Поділитись:

На полуницю в Польщу: скільки українців виїхали за кордон

Середа, 13 листопада 2019, 19:29

Українці масово покидають країну у пошуках кращого життя! 13 мільйонів виїхало за 5 років! Своїх працівників не вистачає – всі поїхали у Польшу на заробітки! “Інакше, як геноцидом українців, це назвати не можна", – казала про еміграцію українців лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко.

Ледве не у кожного з нас є родичі або знайомі, які поїхали жити чи заробляти за кордон. Тому так легко повірити у те, що ледве не кожен третій українець покинув країну.

Втім реальні дані інші. Ні, українці не виїжджають масово з країни, хоча певні проблеми з еміграцією все ж існують. В рамках проекту “Відсоток правди” VoxCheck та Українське радіо розібрались, як порахувати кількість емігрантів (і чи можна взагалі достовірно їх порахувати), скільки громадян виїхало з України назавжди, а скільки – на заробітках, також спростували найпоширеніші міфи про еміграцію і з’ясували, яким джерелам можна довіряти щодо еміграції.

Як порахувати українських емігрантів?

Є різні оцінки міграційного руху населення. Втім, точних даних про те, скільки українців назавжди виїхало за кордон, на жаль, не існує. 

Наприклад, згідно з даними Державної служби статистики, кількість тих, хто приїхав до України порівняно з тими, хто виїхав (міграційне сальдо), зростала і у 2017, і у 2018 році. Причому ця різниця зростала як через те, що більше приїжджало, так і через те, що менше виїжджало.

Але методологія Держстату має певні недоліки. Держстат оцінює міграційний рух за реєстрацією в Державній міграційній службі. Зняття з реєстрації оформлює лише незначна частина емігрантів – здебільшого ті, хто отримує громадянство іншої країни та одночасно вирішує припинити українське громадянство. Українців, які постійно або тимчасово проживають в іншій країні та не знімаються з реєстрації в Міграційній службі, в показники міграційного руху не враховують.

За статистикою ООН, 2017 року за межами України проживало 5,9 млн українців. 

Та і у методології ООН є неточності. Організація включає до емігрантів усіх людей, які народилися у певній країні, але не живуть у ній. У випадку України до цього показника включаються не тільки ті, хто виїхав з незалежної України, а й ті, хто тут народився ще за радянських часів і після розпаду СРСР 1991 року лишився жити в інших пострадянських країнах. В Росії, наприклад, за оцінками ООН, відтоді лишилося близько 3 млн українців. Їх ООН також включає до показника кількості мігрантів з України.

Схожий підхід у Міжнародної організації міграції. За її даними, з початку 20 століття з України виїхало 8 млн людей. 

За даними Державної прикордонної служби, протягом 2002-2017 років з країни виїхало на 6,3 млн громадян більше, ніж в’їхало. Водночас, за тими самими даними, за той самий період до України в’їхало майже на 9 млн більше іноземців, ніж виїхало. Отже, щоб оцінити кількість мігрантів за цими даними, потрібні більш детальні дослідження.

Скільки українців на заробітках?

Оцінити обсяги трудової міграції також складно і так само немає єдиного підходу чи джерела, звідки можна було б брати інформацію. Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, на заробітках одномоментно може перебувати 2,6-2,7 млн українців. Загальна кількість трудових мігрантів за рік, відповідно до оцінок ЦЕСу, – близько 4 млн осіб.  

Найбільше трудових мігрантів з України у Польщі та Росії. Однак після початку російської агресії потік трудових мігрантів з України до Росії зменшився – українці обрали для себе західний напрямок, зокрема збільшилась міграція до Польщі. 

Зі свого боку Польща часто виявляла зацікавленість у робочій силі з України через дефіцит власної робочої сили (поляки їздять на заробітки в інші країни ЄС). До того ж у Польщі були зняті деякі адміністративні бар’єри для прийому українців на роботу.

Також, за оцінками ЦЕСу, зараз українці їздять на заробітки на коротші строки – у 57 % емігрантів термін перебування за кордоном не перевищував 3 місяці. Найбільше за кордон українці працюють у галузі будівництва та у домогосподарствах. 

Цікаво, що мотиви еміграції ІТ-спеціалістів відрізняються від мотивів решти мігрантів з країни. Якщо більшість українців їде працювати за кордон заради вищих зарплат, то ІТ-фахівці шукають почуття безпеки та перспективи для розвитку. 

Однак очікування більшості емігрантів, що за кордоном вони матимуть вищі заробітки, досить сумнівні. Якщо врахувати оподаткування, купівельну спроможність зарплат та витрати на посередницькі послуги при працевлаштуванні – вигоди від трудової міграції здаватимуться не такими ж вже й привабливими. Це стосується, у першу чергу, саме низькокваліфікованої робочої сили.

До того ж темпи росту заробітних плат у ЄС значно нижчі, ніж в Україні. З часом різниця в оплаті праці буде скорочуватись. 

Чи є користь від еміграції?

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначає, що з 2009 року міграційний тренд посилюється. З позитивного – після 2014 року українці вдвічі рідше покидають країну назавжди.

Вишлінський також відзначив, що переважна більшість трудових мігрантів з України їдуть до сусідніх країн. Отже, вони підтримують тісні зв’язки з Україною та матимуть змогу повернутися, якщо економічна ситуація в країні покращуватиметься і будуть створені робочі місця з високою продуктивністю праці та відповідною оплатою.

Відповідно, якщо правильно побудувати державну політику зайнятості, можна збільшити позитивні ефекти міграції та створити передумови для того, щоб український ринок праці став привабливим для українських працівників.

Серед позитивів міграції можна також відмітити наступне:

  • притік грошових переказів (хоча це явище тимчасове і зі зменшенням кількості трудових мігрантів притоки коштів від них теж зменшуватимуться);
  • стимули інвестувати у кращу освіту, щоб отримати кращі навички і кращу роботу;
  • зниження бідності і зростання загального добробуту населення;
  • підвищення продуктивності праці робочої сили і підвищення якості людського капіталу внаслідок набутого досвіду роботи і навичок;
  • притік технологій, інвестицій та інновацій, але це стосується, переважно, трудової міграції висококваліфікованої робочої сили.

Що робити, щоб українці менше їздили на заробітки або покидали країну назавжди?

Можливі такі кроки удосконалення державної політики для зменшення кількості емігрантів:

  • По-перше, зміна підходів до обліку мігрантів. Зараз для повноцінної оцінки міграції даних не вистачає, про що ми вже говорили вище. Початкова точка відліку про кількість наявного в країні населення відсутня, тому що востаннє перепис населення проводився у 2001 році.
  • По-друге, держава має працювати над збільшенням позитивних ефектів від міграції. Наприклад, знижувати бар’єри для короткострокової та маятникової міграції, підтримувати зв'язок з мігрантами, залучати їх до підприємництва.
  • По-третє, на зміну трудовій міграції в інші країни може прийти внутрішня міграція у інші регіоні України. Держава має поширювати інформацію про умови працевлаштування в різних регіонах та пропонувати у службі зайнятості безробітним працевлаштування у них.
  • По-четверте, держава має сприяти розвитку міжнародного співробітництва у сфері міграції, тобто проводити свідому політику залучення робочої сили з-за кордону, яку проводять сусідні країни ЄС. 

Чому ми віримо у міфи про еміграцію?

Ледве не у кожного з нас є знайомі, друзі або родичі, які виїхали на заробітки. Тоді й складається враження, що всі хочуть жити, навчатись або працювати за кордоном. 

Втім, це, так зване, підтверджувальне упередження – conformation bias. У нас є відчуття, що українці масово їдуть за кордон, тому що чуємо цю тезу від політиків, бачимо друзів-емігрантів навколо і думаємо, що так і є. У цьому випадку треба довіряти не власним припущенням (які тільки погіршуються через провокативні заголовки новин), а статистиці та офіційним даним.

Топ-маніпуляції про еміграцію

  1. За останні 5 років з України виїхало 7-13 млн громадян.

Ігор Коломойський, 02/05/2019 (18:43-19:08):

Неправда

“У нас 13 млн убыль населения в стране за 5 лет. 1 декабря 2013 года в стране проживало 45 млн человек. На 1 апреля или 1 мая 2019 года в стране проживает постоянных жителей 32 млн человек”.

За даними Держстату, в грудні 2013 року в Україні проживало 45,2 млн людей, в березні 2019 року – 41,9 млн людей. Тобто постійне населення зменшилося на 3,3 млн, а не 13 млн. Крім того, дані 2019 року не враховують населення АР Крим та Севастополя. Для більш точних даних необхідний перепис населення, якого не було з 2001 року.

Юлія Тимошенко про мігрантів, 05/07/2018 (7:53 - 8:06):

Маніпуляція

“За даними Світового Банку виїхало з країни на заробітки в інші держави вже майже 7 млн людей. Ви уявляєте, що це за цифра 7 млн людей? Це вже третина працездатного населення України".

Точних даних про кількість українців, які виїхали за кордон назавжди, немає. За статистикою ООН та Світового банку, у 2017 року за межами України проживало 5,9 млн українців, а не 7 млн. Але за їх методологією до цього показника включаються не тільки ті, хто виїхав з незалежної України, а й ті, хто тут народився ще за радянських часів і після розпаду СРСР 1991 року лишився жити в інших пострадянських країнах. 

Схожий підхід у Міжнародної організації міграції. За її даними, з початку 20 століття з України виїхало 8 млн людей. Організація все ще вважає таких людей українськими мігрантами.

Таким чином, справді є від 5 до 8 млн українців, які виїхали або ж народилися в Україні, але живуть в інших країнах. Крім того, це не трудові мігранти, як каже Юлія Тимошенко, а усі люди, які переїхали за кордон (або залишилися там) назавжди: серед них можуть бути діти або люди пенсійного віку. Тому вердикт – маніпуляція.

  1. На заробітках у Росії 3 мільйони українців. І це під час війни!

Євгеній Мураєв, 10/06/2019 (02:51:52-02:52:00):

Маніпуляція

“На территории Российской Федерации работает 3 млн украинцев”.

Точних даних про кількість трудових мігрантів-українців у Росії ми не знайшли, але у нас є оціночні дані по трудових мігрантах-українцях в цілому. Найновіші дані дає МВФ у січневому звіті по країні (ст.4). За їхніми оцінками, усього за кордоном працює від 2 до 3 млн українців. За оцінками Центру економічної стратегії, кількість трудових мігрантів сягає 4 млн осіб, причому одномоментно за межами країни може знаходитися близько 2,6-2,7 млн осіб. Схожих висновків дійшла і викладачка Київської школи економіки, старший економіст Ганна Вахітова. За її оцінками, 2,5 млн – або кожен десятий дорослий українець – працюють за кордоном.

Зважаючи на те, що усього за кордоном працює близько 3 млн українців, усі вони не можуть бути трудовими мігрантами у Росії. 

  1. Влада 2014-2018 рр. винна у масовій еміграції українців.

Олег Ляшко про еміграцію, 07/06/18  (38:42-38:48):

Неправда

“Внаслідок їхньої політики 2 мільйони людей тільки минулого року виїхали з України до Польщі".

В 2017 році Польща видала 1,8 млн дозволів на працевлаштування для іноземців, з них українцям – 90 %, або ж 1,6 млн. Тобто Ляшко, як мінімум, перебільшує кількість українців, які отримали дозволи на роботу у Польщі.

Але такі дозволи – це документ, який видається за спрощеною процедурою, за яким можна легально працювати не більше 6 місяців на рік, і який після закінчення терміну дії потрібно поновлювати. 

Тому, щоб оцінити реальну мінімальну кількість мігрантів, працевлаштованих за такою схемою впродовж року, потрібно розділити навпіл цей показник. Відповідно тимчасових українських мігрантів упродовж року могло бути від 800 тис. до 1,6 млн.

Чи справедливо казати, що ці люди “виїхали”? Швидше за все, такі робітники постійно повертаються в Україну (і, можливо, деякий час тут теж працюють). Але скільки залишається у Польщі нелегально – важко сказати.

Також варто врахувати 150 тисяч дозволів на проживання (дані станом на початок 2018), 40 тис. довгострокових трудових мігрантів та 35. тис студентів. Отже, загальна кількість українців у Польщі сягає 1 млн осіб, що близько до оцінок польських дослідників. Причому частина з цих людей виїжджала до Польщі й до минулого року.

  1. А от прийшла нова влада і українці почали масово повертатись додому.

Володимир Зеленський, 10/10/2019 (9:16:53-9:17:34):

Маніпуляція

“Давайте почнемо з початку вашого питання – з приводу повернення людей в Україну... Я можу вам показати діаграму – збільшилося повернення людей. І якщо ви подивитися на реальну статистику за останні 5 років. За ці пів року ця статистика виросла... Я не думаю, що це… я не думаю, що ми щось особливе зробили, крім того, що ми нові люди, і крім того, що нам довіряють. І дійсно дуже багато людей, іде збільшення, люди повертаються потрішку. Але є проблема, безумовно, люди виїжджають”.

Існують різні оцінки міграційного руху населення.

Згідно з річними даними Держстату (які базуються на даних міграційної служби), міграційне сальдо (перевищення кількості прибулих в Україну над кількістю вибулих з України) зростало і у 2017, і у 2018 роках. Причому зростання відбувалося за рахунок як збільшення кількості прибулих, так і за рахунок зменшення кількості вибулих. 

Якщо порівнювати дані за січень-липень, міграційне сальдо збільшилось майже в 3,8 рази за січень-липень 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року, і впало за цей же період 2019 року більше, ніж на 3%. 

Методологія, яку Держстат використовує для оцінки міграційного руху, насправді відображає не зміну місця проживання, а лише реєстрацію в Державній міграційній службі. Зняття з реєстрації оформлює лише незначна частина емігрантів – здебільшого ті, хто отримує громадянство іншої країни та одночасно вирішує припинити українське громадянство. Українці, які постійно або тимчасово проживають в іншій країні та не знімаються з реєстрації в Міграційній службі, в показниках міграційного руху не враховані.

Отже, Зеленський маніпулює, тому що:

  • ті, хто в’їжджає до України, можуть бути не тільки українці, а й іноземці;
  • зростання офіційної імміграції відбувається вже третій рік поспіль, а не останні пів року;
  • навіть якщо припустити, що певна частина цього зростання – це повернення тих, хто раніше виїхав, причини їх повернення достеменно не відомі. Зовсім не факт, що хтось повертається через довіру до Зеленського.

Як боротись з міфами про еміграцію? Читати достовірні джерела!

Можна порівнювати дані про еміграцію Держстату, ООН, Міжнародної організації міграції та Державної прикордонної служби. Про відмінності у їх методології писала лідерка проєкту iMore Тетяна Тищук у статті “Велика міграція: чому ніхто в Україні не знає, скільки наших громадян виїхало за кордон”.

Варто звернути увагу на аналітичну записку Центру економічної стратегії “Скільки українців поїхало за кордон і що державі з цим робити”. У своєму дослідженні ЦЕС детально пояснює, якою буває міграція, наводить розрахунки кількості мігрантів та описує причини міграції.

Про міграційні настрої населення також можна дізнатись з опитування домогосподарств, яке проводить Державна служба статистики. Або ж з опитувань таких соціологічних компаній як ІRI, групи “Рейтинг” та GfK

Серед експертів фахово про еміграцію пишуть:

  • Гліб Вишлінський, Дмитро Яблоновський та Дар’я Михайлишина з Центру економічної стратегії;
  • Ганна Вахітова з Київської школи економіки;
  • Олексій Позняк з Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України;
  • Вікторія Мальченко, керівник групи з досліджень та аналізу інформації, BDO Business Services Nearshoring Center, пише, зокрема, про стан ринку праці в Україні.

Довідково:

Цей матеріал підготовлено завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю VoxUkraine та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

VoxConnector для ІА "Конкурент"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
04 грудня 2019
02 грудня 2019
01 грудня 2019
27 листопада 2019
26 листопада 2019
15 листопада 2019
13 листопада 2019
08 листопада 2019
04 листопада 2019
01 листопада 2019
23 жовтня 2019
22 жовтня 2019