Поділитись:

8 пласких питань священнику

Понеділок, 26 серпня 2019, 20:00

Багато з нас вірить у всілякі забобони більше, ніж у Бога. Проте інколи важко розрізнити, де марновірство, яке вважається гріхом, а де – так звані церковні канони. 

ІА "Конкурент" поспілкувася із  протоієреєм Михайлом Бучаком – настоятелем Свято-Покровського храму с. Княгининок, який дав відповіді на наші запитання.

1. Молоді мами чіпляють на дитячий візок червоні квітки. Від чого вони можуть захистити їхню дитину?

"Господь – твердиня моя і пристановище моє…"(17 пс.). Дитину захищає Господь через Святі Таїнства: Хрещення, Миропомазання, Причастя. Через молитви матері, через молитви того, хто  поряд з дитиною, яка у візку. Згадую випадок, свідком котрого був сам. Мама прийшла у храм і запитала: "Посоветуйте, к кому можна обратиться по вопросу вычитки? У меня ребенок страшно кричит". Бабуся у неї питає: "А ви ходите в храм, причащаєте дитину, молитесь?" Жінка відповідає: "При чем здесь это?". "А при тому, що біснуваті ви, а не дитина", – сказала їй бабуся. Бант почепити легше, ніж привести дитя до Бога. Але марновірство не захищає, захищає віра.

2. Відстригати волосся дитині, коли їй виповнюється рік, – це християнський звичай?

Ні. Під час Таїнства Хрещення і миропомазання, коли священник прочитає спеціальну молитву, він постригає дитину. Все інше – це традиція, яка не несе на собі абсолютно ніякого духовного навантаження.

3. Навіщо священнику цілувати руку?

Коли імператор хотів поцілувати руку молодому священику і той не дозволив це зробити, імператор сказав: «Я роблю це, шануючи ваш сан, якому більше тисячі років». Цілування руки священника – це не фізичний процес, як і благословення. Якщо священник є для нас провідником волі Божої, то так ми проявляємо повагу до Бога, проявляємо своє смирення і подолання своєї гордині. Людина, яка каже, що не буде цілувати руку попові, ніколи не знайде дороги до Бога. Той, хто зневажає слугу Бога, зневажає Бога. Ми часто приходимо у храм і кажемо, що ми нічим не гірші за цього попа. Ви, може, й кращі. Але Бог дав священникові сан і особливу благодать. І це не кожному дано. То ж цілувати чи не цілувати руку священнику – це ваша особиста справа. Я не потребую, щоб мені цілували, стараюся, щоб цього не траплялося. Але коли людина робить це, шануючи сан священства, з поваги, то я не протестую.

4. Чому священники носять бороди?

Борода не є запорукою гідного священичого служіння, як і наявність волосся на голові або високого зросту, тощо. Віра –  необхідна, борода – не обов'язково.

5. Чим найчастіше грішать священники?

Священники, як і інші люди, найчастіше черпають свої гріхи з двох джерел: гордині і відчаю. Ці два джерела найчастіше спричиняють гріховні падіння.

6. Якими бувають гріхи?

Як я уже сказав, першопричиною гріхів є гординя і відчай. Гординя породжує заздрість, образи, гнів, ненависть, злобу. Ці почуття у свою чергу породжують бажання вкрасти, вдарити, вбити, образити. Тобто людина вбиває не тоді, коли натискає на спусковий курок, а фактично тоді, коли продумала це все у своїй свідомості. Відчай приводить до того, що ми не віримо у милосердя Боже і не маємо можливості втриматися у цьому світі. У такому стані здійснюється самогубство, наприклад. Один монах казав: «Лучше быть искренним негодяем, чем лицемерным святым. Лицемерний святой никогда не найдет дорогу к Богу»(мовою оригіналу). А зараз дуже багато лицемірства.

7. За християнськими мірками є земля і небо, а як же космос?

Космос  перекладається, як Всесвіт. З чого Бог створив світ? З нічого. Земля була порожня. Сьогодні на дослідження Всесвіту ми витрачаємо мільярди доларів, але не витрачаємо навіть дещиці на те, щоб діти в Африці мали воду, щоб люди не голодували, щоб земля була очищена від забруднень. Людство знову будує Вавилонську вежу. Ми пробуємо перевершити Господа. Тому Господь не надто багато дав нам інформації, розуміючи, що ми самі пройдемо цей помилковий шлях. Але потрібно пам’ятати, що знання примножують скорботи. Думаємо, що маючи великий об’єм знань, ми станемо щасливими. Я думаю, що все, що було зроблено без Бога, поступово буде знищувати нас. Тому ми ще маємо час подумати, щоб той Всесвіт залишився для нас чистим і бездоганним. А та земля, яку доручив нам Бог, буде охоплена нашою любов’ю.

8. Чому не можна приходити жінці в храм, коли у неї критичні дні?

Це дискусійне питання.  Коли говорити про перебування у храмі жінки в період критичних дніві, я  вважаю, що у давні часи жінці було дуже важко перебувати в храмі у період фізіологічної нечистоти, бо не було тих засобів гігієни, які є сьогодні. Я, наприклад, не дозволяю у період нечистоти причащатися.  Але не забороняю перебувати у храмі. Є люди, які перебувають у нечистоті і не хочуть йти до  храму, бо їм тоді некомфортно, в тому числі, через суспільну думку. А буває, коли жінка перебуває у стані депресії, стані відчаю, вона не знає, що робити, то залишити її у такий період вдома буде значно більшим гріхом, аніж дати дозвіл прийти їй у храм. Я мотивую це тим, що жінка, яка мала 12 років кровотечу  і доторкнулася до Спасителя, отримала зцілення. Хоча вона взагалі не мала права знаходитися там. Але Христос не те, що не засуджував її, а сказав, що жінка, яка торкнулася до Нього з вірою, – зцілена .Я вважаю, що християнство – це релігія парадоксів, де Любов понад  усе. Тому у цьому питанні я не є такий категоричний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів