Хто насправді приносить подарунки на День святого Миколая: язичницька версія

Вночі до українських дітей має завітати святий Миколай та подарувати подарунки, хоча ніде в житії цього святого не вказано про таку функцію. Добрі діти отримають дарунки, а неслухняні — різочку від супутника святого Миколая — чортика. Проте іншим дітям може не так сильно пощастити.

Корені у цього ритуалу — дуже язичницькі. І йдеться зовсім не про подарунки. Чимало свят святкується взимку, коли робота на полі зроблена, є час зайнятися магічною роботою, ворожити та трішки побайдикувати. Але зима — це час смерті, час холоду, коли не всі зможуть пережити цей період. Тому первісно праобраз святого Миколая не роздавав подарунки, а забирав у свій мішок смерті. А нагорода тим, кому вдасться вижити — найцінніша — саме життя.

Інші цілком язичницькі персонажі теж зазнали змін через вплив християнства, проте не зникли, а так собі мімікрували та обзавелися подарунками для дітей, проте, значно жорстокішими, ніж просто різочка.

Приміром, Йоулупуккі, фінський персонаж новорічних та різдвяних свят зазнав значних метаморфоз. Дослівно «Йоулупіккі» означає «Йольський козел». Йоль — це скандинавська назва зимового сонцестояння, предтечі Різдва і народження нового Бога-Сонця. Частинка про козла теж стає зрозумілою, адже боги старої релігії обов’язково стають дияволом нової. У чималій кількості релігій боги — рогаті, чим більше рогів, тим краще. Проте це явно не плюс для прихильників християнства.

До тріумфального руху святого Миколая по планеті, козел Йоля був духом, який подорожував з богом Одіном. Саме Йоулупуккі вимагав залишки подарунків. Нині через глобалізацію він сам роздає подарунки. Він їздить на санях з оленями, які не вміють літати та подарує слухняним дітям подарунки, а ось неслухи можуть потрапити в мішок з вугіллям.

В Італії за подарунки та поведінку дітей «відповідає» відьма Бефана. Це не дивно, адже в Італії дотепер збереглася язичницька релігія під назвою стрега, попри засилля католицизму. Бефана використовує мітлу у якості транспортного засобу. Хороші діти отримують від неї солодощі, а розбишаки — знову вугілля, щоправда, вони можуть знайти його у своєму взутті.

У німецькому фольклорі є Крампус. Він теж рогатий та має довгий язик. Поки святий Миколай роздає подарунки, Крампус воліє викрадати неслухняних дітей, підвішувати їх на деревах або навіть забирати у свою печеру, щоб з’їсти. Так що краще бути слухняним. Щоб якось задобрити цього персонажа, у Німеччині та Австрії досі влаштовують карнавальні процесії на його честь з дзвіночками, різочками та ланцюгами.

Перхта або Берхта — це жіночий персонаж, фактично уособлення зими, який теж не гребує з’їсти неслухняних дітей, наче Крампус. Проте Перхта, який справжня матір може бути суворою, а може бути доброю. Зазвичай для неї залишали на ніч молоко. Також у її ніч варто було з’їсти кашу, пельмені, вівсяні перепічки, оселедця. Вважалося, що якщо ця богиня зими побачить, що для неї немає їжі, то вона розріже вночі живіт людини, витягне звідти продукти, а порожнє місце заповнити соломою.

А ось в Ісландії дітей лякають йольським котом, величним і моторошним персонажем з місцевого фольклору. Це величезний кіт з жовтими очима, який живе у снігових пагорбах. Саме він приходить перевіряти чи є у вас тепла зима одежа, бо, звісно, якщо немає, то ви просто замерзнете у снігах і загинете або вас забере йольський кіт.

І на останок розповідь про Хольду або Хульдре. Пригадаємо казку «Пані метелиця». Саме за образом жінки. що живе в колодязі та збиває подушки, щоб йшов сніг, ховається древня північна богиня зими, бурі та жіночих ремесел. Вона подорожує взимку і роздає свої благословіння і перевіряє ведення домашнього господарства. Якщо все добре, то вона дарує стрічки, а якщо ні, то заплутує пряжу. Також Хольда має кілька рис, якими потім обзавелися святий Миколай, Дід Мороз та Санта-Клаус, наприклад, наказує неслухняних дітей і нагороджує хороших.

Тому всі справи потрібно закінчити до зимового сонцестояння, щоб не образити древніх духів та богів і щоб не потрапити до їхнього мішка.

Отож, образ святого Миколая в православній християнській традиції – це просто видозмінений образ язичницького божества, який не приносив подарунки, а забирав їх.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У Луцьку написали найдовший в Україні лист Миколаю
• Сотні "Миколайчиків" та Сант: як в Україні та світі бігали за духом Різдва (фото)
• Подарунок чи різка: що принесе тобі Святий Миколай (тест)