Податки: чому поняття "безкоштовно" не існує?

Аналітики VoxCheck розібрались, звідки беруться державні гроші і чому ми платимо за все, навіть за так зване “безкоштовне”.

Безкоштовний транспорт, безкоштовна комуналка, а на – додачу високі зарплати. Вимоги людей не змінюються вже десятки років. Воно й зрозуміло, навіщо тоді держава, якщо потрібно за все платити. А безкоштовна медицина взагалі прописана в Конституції. 

Звідки ж в держави гроші на все це “безкоштовне”?

Згідно з даними CASE Україна, більше 90 % українців ніколи власноруч не сплачували податки. Саме тому майже не підозрюють або не розуміють повною мірою, що наповнення державного бюджету має чітке джерело – їх власні податки.

Більшість працівників знають, що на зарплату є якість нарахування. Але насправді їх більше цікавить “чиста” зарплата (тобто, після оподаткування), а що і у якому розмірі сплачувати – це вже справа роботодавця. Більше того, дехто навіть не може чітко сказати, чи взагалі на його доходи сплачуються податки, чи це “сіра” зарплата.  

Уся система державних фінансів тримається на дрібних внесках мільйонів українців. Ці гроші утримують величезний державний апарат, оплачують державні закупівлі і сплачують рахунки за усіма соціальними зобов’язаннями. 

Саме з податків фінансується так звана “безкоштовна” медицина, низькі комунальні платежі, пенсії, безкоштовна освіта та стипендії, зарплати бюджетникам і так далі. Отже, якщо просто підвищити видатки на ці напрями, то гроші можна взяти лише з кишень українців.

Та які ж податки сплачуються з доходів громадян?

Умовно можна виділити три групи доходів, з яких українці сплачують прямі податки. 

Перша група – це податки, які перераховує у бюджет роботодавець із заробітної плати. До них належать:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18 % від заробітної плати.
• єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний соціальний внесок – ЄСВ) – 22 %.
• військовий збір – 1,5%.

Друга група – податки з фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вони сплачують єдиний податок (ЄП) та ЄСВ самостійно, залежно від особливостей діяльності, а також ПДФО та військовий збір за умови загальної системи оподаткування. 

Третя група – податки з пасивних доходів: банківських відсотків, роялті тощо. З них сплачується податок у розмірі 18 % (аналогічно, як ПДФО).

А ще є непрямі податки. Усі без винятку українці їх платять – інколи навіть не здогадуючись про це.

Відповідно до оцінок CASE Україна, приблизно четверта частина тих грошей, що працівник отримав на руки незалежно від того, чи дохід легальний чи «у конверті», також стягується державою до бюджету у вигляді податків на споживання, або ж непрямих податків. 

Щоразу як ми купуємо щось у магазині або отримуємо якусь послугу (у тому числі сплачуємо за комунальні послуги), ми сплачуємо 20 % від собівартості товару у вигляді податку на додану вартість (ПДВ). До речі, вперше ПДВ в Україні запровадили ще у 1991 році. 

Тютюнові та алкогольні вироби і пальне обкладаються ще й акцизом, а імпортні товари – імпортним митом. 

Простіше кажучи, навіть якщо громадянин не сплачує прямі податки зі своїх доходів, він все одно є «спонсором» української держави. 

То чому в Україні такі високі податки, а якість життя гірша, ніж в Європі, де податки нижчі? 

Це поширений міф, який запустили не дуже уважні ЗМІ та псевдоексперти. 

В Україні податок на доходи громадян (ПДФО) відносно низький – 18 %. Натомість в європейських країнах і у Сполучених Штатах верхня межа цього податку досягає 50 %. Є країни, де ставка податку де більша – наприклад, Франція.

До речі, серед українських політиків це питання коректно коментували колишній голова ДФС Роман Насіров та депутатка 8-го скликання від партії “Самопоміч” Тетяна Острікова.

Тетяна Острікова, 21/09/2016

Правда:

“Якщо ми подивимося, скільки збирається податку на додану вартість в європейських країнах… З урахуванням того, що в них є практика використання понижених ставок з ПДВ за 112 Директивою ЄС і в них є пільгові ставки… То це буде в середньому показник по ЄС – 7 % збирається ПДВ (від ВВП, – ред.)”.

В європейських країнах справді є досить гнучкі пільгові ставки, а середнє значення частки ПДВ у ВВП – близько 7 % як в Європі, так і в світі.

Роман Насіров, 30/11/2016

Правда:

“…если сравнивать европейские и украинские налоговые ставки, то наши достаточно низкие.”

За дослідженням PWC, в Україні загальне податкове навантаження складає 51,9 %, тоді як середнє по ЄС та Європейській асоціації вільної торгівлі – 40,3 %. Але в зазначеному дослідженні не враховано зниження в Україні ставки ЄСВ в 2016 році до 22 %, тобто фактично вдвічі. Тобто Насіров правий, зараз загальне податкове навантаження в Україні нижче за середнє по Європі. 

А от Юлія Тимошенко навпаки декілька разів брехала і маніпулювала щодо ПДВ. Найяскравійший приклад – під час презентації її “Нового економічного курсу”.

Юлія Тимошенко, 21/09/18 (1:58:11 – 1:59:15)

Неправда:

“І тому я хотіла би також відкрити вам трохи таку інформацію, яку ви теж можете відкрити і почитати у відкритих джерелах: більше 50 країн світу не мають ПДВ. Живуть, працюють успішно, прекрасно, без будь-яких проблем". 

В Україні правда сплачують дуже багато непрямих податків. Податок на додану вартість накладається на ширше коло товарів, ніж в європейських країнах. Є велике нарахування на фонд заробітних плат – це сплачує роботодавець і його працівник може навіть про це не знати, але, зрештою, це відбувається за рахунок того самого робітника. Є акцизи, є імпортні мита і все це разом становить десь 60 % всіх податкових надходжень. Ілюзія “менших податків” утворюється тому, що ці збори перераховують не безпосередньо громадяни, а їх компанії та бізнеси, які виступають так званими податковими агентами. 

Ще одна тема для маніпуляцій і брехні – розподілення податкового навантаження. Наприклад, ще у 2016 році колишній Генеральний прокурор Юрій Луценко дуже применшив кількість працюючих, які “утримують” пенсіонерів. 

Юрій Луценко, 16/02/2016

Неправда:

“…уряд забув просту річ: в цій країні 43 мільйони жителів, 14 мільйонів пенсіонерів, 11 мільйонів працюючих, з яких 7 мільйонів не платять податки, бо мають три мінімальних зарплати, ще мільйон – на спрощеному податку і лише 3 мільйони сплачують податки, 3 мільйони утримують 43-мільйонну країну.”

У Україні мешкає 42,7 млн осіб. З них пенсіонерів 12,3 млн. 16,5 млн осіб зайняті. Скільки чоловік отримують три мінімальні зарплати, перевірити важко, але навіть якщо цифра правдива, то податки вони насправді платять. Існує пільга з податку на доходи фізичних осіб для тих, хто отримує менше 1,4 мінімальної зарплати, проте з цієї суми у будь-якому випадку сплачується єдиний соціальний внесок. Більше того, 1 млн “спрощенців” насправді теж платять податок, який іде до держскарбниці. Окрім податку на доходи фізичних осіб і податку для “спрощенців”, населення сплачує ПДВ і акциз. Словом, зовсім не 3 млн чоловік платять податки, а значно більше. Та й уважати, що все населення живе на гроші з бюджету – некоректно.

То ж де шукати правду про податки?

Центр соціально-економічних досліджень “CASE Україна” створили онлайн-калькулятор “Рахунок від держави”. Він у форматі гри розраховує, скільки ви сплачуєте податків із доходів і куди їх витрачають, наприклад, яка частка з них іде на освіту, пенсії, безпеку і оборону.

Усі ставки податків в Україні можна подивитись або у Податковому кодексі, або на сайті Державної податкової служби. Остання розробила ресурс, на якому систематизовано хто, за яких умов і які податки сплачує.  

Фахово про податкову реформу пише Олександр Почкун, керуючий партнер аудиторської компанії Baker Tilly Україна, експерт iMoRe; Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна; Олег Гетьман, експерт з податкової реформи з РПР; Олексій Геращенко, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs), фахівець з фінансового менеджменту та економічних питань. 

VoxConnector для ІА "Конкурент"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Волиняни спрямували до держбюджету понад мільярд гривень
• Волиняни спрямували на армію понад 200 мільйонів гривень