Плач до втрати свідомості, або Що потрібно знати про афективно-респіраторні напади

Афективно-респіраторні напади (АРН) зазвичай з’являються у дітей у віці від 1 до 3 років. І викликають неабияке занепокоєння у батьків: дитина голосно плаче, раптом затихає і втрачає свідомість. Зазвичай такий напад триває 35-40 секунд, інколи – до хвилини. Дитина блідне або навпаки – синіє, інколи змінюється тонус м’язів, виникають судоми.

Чи потрібно боятися АРН, як надати дитині допомогу та як їх можна уникнути, ІА «Конкурент» розповіла лікар – дитячий невролог центру реабілітації Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини  Домка Боярчук.

– Домко Іларіонівно, розкажіть, що таке АРН у дитини?

– Афективно-респіраторні напади, або судоми, завжди супроводжуються затримкою дихання у дітей. Виникають вони на фоні афекту чи на фоні якогось сильного збудження. А останнім часом у нас легко збудливих і сильно рухливих дітей є дуже багато, це досить часте явище. Тобто дитина дуже сильно плаче і у якийсь момент у неї зупиняється дихання. Такий плач може бути викликаний, приміром, тим, що дитина не отримала того, що хотіла, або могла сильно вдаритися. І, відповідно, дитина або синіє, або блідне, втрачає свідомість. Такі напади дійсно частіше бувають у віці від 1 до 3 років. Але можуть бути від 6 місяців до 6 років.

– У зв’язку з чим виникають такі напади? Це може бути спадковим?

– Спадковим може бути лише темперамент. Якщо емоційні батьки, то і дитина емоційна. Якщо дитина бачить, що в сім’ї усі розмови йдуть на високих тонах і тільки все з криком, то з раннього віку дитина навчиться добиватися того, що вона хоче, таким самим методом. До такої збудливості можуть також приводити певні особливості перебігу вагітності і пологів. Вважається, що у дітей раннього віку найлегшим симптомом після виходу з тієї гіпоксії, яка була,  є підвищена збудливість нервової системи.

– Як допомогти дитині, якщо у неї стався АРН?

–  Якщо батьки не встигли попередити напад, вони мусять дати дитині подразник, сильніший за той, що ввів її в цей стан. Тобто можна сильно дмухнути на дитину, можна збризнути її водою, щоб вона ніби прокинулася, дехто навіть легенько плескає по щічках чи сідничках. Бо просто виносити дитину на свіже повітря результату не дасть.

– Чи можна уникнути афективно-респіраторних нападів?

– Можна їх попередити. Потрібно навчитися переключати дитину на щось інше: дивися, що там є, я тобі покажу щось і так далі. Насправді діти дуже швидко переключаються, моментально забуваючи, через що вони плакали і що вони хотіли кілька секунд тому. Але надзвичайно важливо встигнути це зробити. Взагалі пишуть, що лякатися таких нападів не варто. Але варто вжити заходів, аби швидше вивести дитину з того стану. Щоб уникати нападів, передусім, потрібне правильне виховання. З раннього віку повинні бути чітко встановлені норми: якщо мама сказала, що не можна, то це має означати – не можна. В жодному разі інші члени родини не повинні говорити інакше і дозволяти те, що заборонила мама.

– Розкажіть, коли з проблемою варто звернутися до лікаря, а коли можна справлятися самотужки.

– Бувають різні діти і різні напади. У когось вони бувають раз на пів року, у когось – раз на місяць, а є діти, у яких вони повторюються кілька разів на день. Якщо приступи тривають більше хвилини, до мозку не потрапляє кисень. У дитини може спостерігатися розслаблення або напруження м’язів, бувають судоми. Якщо батькам важко самостійно виводити дитину з такого стану, якщо афективно-респраторні напади повторюються кілька разів на день, консультація лікаря обов’язкова. Лікар може призначити електроенцефалограму, аби перевірити збудливість мозку. Також призначить аналіз на визначення анемії. І, за моїми особистими спостереженнями, у дітей з частими АРН недостатній рівень кальцію в організмі. Якщо ж приступи нечасті і короткочасні, звичайно, можна впоратися самотужки, хоча обстежити дитину також було б варто.

– Як лікуються афективно-респіраторні напади?

– До 5 %  дітей мають ці напади. Але це не такі напади, які потребують лікування протиепілептичними препаратами, але заспокійливі препарати давати треба. Хоча все це залежить від самої дитині. Від того, на якому фоні виникає у неї збудливість. Потрібно звернути увагу на те, чи є у дитини анемія. Я завжди рекомендую визначати рівень кальцію, тому що у дитини, коли починається напад, як правило, йде ларингоспазм. А ларингоспазм – одна з причин нестачі  кальцію в організмі. Тобто підходи в лікуванні різні. Комусь достатньо лише навчитися швидко й правильно переключати увагу дитини, а комусь потрібно давати заспокійливі препарати. Але основне – не збільшувати збудливість нервової системи, на фоні якої найчастіше виникають напади. Зараз в усьому світі йдеться про те, щоб різко обмежити, майже виключити, гаджети дітям не до 2 років, як було раніше, а до 6. Буває, що річна дитина половину дня проводить з телефоном. Вона очима намагається вловити ті швидкі рухи на телефоні, а через очі йде збудження головного мозку. Батьки дуже задоволені тим, що у річному віці їхні діти уже вміють користуватися телефоном. А потім жаліються, що дитина гіперзбудлива, її неможливо контролювати. А афективно-респіраторні напади з віком можуть перетворитися у чисті істеричні приступи, якщо їх вчасно не скоригувати. Це така соціальна складова профілактики цього синдрому. Але вона має місце і вона дуже важлива.

– Домко Іларіонівно, а чи бувають ускладнення після цієї хвороби?

– Від нестачі кисню мозок страждає лише тоді, коли не отримує його 5 хвилин приблизно. А напади тривають до хвилини. Звісно, якщо АРН повторюються 5-10  разів на день із затримкою дихання до хвилини щоразу, то, звичайно,  тоді це може впливати. А загалом це дитину в розвитку затримувати не повинно і суттєво на розвиток мозку не впливає. Дуже рідко, але трапляється, що напади з віком переходять в епілепсію. Батькам лякатися не потрібно, але якщо у дитина АРН, то консультація лікаря все ж необхідна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• "Фіолетова" хвороба: луцька лікарка розповіла про підвищений ацетон у дітей
• Поліомієліт у дворічної дитини на Волині: відомі деталі
• В Україні – ще один випадок дифтерії