Поділитись:

«Ти – бидло!», або Не ставте дитину на лавку в чистих черевиках

Понеділок, 18 листопада 2019, 07:40

Бабусі на вигляд приблизно 70 років. Швидкими кроками наближається до мене. На жінці – лиця немає: сердита. Але я не одразу зрозуміла, що на мене.

А я таки дещо згрішила: поставила дитину на лавку на зупинці на Винниченка. Проте черевики доньки не те, що сьогодні землі не торкалися –вони були абсолютно нові. Поставила її на лавку тому, що весь час ношу її на руках. Звичайно, можете мені розповісти, що ото у 3 роки дитину носити не треба, що вона велика і т. д. Але я відповім так: у кожного на те – свої причини. Не поставила я дитину на землю через те, що знала, що мені знову треба буде нести її на руках. На вулиці йшов дощ і її черевики стали б брудними.

– Зняла дитину і витерла лавку! – гиркнула мені в обличчя бабуся. Та так нависла наді мною, що я аж злякалася.

– Черевики чисті, – відповідаю.

– Ти, бидло, я сказала, зняла дитину з лавки! – гнівно повторила бабця і сіла на лавці поряд.

– Я принесла сюди дитину на руках!

– Я так тобі й повірила, що ти її сунула на руках! БезсовіснЕ ти! – роздратуванню жінки не було меж.

– Я не забруднила лавку!

– Я ще тільки з сопливими не розбиралася!

Приїхала моя маршрутка. Бабуся вигукнула мені щось услід, але через шум транспорту і дощу я не розчула, що саме. Лавка лишилася чистою.

– Мамо, а чому та бабуся така сердита? – уже в маршрутці запитує мене дитина.

– Бо ти стояла на лавці у черевиках, – пояснюю.

– А так не можна? Вони ж чисті, – не вгаває дитина.

– Не можна. Навіть у чистих, – кажу.

– Мамо, а що таке бидло?

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

Надрукувати
мітки:
коментарів
14 грудня 2019
15:00
13 грудня 2019
12 грудня 2019
08:38
11 грудня 2019