорид натрію. Цим ми обробили раз. Потім ми засипали вже три карти. Лишилася одна карта. Все буде прибрано і чисто.

До обговорень смороду в місті долучилася також заступник голови Луцької районної державної адміністрації Інна Бас та секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт.

Опісля емоційних запитань, вигуків та оплесків на слова: «Закрити завод!», лучани все ж таки напрацювали резолюцію, яка, на думку більшості, має допомогти у вирішенні проблеми нестерпного смороду у місті.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ У СПЕЦТЕМІ СМОРІД У ЛУЦЬКУ