Андрій Д'яченко напише художню книгу про війну

Очільник "Національного корпусу" на Волині Андрій Д'яченко вирішив написати книгу.

Про своє рішення він повідомив на особистій сторінці у Facebook. 

"Збирався робити це кілька разів але з різних причин відкладав. Тепер озвучую це публічно, щоб шляху до відступу не було. Це буде про війну, але не зовсім. І не мемуари, хіба що зовсім трішки.

Вирішив не писати спогадів. Я не був найкращим солдатом цієї війни. Не робив вилазки в тил ворога, не зупиняв в одиночку танкових колон і не брав у полон псковських десантників. Це не я підірвав Ґіві і не я закладав тротил в кафе «Сєпар». Автор цих слів починав свою війну простим молодшим сержантом, весь героїзм якого закінчується на тому, що час від часу він їхав на бойові операції і стріляв у сторону противника. То ж честь і право писати військові спогади я залишу тим, хто воював краще за мене", – підкреслив очільник волинського "Національного корпусу".

З його слів, це буде художня книга про компанію молодих хлопців, які поїхали на війну. Автор не збирається ідеалізувати героїв, але має на меті показати людей, які на самому початку пішли воювати з твердими ідеями, і що з ними сталося пізніше.

"Це буде художня книга про компанію молодих пацанів, друзів з дитинства, які в своїх 20 +/- весною 2014 поїхали на війну і що з того вийшло. Футбольні фанати, правосубкультурщики, студенти-романтики, які їхали на війну знайти свій архетип Густава Юнга, і пацани з заводських районів, які писали з помилками, повні і неповні сироти, ті, кому було, і ті, кому не було чого втрачати. Вони мріяли, щоб було як у «Сталевих грозах» Юнгера, щоб до кінця і по справжньому, щоб Перемога або Вальхалла. І про те, як ця війна стала для кожного з них його особистою і чим це все закінчилось.

Автор все своє свідоме життя притримується правих поглядів. Але тут я постараюсь максимум дистанціюватись від того, щоб не впасти в пропаганду. Я хотів би показати вам, сподіваюсь своїм майбутнім читачам, як воно все було насправді. Що відбувається в голові 21 річного хлопця з далекого провінційного містечка, який кидає університет, лишає дівчину і обманюючи батьків їде з друзями за тисячу кілометрів, щоб заглянути в очі богам війни. Яким він стане через рік, і через п’ять.

Герої книжки не будуть хлопчиками змальованими із плакатів. Більшість із них будуть вкрай далекі від ідеалу. Вони курять і лаються. Говорять мовою, далекою від стандарту Котляревського. Пробують перемогти себе, але інколи ламаються. Деколи роблять огидні вчинки, потім пробують їх виправити але не завжди можуть. Дехто з них в кінці опуститься на соціальне дно, а дехто з нього підніметься. Комусь війна скружить голову і він закохається в неї, а комусь зламає психіку. Хтось почне зраджувати, а інші навчаться по справжньому любити. І попри все вище написане хочу наголосити – я лишаюсь абсолютно переконаним, що ті, хто в 14-15 пішов на війну, це краща частина нас усіх. Що називається – сіль землі.

Якщо чесно, я поняття не маю, як пишуться книжки. І навіть толком не розумію, в якому жанрі писатиму. Я не знаю, скільки це займе часу. Я б хотів це закінчити за наступних 366 днів, але вийде, як вийде. Я тільки приблизно придумав, як звучатиме назва і поки що поняття не маю, як виглядатиме обгортка. Але я здається точно знаю, що хотів би, щоб ви відчули, перегорнувши останню сторінку. Що ж, alea iacta est)", – написав Андрій Д'яченко.

Очільник волинського "Національного корпусу" зазначив, що у книзі також буде історія про кицю, що на фото.

"P.S. Кицька на ілюстрації до посту не просто так, і не для привернення уваги. Ми підібрали її маленьким кошеням на дорозі з Урзуфу до Бердянська, дощового листопадового ранку 2014-го. Вона жалась до придорожнього каменю, мокра і голодна. Мій товариш кримчанин назвав її Чепуха. Чому саме так ми вже давно забули, але Чепуху любили ніжно і безмежно. Вона прожила з нами в казармі майже рік, і виросла гарною, грайливою кицькою. Про Чепуху у книжці теж буде", – додав Андрій Д'яченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Андрій Д'ЯЧЕНКО: "Війна – це найщасливіші роки мого життя"
• Волинський краєзнавець опублікував 41 оповідання з давньої історії Луцька
• Волинський краєзнавець презентує книгу про давню історію Луцька