Поділитись:

Не мовчіть: Супрун закликала українців боротися з сексуальними домаганнями

Четвер, 01 серпня 2019, 01:45

13% українців особисто знають когось, хто став жертвою сексуальних домагань – а це 4 мільйони дорослих. Майже половина жертв гарасменту не звертаються по допомогу чи не намагаються притягнути порушника до відповідальності.

Про це розповіла у Facebook очільниця МОЗу Уляна Супрун, посилаючись на дані дослідження Національного демократичного інституту. 

"Флешмоб #янебоюсьсказати в українському сегменті соцмереж став важливим сигналом того, що українське суспільство готове зняти табу з тем, про які було неприйнято говорити та почати боротися з насильством. Тоді чимало жінок і чоловіків вперше публічно розповіли, як стали жертвами домагань, сексуального та фізичного насильства. Риторика “самі винні” стає менш популярною в нашому суспільстві. Адже не можна виправдати гарасмент чи зґвалтування “неправильним” виглядом жертви", – вважає посадовиця.

В.о. міністра охорони здоров'я вважає, що не варто під терміном "гарасмент" розуміти лише сексуальні домагання. Але це також й інші види психологічного тиску. Проявами гарасменту можуть бути також небажані пропозиції, натяки, жести, погляди, слова, повідомлення чи жарти, що порушують приватні межі людини і мають підтекст сексуального характеру. Більше про те, що є ознаками гарасменту тут.

За словами Супрун, домагання створюють некомфортне середовище та принижують гідність жертви. Вони також можуть мати негативний вплив на її або його здоров’я – спричиняти тривалу психологічну травму, депресію, підвищений тиск та проблеми зі сном.

Гарасменту зазнають переважно жінки. Щонайменше кожна п’ята жінка принаймні раз була жертвою домагань. Сексуальні домагання можуть траплятися в громадських місцях, транспорті, але також і на роботі – як зі сторони керівництва, так і зі сторони колег. На жаль, такі випадки трапляються і в медзакладах.

Важливо, аби люди, що зазнали гарасменту, не мовчали про це, а кривдники несли відповідальність за свої дії. Факт сексуальних домагань можна довести в суді. Їхнє визначення є в Законі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Але наразі це єдиний нормативно-правовий акт, у якому є це поняття. Поради про те, як довести в суді факт домагань – тут.

  • Якщо ви або ваші колеги зазнають гарасменту, спробуйте пояснити людині, яка це робить, що вам неприємна така поведінка.
  • Поговоріть про це з колегами, керівництвом, рідними та друзями. Вони можуть підтримати та допомогти цьому протистояти.
  • Під публічним тиском та осудом колег кривдник може припинити подібну поведінку або ж навіть добровільно звільнитися.
  • Якщо такої можливості немає або ви не довіряєте співробітникам, а небажані дії стають все агресивнішими – зверніться до поліції та за соціально-психологічною допомогою.

Також важливо, аби менеджери компаній чи організацій дбали про розвиток корпоративної культури з нульовою толерантністю до гарасменту. Довіра всередині колективу також має суттєву роль – аби в разі потреби колеги могли поділитися одне з одним проблемою. Або ж співробітники, що є свідками гарасменту, не тримали мовчанку, а активно засуджували агресивну поведінку своїх колег. Адже безпечну та доброзичливу атмосферу на роботі створює кожен.

"Жертвам домагань дійсно потрібно допомога та підтримка. Тому, якщо людина розповіла, що це з нею сталося – сприймате це серйозно, вислухайте та не намагайтеся применшити проблему. Часто люди, що постраждали, не повідомляють про це, бо бояться осуду, недовіри або непорозуміння. Публічність – це ефективний спосіб боротися з насильством і виховувати в суспільстві нову культуру поведінки", – наголосила Супрун.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли, як дорослим захистити дітей від зваблення у мережі

Надрукувати
мітки:
коментарів
17 вересня 2019
14 вересня 2019
13 вересня 2019
10 вересня 2019
08 вересня 2019
04 вересня 2019
01 вересня 2019
31 серпня 2019
30 серпня 2019
29 серпня 2019