Гола правда про ринок землі
Впродовж двох десятиліть нас пилять полярними тезами з приводу продажу української землі. За даними центру Разумкова лише 31% українців підтримують запуск ринку землі!
Насправді ринок землі уже існує. Але він сірий. Так, він справді страшний і великий, бо цей ринок у своїй переважній більшості тіньовий.
Наразі близько 1,2 млн га української землі вже продано в обхід мораторію. «Як це?» - спитаєте ви. Зараз поясню. Існує таке поняття як емфітевзис, а простими словами – це продаж права користування земельною ділянкою з максимальним терміном оренди до 50 років.
Так є зараз. Але така історія не є повноцінним механізмом. Що я маю на увазі? Орендарі не можуть закласти цю землю як заставу у банк, аби отримати кредитування для розвитку свого бізнесу.
І що тут приховувати: беручи землю у оренду, далеко не всі бізнесмени ставляться до неї, як до своєї власної. Що й не дивно, часто-густо намагаючись на максимальних потужностях “вижати” з неї все, що можна і не можна.
І, ясна річ, маючи лише договори оренди, а не купівлі, немає чіткої упевненості у тому, що далі буде з твоїм бізнесом. І вкладати кошти у розвиток та новітні агротехнології хочеться у своє.
Це як ремонт у власній і зйомній квартирі. Ясна річ, куди ви витратите більше грошей.
Які форми власності сільськогосподарської землі наразі існують в Україні?
- Державна
- Власність територіальних громад
- Приватна власність - земельні паї, якими наділили селян після розпаду колгоспів, не давши можливості ними розпорядитись. Зараз мільйони власників паїв померли, так і не отримавши з цієї землі нічого.
Які переваги відкриття ринку землі?
Експерти говорять, що, відкривши ринок землі, ми матимемо 1,5-2% росту економіки, отримавши від 10 до 50 мільярдів доларів, які зараз фактично лежать у нас під ногами.
Чому великі агрокомпанії проти ринку землі?
У них давно вже все о’кей. Олігархи та великі землевласники уже давно мають у своєму розпорядженні великі земельні площі і, коли відкриється ринок, їм доведеться конкурувати з інтернаціональними корпораціями на ринкових умовах, мусячи платити вже значно більше.
Так що ж пропонує новий уряд?
Новий законопроект про ринок землі і остаточне його відкриття до жовтня 2020 року.
Щодо самого проєкту, то уряд говорить, що власниками української землі можуть стати лише українці: фізичні або юридичні особи. І саме остання опція викликає якраз найбільший дискусії серед агросектору, адже юридичними особами можуть бути компанії з іноземним капіталом, які, зайшовши на ринок, добряче піднімуть ціни. І ясна річ це викликало хвилю протестів під гаслами “не продаваймо рідну матір-землю”. Також аграрії розлючені тим, що під час розробки законопроєкту, їх не спитали.
Щодо обмежень у проєкті просписано, що площа землі, яка може бути сконцентрована у одних руках, має становити не більше 0,5% території країни і не більше 15% площі однієї області, включаючи пов"язаних між собою компаній та осіб.
Також говорять про схеми кредитування бізнесу для купівлі землі під 3% річних.
Уряд у питанні запровадження ринку землі має спиратись в першу чергу на думки тих, хто працює на цій землі. І фінальний проєкт, сподіваюсь, буде середнім арифметичним між вимогами аграріїв та теперішнім проєктом.
І взагалі не потрібно забувати, що відкритий ринок землі – це вимога чи радше наполегливе побажання наших західних партнерів та кредиторів. І міжнародні донори хочуть нам давати менше коштів, бо ми маємо золоту землю під ногами, але не запускаємо ринок. Відкритий ринок землі є одним з пунктів у меморандумі по співпраці з МВФ.
Існує ідея, що повинна бути створена єдина державна інституція - такий своєрідний земельний банк, який скуповуватиме усі землі і потім відповідно розпоряджатиметься ними. І це направду не погана ідея. Але рівень довіри до державний установ катастрофічно низький. І є величезні побоювання, що землі там роздаватимуть за старою українською традицією - кумівством або переконливими могоричами.
Зараз на популістичний хвилі «як це землю-матінку продавати?» хочуть нагріти руки усі, кому не ліньки.
Так що ж робити нам?
Не хвилюватись, не піддаватись маніпуляціям, старатись вникати у тему та просто любити свою країну. Без пафосу. Без гасел. Без популізму. Все буде добре!
Де на Волині збереглася давня дерев'яна церква (фото)
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Кухар з Волині покинув проєкт «МастерШеф»: що стало причиною (фото)
Відомий луцький фотограф провів екскурсію «Волинською Голландією» та зазнімкувався з панянками (відео)
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників