Освітні хаби замість малокомплектних шкіл: недоліки та переваги
У новому навчальному році близько 4 мільйонів дітей підуть у школу. Їх навчанням буде опікуватися майже 450 тисяч педагогів у 15,5 тисячах навчальних закладах.
Про це пише лідерка проєкту iMoRe у VoxUkraine Тетяна Тищук.
Школи давно відчувають на собі невтішні демографічні тенденції. За останні 20 років кількість дітей скоротилася більш ніж на 40 %. Внутрішня міграція та переїзд людей працювати або жити у міста також впливає на наповнюваність шкіл – у маленьких містечках школи пустіють, у великих містах – переповнені.
У 2017/2018 роках в Україні кожна четверта школа була малокомплектною – у паралелі принаймні в одному класі вчились до 10 дітей. Зокрема, у 282 школах 1 ступеня (з 1 по 4 клас) навчалися до 10 дітей, а в 955 школах 1-2 ступеня (з 1 по 9 клас) – до 40.
Джерело: Держстат
У малокомплектних школах важко забезпечити якісну та повноцінну освіту дітям – один вчитель одночасно викладає багато предметів, а діти мають обмежені можливості для спілкування з однолітками, відвідування гуртків та соціалізації.
Також це навантаження на місцевий бюджет – в малокомплектних школах видатки у розрахунку на 1 дитину дуже великі, бо потрібно утримувати будівлю, опалювати її, платити зарплату адміністративному персоналу тощо. І про оснащення таких шкіл сучасних обладнанням – лабораторіями для практичних занять хімією, фізикою, біологією, інтерактивними дошками, комп’ютерами, проекторами – вже не йдеться. Вартість навчання 1 учня в малокомплектних школах у 2018 сягала 58 тис. грн, в той час як середня вартість по країні становить 15 тис. грн.
Виходом із такої ситуації може бути створення так званих освітніх хабів – опорних шкіл, де можуть вчитися діти з декількох населених пунктів. Таким чином, місцева влада може сконцентрувати ресурси в одному місці та інвестувати їх у придбання обладнання, спортивні майданчики та створення комфортних умов для навчання дітей.
Зараз в Україні вже налічується близько 800 опорних шкіл. Найбільше – у Кіровоградській (73), Львівській та Житомирській (по 61), Полтавській (52). Жодного опорного закладу освіти ще не створено у Закарпатській області.
Створення освітніх хабів підняло інші проблеми – підвезення дітей. Для цього потрібні шкільні автобуси та гарні дороги. Проблему зі шкільними автобусами можна вирішувати швидко – вже зараз місцева влада в ОТГ організувала підвезення близько 60 тис. дітей та придбала 1350 автобусів. Проте питання доріг іноді залишається критичним – не завжди є достатньо грошей для їх ремонту. Станом на початок 2019 року майже 10 тис. км доріг, необхідних для підвезення дітей, були у незадовільному стані.
Закриття малокомплектних шкіл, як правило, викликають спротив у громади. Проте головним критерієм для прийняття рішення мають бути інтереси дітей.
Джерело: Міністерство освіти України
VoxConnector для ІА "Конкурент"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- На Волині затримка шкільних автобусів коштувала фірмі майже пів мільйона
- МОН: Майже 14% випускників початкової школи не вміють читати й рахувати
- РЕЙТИНГ ЛУЦЬКИХ ШКІЛ-2019
- До шкіл Луцька вперше підуть понад три тисячі першачків
