Поділитись:

Луцький кравець повідав італійські секрети про ідеальний чоловічий костюм

Вівторок, 08 жовтня 2019, 20:00

По одежі стрічають, а по уму випроводжають. Так каже прислів’я і має на те не одне підтвердження. Який він – той ідеальний чоловічий костюм – «Конкурент» вирішив розпитати людину, яка знає про них усе: від того, навіщо штанам у неаполітанському стилі 18 ґудзиків, і до того, як ідеально пропрасувати виріб так, щоби ви не відчували, що в нього є кишені.

Знайомтеся – Руслан Лазарев. Він кравець, який 15 років вивчав цю майстерність в Італії, а нині повернувся до Луцька та тут відшиває одяг вручну. Коли кажемо «вручну», маємо на увазі все: від зняття мірок до фінального прасування та кожного з кількох десятків тисяч стібків.

Майстер говорить, що в Італії, Франції, Англії збереглися академії кравецького мистецтва. Унікальні знання про побудову одягу ретельно вивчають та роками відточують на практиці. Такі, як нині прийнято називати, крафтові речі є унікальними та служать роками. Вони виправдовують високу ціну якістю та довговічністю.

Тож нині, коли світ задумується дедалі більше про екологічність споживання, варто замислитися й про одяг. Мій співрозмовник одягнутий в речі власного виробництва. Класична сорочка та штани, яким вже десять років. Мені важко в це повірити, адже річ має такий вигляд, ніби вчора пошита.

Вся справа – у складових та якості роботи.  

Обираючи костюм, каже Руслан, людина повинна звертати увагу на кілька ключових факторів. По-перше, те, як він сидить по фігурі. По-друге, з якої він тканини пошитий, враховуючи підкладку та фурнітуру. І чи не найголовніший фактор – це техніка виконання.

Передусім костюм повинен повністю окреслювати статуру людини, без зайвих складок чи об’єму. Тому людині нестандартних розмірів може бути важко підібрати на себе костюм в магазині чи на ринку. Наприклад, високий чоловік із широкими плечима може мати тонку талію, а ось магазинний стандарт на такого чоловіка пропонуватиме широкий піджак в області живота.

Щодо рукавів, то вони не повинні бути надто довгими чи короткими: приблизно два сантиметри від кісточки на зап’ясті. Сам виріб на сучасний манер повинен бути на 8-10 сантиметрів нижчим від мірки стегна. Ця мірка знімається за найбільш опуклими вигинами. Раніше в моді були довші піджаки, приблизно на лінії середини стегна, а також ширші. Нині вони мають тісніше охоплювати фігуру.

«Те, що приховується всередині виробу, у техніці, зокрема, яку застосовую я, – це найголовніше. Адже я збираю повністю костюм вручну», – пояснює майстер.

Далі кравець демонструє по-справжньому фантастичні речі – начинку піджака. Під основною тканиною ховається не просто підкладка чи потовщувальний матеріал, який зазвичай приклеюють до основного, а особливі тканини з верблюжої шерсті або вовни, які пришиваються вручну. Вони підрізаються та зметуються таким чином, щоб означити форму виробу. Наприклад, де лінія грудей, є об’єм, де талія – звуження.

 

Матеріал має у складі кінський волос, що забезпечує міцність та надійність форми майбутнього піджака. Тобто основна тканина не дублюється підкладками, що проклеюються, а зшивається на колінах.  

Мотивація застосовувати цю технологію така: клей може відстати від основи – і тканина буде морщитися. Окрім цього, тут є екологічний момент – натуральні тканини краще дихають.

Важливо також, які нитки використовувати. Натуральні нитки з котону чи шовку коштують дорого, але вони не тягнуться і теж забезпечують костюму додаткову форму.

Під час другої примірки кравець дивиться, яким чином можна поправити виріб, де забрати та де додати. У фіналі на костюмі виконуються декоративні стібки. Наприклад, так пришивається підкладка. Важливим елементом є прасування виробу та фурнітура. Тканина для внутрішніх робіт теж повинна бути якісною. Руслан Лазарев каже, що використовує підкладку, яка не горить під праскою. Усі ці фактори разом роблять костюм легким, ніби влитим на тіло.

«Це все робиться для того, щоб власник костюма відчував себе комфортно. Коли людина одягнула – і все по ній лежить. Оце називається ідеальний піджак, коли усі нюанси враховані. Адже кожна людина особлива. У когось припідняті плечі, у когось – опущені, в декого – нахилені вперед», – говорить кравець.

Хороший майстер може підігнати речі на будь-які особливості фігури, запевняє кравець. Він пригадує, що якось доводилося відшивати кілька костюмів та навіть смокінг для чоловіка, який був на візку. Він міг простояти лише кілька хвилин, аби зняти мірки. Чоловік був високий і мав дуже округлену спину. Різниця між передньою та задньою частинами була понад 30 сантиметрів. Тобто довелося повністю змінювати конструкцію моделі.

Щодо штанів, то тут нюансів менше, однак вони теж повинні бути з якісних матеріалів та крою, відповідно до фігури. Нині обирають штани більш вузькі, аніж колись, і додають нижню манжету, заввишки в 5 сантиметрів.

Костюм повинен бути з натуральних тканин, переконаний майстер. Адже це забезпечує форму та довговічність виробу, його структури, кольору. Якщо в тканині є домішки, то вона буде тягнутися, випирати у непотрібних місцях.

Коштувати виріб ручної роботи у столиці може понад тисячу євро. У менших містах ціни нижчі, однак вартість залежить від коштовності самої тканини та фурнітури.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів