Поділитись:

Сучасні хірурги досі використовують нацистський атлас з анатомії

Середа, 28 серпня 2019, 02:19

Коли під час операції нейрохірургу Сьюзан Маккіннон знадобилась допомога, вона зазирнула в атлас з анатомії людини, написаний в середині XX століття.

Завдяки складним і дуже детальним зображенням шарів людського тіла лікар Маккіннон з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі змогла завершити операцію, пише ВВС.

Її настільною книгою хірурга є на перший погляд цілком безневинна "Топографічна анатомія людини" Едуарда Пернкопфа.

Книгу вважають найкращим прикладом анатомічного малюнка в світі, оскільки вона містить таку кількість деталей, яку не зустрінеш в жодній подібній праці.

Ця книга – не для слабкодухих.

Шкіра, м'язи, сухожилля, нерви, внутрішні органи, кістки зображені настільки яскраво, у таких графічних деталях й кольорах, що виглядають реалістичними.

"Атлас Пернкопфа", як часто називають цю книгу, більше не друкується, а старі видання – кілька томів – можна продати за тисячі фунтів в інтернеті.

Однак, попри високу ціну, вона – не з тих книжок, які займають почесне місце в бібліотеці, які власники радо демонструють гостям.

Причина проста – "матеріалом" для роботи над нею стали сотні людей, по-звірячому вбиті нацистами.

Критики кажуть, що книга затьмарена її темним минулим, а наукова спільнота постійно дискутує про порушення норм наукової етики.

Лікар Маккіннон розповідає, що походження атласу примушує її почуватися ніяково, хоча сама книга – невід'ємна частина її роботи.

Рабин Джозеф Полак – колишній в'язень Голокосту і професор медичного права – вважає, що ця книга є "моральною загадкою", тому що "вийшла із справжнього зла, але може бути використана для служіння добру".

Над анатомічним атласом відомий нацист Пернкопф працював понад 20 років. А своєю блискучою академічною кар'єрою в Австрії він завдячує підтримці партії Адольфа Гітлера.

Його колеги описували його як "затятого" націонал-соціаліста, котрий з 1938 року носив нацистську форму.

Зайнявши посаду декана медичного факультету Віденського університету, Едуард Пернкопф звільнив всіх євреїв, серед яких були лауреати Нобелівської премії.

У 1939 році вийшло нове розпорядження Третього рейху – тіла всіх страчених в концтаборах мали бути негайно доправлені до найближчого анатомічного відділу для наукових досліджень і навчання.

Австрійський анатом працював по 18 годин на день: розтинав трупи, а команда художників у найдрібніших деталях замальовувала те, що бачила, створюючи ілюстрації до його книги. Іноді зали анатомічного театру були настільки переповнені, що страти доводилося відкладати.

За словами доктора Сабіни Хільдебрандт з Гарвардської медичної школи, щонайменше половина з 800 зображень в атласі – частини тіла, що належали політичним в'язням.

Перше видання 1937 року містило підписи ілюстраторів Еріха Леп'є та Карла Ендтрессера зі свастикою і так званою "блискавкою" загонів СС.

Навіть з двотомного англомовного примірника 1964 року не прибрали оригінальні підписи із нацистською символікою. І лише у наступних виданнях її заретушували.

Тисячі примірників атласу були перекладені багатьма мовами і продані по всьому світу. Вступ до книги розповідає про "неймовірно достовірні зображення найвищого художнього рівня ... ", уникаючи згадок про їхнє криваве минуле.

Лише у 90-х роках студенти та вчені почали розпитувати: хто були ті люди, зображені в атласі.

Книгу припинили друкувати лише у 1994 році.

Королівський коледж хірургів стверджує, що у Великій Британії атлас не використовують, єдиний виняток – бібліотеки, де він зберігається в історичних цілях.

Однак, недавнє дослідження, проведене серед нейрохірургів, показало, що 59% лікарів знають про атлас Пернкопфа і 13% використовують його.

На запитання, чи стало морально складніше користуватися книгою, після того, як вони дізналися про її історію, 69% відповіли негативно, 15% – ствердно, 17% не змогли відповісти.

Лікар Маккіннон каже, що атлас має дуже високий рівень, і будь-яка інша книга навіть не наближається до нього, – настільки детально і точно там описана анатомічна будова людини.

"Він допомагає мені знайти конкретний нерв під час операцій. Через наше тіло проходить величезна їх кількість і самостійно знайти необхідний буває дуже проблематично".

Лікар запевняє, що всі причетні до операції знають про темне походження книги.

"Коли я дізналась про страшне минуле цього атласу, почала зберігати його у своїй особистій шафці в операційній", – каже вона.

Минулого року рабин Полак і медичний історик і психіатр Майкл Гродін підготували наукову доповідь про те, наскільки етично використовувати атлас в Ізраїлі.

Виявилося, що уряд країни не проти книги Пенкропфа, якщо вона служитиме порятунку людських життів. А також за умови, що її походження й історія будуть оприлюднені, щоб вшанувати пам'ять тих, кого по-звірячому закатували заради її написання.

"Візьміть, наприклад, лікаря Маккіннон – вона не змогла знайти нерв, а вона найкраща в своїй сфері", – пояснив рабин Полак ВВС. – Їй довелося переступити через себе і все-таки звернутися до атласу Пенкропфа. Його ілюстрації допомогли знайти нерв за лічені хвилини".

Після капітуляції Німеччини Едварда Пенкропфа звільнили з університету і заарештували. Три роки він перебував у таборі для німецьких військовополонених – і не отримав жодного звинувачення у скоєнні злочину.

Після звільнення вчений повернувся до університету, щоб підготувати до випуску третій том атласу. Книга побачила світ 1952 року. Сам Пенкропф помер 1955-го, незадовго до виходу четвертого тому.

За словами викладача анатомії Сабіни Хільдебрандт, навіть 60 років по тому атлас залишається одним з найкращих джерел візуальної інформації для анатомічної і хірургічної роботи.

"Деякі лікарі звертаються до нього кожного разу, коли є сумніви. В хірургії периферійної нервової системи його взагалі вважають унікальним і незамінним джерелом інформації", – говорить вона.

"Хоча я особисто не показую своїм студентам його ілюстрації, якщо не маю часу розповісти сумну історію походження книги", – додає Сабіна.

Біоетик з Брістольського університету Джонатан Айвз погоджується, що атлас "вражає деталями", але зіпсований "жахливим минулим".

"Користування такими плодами, як атлас Пенкропфа, робить нас певною мірою співучасниками трагедій, що з ним пов'язані, – говорить він. – Однак, якщо книгу взагалі прибрати з наукового життя, є ризик, що ми її втратимо, а з нею і нагадування про сумні сторінки минулого".

А от для нейрохірурга Сьюзан Маккіннон атлас залишається життєво важливим інструментом – навіть попри минуле, яке ніколи не забудуть.

"Як хірург-гуманіст я вважаю цілком нормальним вжити будь-який освітній ресурс, який, на мою думку, допоможе мені отримати максимальний результат, – каже вона, – і саме цього чекає від мене мій пацієнт. Втрата атласу відкине хірургію периферійної нервової системи далеко назад".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині медиків вчать по-сучасному лікувати серцево-судинні недуги (фото)

Надрукувати
мітки:
коментарів
26 вересня 2019
12 вересня 2019
11 вересня 2019
06 серпня 2019
03 серпня 2019
28 липня 2019
19 червня 2019
11 червня 2019
06 червня 2019
24 травня 2019
10 березня 2019
03 березня 2019
01 березня 2019