"Треба мінімум п'ять років, щоб люди зрозуміли..." – головний комунальник Луцька

Начальник департаменту ЖКГ Луцької міської ради Юрій Крась не зі слів знає про комунальні проблеми міста та шляхи їх вирішення, оскільки в департаменті працює вже 8 років. Розпочав роботу в житлово-комунальному господарстві із посади заступника начальника відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду, потім став начальником відділу. Нещодавно його призначили начальником департаменту.

Не менш важливу роль у призначені зіграла відповідна освіта, яку одразу після закінчення луцької школи № 3 Юрій Крась здобув у політехнічному університеті (спеціальність "Міське будівництво та господарство", спеціалізація "Реконструкція житлових будинків"). Другу освіту здобував у Львові – спеціалізація "Державне управління".

"Конкурент" поспілкувався із новим начальником департаменту та дізнався, що планує зробити Юрій Крась на новій посаді.

– Дайте свою оцінку нинішнього стану житлового фонду та й ЖКГ міста загалом?

– Якщо умовно розбити місто на дві частини, то одна – це і є житлові будинки. Стан житлового фонду міста відносно задовільний. Адже у кожного будинку є свої терміни експлуатації: у п'яти- та дев'ятиповерхівках термін експлуатації ще не минув, але там теж треба проводити капітальні ремонти. Дуже складною залишається проблема ветхих будинків, так званих розвалюх, які спотворюють місто. Більшість із них є приватною власністю, а це означає, що з ними взагалі не можна вчиняти якісь дії, адже це потягне за собою відповідальність. Є "надцять" таких будинків і на вулиці Богдана Хмельницького, і на Ковельській – всі вони приватизовані. От, наприклад, нещодавно ми спілкувалися із власниками таких ветхих житлових будинків, просили навести там хоч якийсь порядок. Інакше ми не можемо вплинути на приватника чи людей, які прописані у цих будинках. Якщо його зруйнувати повністю, то у людини будуть претензії, і вона має повне право вимагати для себе нове житло. Та й загалом в цьому питанні є ще чимало юридичних аспектів.

Нині житловий фонд на 95 % приватизований, а закон говорить, що сходові клітки, покрівлі, підвали – це спільна власність усіх мешканців, які повинні за неї дбати. Своєю чергою, департамент теж всіляко допомагає. У нас є програми з капітального ремонту житлового фонду, сприяння діяльності об'єднань співвласників, аби лише люди були більш ініціативні.

Дорожня інфраструктура, на мій погляд, досить непогана зараз. У нас був критичний 2012 рік, коли була тяжка зима, і дороги були в поганому стані та потребували багато грошових вкладень у ремонт. Зараз дороги роблять досить непогано. Критичних ситуацій на головних дорогах немає взагалі. Для прикладу, проспект Соборності, де раніше була страшна картина на лівій стороні (як їхати з центру): там зробили досить хороший асфальт, який буде довго служити. В принципі всі центральні дороги перебувають у задовільному стані. До слова, і дворові території, які ніколи не робили, теж довели до ладу.

– ДПЗ маєте на увазі?

– Та ні, не тільки ДПЗ, а всюди. До речі, нині ДПЗ, де раніше зимою застрягали тролейбуси, – один з найкращих районів: дорога нова, прибудинкові території відремонтовані. Цьогоріч плануємо зробити 42 двори.

Найбільше коштів запланували на ремонт дворів та доріг

.– Лучани достатньо ініціативні мешканці?

– Я вважаю, що варто виховувати ефективного власника житла. Щоб люди не були байдужими до свого помешкання і розпочинали щось спільно робити. Зараз проводитимуть дуже потужну рекламну кампанію щодо об'єднань, де людям детально ці речі роз'яснять. Розумієте, може, це банально звучить, але для більшості людей дали квартири, так би мовити "на халяву", коли приватизація спочатку коштувала сто, потім двісті гривень. Часто люди не цінують того, що мають, і думають, що їхня квартира – це стіни всередині неї, а за все інше (сходові клітки, дах, підвал і т.д.) має дбати місто. Нещодавно прийняли закон про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках, де не створені об'єднання. У тому законі чітко прописано, хто і що має робити.

– З першого липня міські жителі мають або вибрати свого домоправителя, або об'єднатись в ОСББ. Що ж буде з ЖКП ?

– Перше липня – це така міфічна дата. Таке відчуття, що в один момент ЖЕКи щезнуть, а всіх 700 їхніх працівників звільнять. Насправді це далеко не так. Є закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках, в якому і встановлена дата: до першого липня люди повинні створити ОСББ або вибрати управителя. Якщо вони не виберуть один із цих двох критеріїв, то буде третій – виконавчий орган місцевої влади. Повинен призначити їм управителя на конкурсних засадах. Конкурс буде тривати місяць місяць – це щось на кшталт тендерної закупівлі. Але є багато "але". Перше – це новий Закон України про житлово-комунальні послуги, який прийнятий у першому читанні. Саме він визначає послугу з управління будинками. Хоча на сьогодні в законодавстві це чітко не прописано. Зараз послуга, яка передбачена законодавством, називається "утримання будинків та прибудинкових територій". З першого липня повинна вже бути послуга з управління будинком. Управління – це менеджмент, а під послугою розуміється якраз таки утримання будинку.

– А що буде з департаментом: ви будете функціонувати як і раніше чи вас теж очікують певні зміни?

– Департамент – це елемент менеджменту, у нас є відділи, кожен з яких відповідає за свій напрямок. Житловий фонд залишиться, дороги, які треба ремонтувати – теж. Та й фахівці департаменту виїжджають до мешканців і надають їм консультації щодо створення ОСББ.

– На департамент ЖКГ цього року виділили найбільшу суму з міського бюджету. На що піде "левова частка" цих коштів?

Найбільше коштів запланували на ремонт дворів та доріг. Із великих об'єктів це реконструкція проспекту Волі.

– У скільки місту обійдеться ремонт проспекту Волі?

Якраз дораховуємо вартість до кінця. Має бути нарада щодо цього питання. Я збираю всіх дотичних до цього, зводимо все в одне ціле, тому поки що суму не можу назвати. Я вважаю, що суму можна буде озвучувати тільки після того, як проект пройде експертизу.

– На ремонт мостів з бюджету спрямували 5 мільйонів, що ви вже встигли зробити і що плануєте?

– Цього року ремонтуємо міст на Рівненській. Ще цьогоріч ремонтуємо "Ківерцівський" міст на вулиці Гордіюк. Там змінять покриття, зроблять розподільну смугу, будуть спуски для людей, щоб не ходили коліями. Це дуже великі мости, і там дійсно є багато роботи, а маленькі мости, такі як на Винниченка, вже відремонтовані.

"Для того, щоб люди зрозуміли, що цілий будинок - це їхня власність, треба мінімум років п'ять"

– Нещодавно тріснув міст, який з'єднує проспекти Cоборноcті та Перемоги. Хто, коли і за які кошти ліквідує цю проблему?

– Міст – це складна технологічна конструкція, він ніби "живий", рухомий організм. У зимовий період конструкція звужується, а коли літо, то вона розширюється. На цьому мосту, коли стало тепліше, утворився деформаційний шов, туди просто забагато пролили спеціальної суміші. Зараз треба, щоб була максимальна плюсова і стабільна температура. Щоб міст максимально розширився, тоді суміш заллється ще раз. Ці роботи здійснюватимуть за кошти підрядчика, адже ще не закінчились гарантійні терміни.

– Через будівництво, яке ведеться поряд, в дев'ятиповерхівці на Соборності, 20, з'явились тріщини в несучій стіні. Міський голова тоді доручив департаменту ЖКГ контролювати стан будинку. Яка ситуація там зараз?

– Коли забудовники поруч почали робити сваї, виявилося, що ґрунт не зовсім міцний, і відбувся невеликий зсув та пішли тріщини у будинку. Ми вже здійснили обстеження, було дуже багато комісій. Замовили проектно-кошторисну документацію за кошти підрядника. Фахівці із Рівненського університету водного господарства підготували висновок, на основі якого розробили документацію на підсилення будинку пр. Соборності, 20. Зараз ці роботи розпочаті.

– Які плани робіт має департамент ЖКГ на міжопалювальний сезон?

– Ми проводимо роботи більше капітального характеру. Це у ДКП "Луцьктепло" є якісь плани на цей період. Нещодавно на міськвиконкомі затвердили графік відключення котелень на профілактичний ремонт і погодили заходи з підготовки до зими на ЖКП. "Луцьктепло" хоче взяти кредит у ЄБРР на 10 мільйонів євро і плюс 4 мільйони євро – це безповоротні кошти, які теж будуть надані Європейським банком. За ці кошти здійснять багато робіт щодо тепломереж. Також встановлять теплові пункти.

– У міську сферу ЖКГ вдалось цього року залучити якісь інвестиції?

– Думаю, що кредит ЄБРР – це і є інвестиція. До того ж повторюсь, але там є 4 мільйони євро безповоротних коштів. Минулого року я подав пропозицію щодо облаштування лічильників обліку теплової енергії у будинках за умови співфінансування мешканців. Тобто 60 % платить місто, а 40 % - мешканці. За минулий рік ми встановили 60 лічильників у будинках, витратили на це близько двох мільйонів і залучили 1 мільйон 600 тисяч гривень коштів мешканців. Я вважаю це теж залученою інвестицією. До речі, планують запровадити електронне зчитування даних з теплових лічильників. Тобто модеми подаватимуть інформацію на сервер "Луцьктепла", й не треба буде передавати показники, адже це робитиме модем без втручання людини.

– Розкажіть про своє ставлення до реформи ЖКГ. Як вважаєте, скільки треба часу, щоб ми відійшли від "радянського" стилю господарювання до "європейського"?

– Для того, щоб люди зрозуміли, що цілий будинок – це їхня власність, треба мінімум років п'ять. Зараз розпочнеться становлення фірм: одні прийдуть на ринок порядні, а інші – ні. Люди ще не знають, як контролювати це чи боротись з цим. Отож, вважаю, що їм треба такі речі пояснювати. Адже коли люди зрозуміють, що вони можуть контролювати надання послуг, якість, періодичність і так далі, тоді це буде дійсно ефективний власник свого житла. Люди мають право і повинні вимагати від ЖЕКу чи управлінської компанії якісну послугу, а ні, то прощатися із такими надавачами послуг і шукати собі нових.

"Мені б хотілося зробити геоінформаційну систему міста"

– Які поставили перед собою пріоритетні завдання після того, як вас призначили директором департаменту ЖКГ?

– Термін досить малий, я обіймаю цю посаду недовго. Передусім хочу розібратися з деталями та вивчити систематику. Адже раніше займався тільки частиною робіт департаменту, а зараз мені треба побачити об'єкти, ознайомитись зі всіма роботами, які здійснюють чи планують. Щоправда, є в мене кілька ідей на перспективу.

– Можете поділитися однією з них?

– Мені б хотілося зробити геоінформаційну систему міста. Це має бути сайт, де кожен лучанин зможе побачити карту міста і знайти всю інформацію, яка його цікавить. Наприклад, натиснув на будинок, побачив інформацію про нього. Натиснув на дорогу – одразу ж читаєш інформацію, коли її ремонтуватимуть, план робіт та інше. Це також і система відеоспостереження та багато чого іншого.

– Якісь зі своїх ідей вже озвучували міському голові?

– Ці ідеї є в мене у паперовому вигляді. Адже ідея для того й існує, щоб згодом її втілити. Втілення ідеї – це як обробка коштовного каменю. Спочатку це "сирий" матеріал, одна людина щось зробила, друга сказала, третя доповнила і в результаті виходить якісний продукт. А загалом департамент ЖКГ і працює для того, щоб покращити якість надання послуг і забезпечити комфортне проживання лучан у їхньому місті.