Поділитись:

Міг купити 700 кг м'яса: яка була зарплата мера Луцька в 1889 році

П'ятниця, 27 вересня 2019, 22:16

Фото ілюстративне

1889 року фунт м'яса у Луцьку коштував шість копійок. На місячну зарплату луцький міський голова тоді міг купити майже 700 кілограмів м'яса.

Про це пише Сергій Єфімов у матеріалі для "Хронік Любарта".

Того ж року було обрано новий склад Луцької міської думи. У доповіді управи про визначення складу виконавчих органів міського управління з постанови Луцької міської думи від 15 грудня 1889 року можна дізнатися, які посадові особи входили тоді до складу міської управи.

«Для успішного завідування міським господарством та благоустроєм мати у складі Міської Управи, окрім Міського Голови та Міського Секретаря наступні посади за вибором, а саме: четверо членів з призначенням одного з них для виконання обов'язків Міського Голови у випадках, визначених у статті 2030 Міського положення та у складі Торгової Комісії торгових депутатів, крім того, за наймом : санітарного лікаря, бухгалтера, двох писарів, наглядача за міськими будівлями, двох посильних та чотирьох санітарних стражників».

Згодом дума розглядала доповідь про визначення розмірів утримання особового складу посадових осіб міського самоуправління.

Дума встановила наступні річні оклади утримання посадовим особам міського суспільного управління:

  • Міському голові – 1200 рублів,
  • Міському секретарю – 800 р.,
  • трьом членам – 400 р. кожному та додаткових за завідування скотоперегонним двором 240 р., 
  • наглядачу за міськими будівлями – 240 р., 
  • на канцелярію – 240 р., 
  • на прислугу 1000 р., 
  • санітарному лікарю 400 р., 
  • чотирьом санітарним стражникам по 144 р.

Характерним є те, що Дума суттєво обмежила річні оклади очільникам міста. Визначили:

Міському Голові – 600 р. (тобто вдвічі менше, ніж було!), Міському Секретарю – 500 р., членам по 360 р., на канцелярію та прислугу разом – 768 р., додатковим членам за завідування скотоперегонним двором – 120 р.

На кому Дума вирішила не економити, так це на санітарному лікареві та 4 санітарних стражниках. В них посадові оклади залишилися такими ж: відповідно 400 та 144 р.

У Луцьку добре пам'ятали про епідемії тифу, тифозної гарячки, скарлатини та натуральної віспи, що сталися у місті та повіті 10 років тому – у 1879 році. Щоб краще розуміти, що можна було купити тоді на ці гроші, подивимося на постанову міської думи від 11 січня 1890 року: «Останнього часу існували ціни на продаж м'яса по 6 копійок за фунт, тепер підняли скотопромисловці ціну до 7 копійок за фунт». Фунт – це приблизно трохи більше 400 грамів. Тобто кілограм м'яса коштував майже 15 копійок.

Тобто міський голова отримував за місяць 100 рублів. Нехитра арифметика: міський голова міг на місячну зарплатню купити майже 700 кілограмів м'яса. За теперішнім луцьким цінам на м'ясо вийде понад 60 тисяч гривень. Приблизно така зарплата була в луцького міського голови 1885-1889 років.

І приблизно таку суму тодішні гласні, тобто депутати міської думи, які у переважній більшості працювали безоплатно, зменшили удвічі своєму міському голові. З 1890 року він став отримувати десь в еквіваленті біля 30 тисяч гривень (це приблизно 50 російських імперських рублів) щомісяця. Звичайно, якщо критерієм брати луцькі ціни на м'ясо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці в доларах заробляють менше, ніж в інших країнах СНД

Надрукувати
мітки:
коментарів
13 жовтня 2019
12 жовтня 2019
11 жовтня 2019
10:00