Поділитись:

Чому потрібно святкувати календарні свята?

Неділя, 08 грудня 2019, 08:29

Чому потрібно святкувати календарні свята?

Наближається чи не найсакральніший для українців період, який гордо іменують «давай після» свят. Попереду — тривалий час для відпочинку, масних наїдків та питва, веселощів та подарунків. Хтось дуже чекає цього радісного періоду, хтось помітно нервує, адже підраховує, скільки коштів доведеться витратити на святковий стіл (а їх буде не один), а хтось прагне втекти від цивілізації в гори, щоб там влаштувати цифровий детокс.

Якої б ми не були віри чи конфесії, є у нас родина, яка постійно запитує стандартні пострадянські запитання про шлюб, дітей та роботу, чи немає близьких людей, потрібно святкувати календарні свята і вам я поясню, чому.

Слід розібратися, що ж таке календарне свято узагалі та звідки «ростуть ноги» у свят.

В основі календарних свят лежить аграрний цикл наших предків, умовне колесо року із важливими точками на ньому — рівноденнями, сонцестояннями та періодами між ними. Якщо поглянути пильніше, то йдеться про ритуали, які пов’язані із рухом Сонцям, культом предків і культом Бога, що помирає та воскресає та задобрюванням потойбічних істот, які володіють життям та смертю, від яких власне і залежить врожай наступного року і виживання племені чи села у майбутньому. Не може не згадати і сміхову культуру ритуалів, адже це теж було важливим для древніх народів.

Що тільки не входить до обрядів календарного циклу. Свята і підготовка до них, забобонні заборони і ворожіння, пости та урочисті трапези, ігри та розваги, процесії та маскаради, подарунки та обрядовий фольклор, клоунада і богослужіння, ритуальні вогні та ритуальне, культи святих і повір’я про нечисту силу.

Також увесь календарний цикл умовно можна розділити по сезонах: свята зимові, весняні, літні та осінні. У такому поділі теж є логіка — ці ритуальні дії супроводжують підготовку польових робіт (зимові свята), проведення цих робіт (весняний цикл), охорону посівів (літній цикл) та збір врожаю (осінній цикл).

«Окей», - скажете ви. Ми уже давно живемо у містах і не відчуваємо зв’язку з землею або не віримо в Ісуса Христа, до чого ж тоді нам ці звичаї та обряди.

По-перше, якби це дивно не звучало, але щоб уникнути сезонних депресій: осінньої та весняної, щоб не мати суму взимку, коли все палає яскравими вогниками гірлянд та переливається ялинковими прикрасами. Я глибоко сумніваюся, що наші предки мали якісь депресії, їхнім завданням було виживання, а його забезпечити можна було і за допомогою певних магічних ритуалів.

По-друге, святкування календарних свят дає нам нерозривний зв’язок поколінь, причому не тільки з нашими бабусями чи прадідусями, але з поколіннями, які були задовго до них. Завдяки цьому колесо року буде крутитися вічно, бо ми своєю вірою та енергією, попри закони фізики, робимо так, щоб після найдовшої ночі у році, зимового сонцестояння, Сонце зійшло знову. А на Різдво нас охоплює священний трепет, бо народжується Бог.

По-третє, святкування календарних свят дозволяє нам стати мудрішими та ерудованими, бо в одному регіоні України новорічні та різдвяні дні святкують так, а в іншому з’являються певні тонкощі та нюанси ритуалістики. Не менш цікаво дізнатися, як святкують точки на колесі року італійці, французи чи поляки. Фактично усі ми вийшли з одного праіндоєвропейського кореня і наші свята дуже схожі, але мають певні особливості, тому ще більше цікаво дізнаватися про адвент-календар чи традицію прикрашення травневого дерева.

По-четверте, ви можете створити власні та унікальні традиції для святкування Нового Року чи Великодня, запрошуючи до теплого столу друзів та близьких.

Сподіваюся, що моя коротка розвідка переконала вас у тому, що потрібно святкувати не заради набитих животів чи п’яних веселощів, а заради чогось глибшого, кращого і світлішого.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів