Поділитись:

"Що дратує в дорослих?" – дорослі!

П'ятниця, 09 серпня 2019, 07:40

Що дратує підлітка у дорослих? Думала, ця колонка буде найкоротшою. Дорослі. Дорослі, які під виглядом піклування – нищать дітей. Звичайно, потрібно розрізняти невдячних дітей та жертв токсичного виховання. Втім, межа між батьківськими помилками і відвертою шкодою буває тонкою. В цій публікації я розкажу про токсичних батьків та ситуації, які викликають у підлітків лише негатив та роздратування.

Розумій проблеми дорослих – залишайся безправним малюком…

У токсичних сім"ях батьки ділять з дитиною відповідальність за свої рішення. Наприклад, змушують вірити, що через її погану поведінку батько змушений заспокоїти нерви міцною «мікстурою».Пізніше дитину перетворюють в мимовільного співучасника дорослих драм. Підліток вислуховує скарги батьків, переварюючи зайві подробиці. Йому потрібно адаптуватися до «складної ситуації в сім"ї», увійти в становище, допомогти, втішити. На жаль, до набору обов"язків не додається право на свою думку.

Слідуй мої вказівкам – у поганому результаті винен лише ти!

Життя підлітка - як комп’ютерна гра. Дорослі у ній намагаються бути інструкцією, яка підказує, як діяти в різних ситуація. Проте іноді це виходить за всі рамки і з ненав’язливих порад перетворюється на повне керування героєм (дитиною). «Неважливо, чиє рішення правильне. Головне, щоб не твоє», - ось приклад того, як потрібно думати, щоб назавжди зруйнувати мирні відносини з підлітком. Зазвичай у таких випадках всі активно займаються плануванням життя чада, на заперечення та сумніви в раціональності їхніх рішень реагують негативно. Наслідки задушливого контролю над дитиною також не беруться до уваги. Якщо щось йде не так, винен «виконавець».

Улюблене заняття батьків – нескінченне порівняння своїх дітей з іншими

Вам здається, ви цього ніколи не допускаєте? А хто вчора докірливо говорив: «Дивись, сусідський Петрик – чемпіон із бігу, твоя сестра виграла конкурс краси, я в твоєму віці читав по книжці щодня, а ти… В кого ти вдався?». У батьків так мало методів тиску на дітей, що ревнощі і конкуренція здаються меншим злом. Проте відкрию вам секрет, жодного підлітка не мотивують слова, у яких закладений підтекст «Він/вона кращий(а) за тебе». Це змушує лише засумніватись та розчаруватись у собі, в результаті створюючи проблеми з самооцінкою.

Дитина як втілення надій і сподівань батьків

Будь-кого дратуватиме, якщо його не помічатимуть як особистість. Іноді батьки хочуть побачити від дітей добре розіграний спектакль. Аби всі дивились на результат їхнього виховання і говорили: "Ваше чадо – ангел!". А ті б лише усміхнено кивали. Діти дають той спектакль, якщо йдеться про тимчасову необхідність вдати ангела. Щоб відстали.Але… Чому підлітків заведено сприймати, як пластилін, з якого лише дорослі зможуть виліпити щось толкове? Ну хотіла мама в дитинстві займатися танцями, а тато мріяв бути чемпіоном із карате – до чого тут дитина, яка взагалі мріє малювати мультики чи грати на скрипці, а натомість змушена здавати на синій пояс і мучитися у танцкласі з "качалочками-ковирялочками"?Ну і потім ще оце "Який музикант? Хто коли гроші музикою заробив? У сім"ї всі лікарі – і ти станеш гінекологом!" Що кому до того, що ти від вигляду крові непритомнієш…

“Виростеш – зрозумієш…”

Найчастіше підлітки чують цю фразу під час суперечок з батьками або родичами, які, аби відстояти свою правоту, аргументують усе нашим віком. Серйозно? Ви думаєте, що в силу свого віку я не можу самостійно думати, оцінити ситуацію і зробити висновки? Звичайно, у вас, дорослих, життєвого досвіду більше і в чомусь ви розбираєтесь набагато краще. Але з якого це дива вік відповідає рівню мудрості та розуму? Якщо людина поводиться по-дурному, то ніяке дорослішання чи життєвий досвід їй не допоможе… Підлітки хочуть почути аргументовану відповідь, якщо вони не праві – поясніть їм це. "Буде так, бо я так сказала" – зовсім не аргумент. Забудьте це нещасне «Ти ще надто молодий(а), щоб зрозуміти” і поговоріть. Якщо ж підліток правий – просто погодьтесь. Не потрібно ускладнювати.

Довіряй мені – будь готовий до ножа в спину

Приватність? Особистий простір? Пфф... На думку токсичних батьків, ми неправильно вимовляємо слова «ревізія» і «контроль». Обмежити доступ на власну територію морально важко: батьки звинувачують в недовірі та буквально видавлюють одкровення будь-яким способом. Найчастіше викликають у сина/дочки почуття провини.

“А хто це там тобі пише? Ні про що не розповідаєш. Зрозуміло, подруги тобі важливіші за маму/тата» Підлітки зазвичай не хочуть ділитися секретами свого особистого життя, так як добуту інформацію можуть використати проти них. По-перше, подробиці ймовірно стануть відомі іншим людям: родичам, сусідам, а іноді і продавцям на місцевому ринку. Соус під назвою «А що такого?» приховає гостроту претензій.По-друге, створюється привід для докору чи уїдливих коментарів: «Якщо ти такий хороший, чому тоді...”

Чесно, я не знаю, що вам порадити. Я розумію, що має бути контроль. Довіряй, але перевіряй, так. Знайдіть спосіб перевіряти так, щоб не втрачати довіру. І любіть своїх дітей-підлітків, попри те, що іноді, як вам здається, вони на то не заслуговують.

 

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

Надрукувати
мітки:
коментарів
04 серпня 2019
25 липня 2019
24 березня 2019
19 березня 2019
16 березня 2019
26 грудня 2018
12 грудня 2018
01 грудня 2018
01 листопада 2018
21 серпня 2018
17 квітня 2018
14 вересня 2017
05 грудня 2016