"Gazeta Wyborcza" розкритикувала лист-відповідь поляків щодо Волинської трагедії

У вівторковому випуску видання "Gazeta Wyborcza" відомий польський публіцист Павел Смоленський прокоментував лист-відповідь польської правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) на звернення української еліти в справі Волинської трагедії.

Про це повідомляє портал Простір.

"У відповідь на звернення колишніх українських політиків, глав церков та інтелектуалів зі словами "вибачаємо і просимо вибачення", зокрема за злочини на Волині влітку 1943 року, парламентарії ПіС відповіли:

"Дорогі українські друзі, (…) Дякуємо за декларацію дружби і спільності мети в майбутньому. Ми хочемо однозначно розвіяти побоювання, висловлені у вашому листі. Ми не тільки повністю визнаємо ціну нинішньої української державності, але й окремість української думки та прагнення до незалежності. Ми вважаємо правильною і зрозумілою багатовікову боротьбу українців за право на свободу культурного і державного розвитку".

"Слова розумні", — коментує Павел Смоленський, — "але далі з'являються вибоїни".

"Однак різниці між нами стосуються не минулого, але сучасної політики історичної пам'яті. Проблемою є сьогоднішнє ставлення українців до винуватців геноциду проти поляків під час Другої світової війни".

"А що означає це "українське ставлення"?" — запитує Павел Смоленський. — "Чи депутати ПіС мають на увазі численні декларації, наприклад, кардинала Любомира Гузара, який недвозначно засуджував українські злочини проти поляків? Чи померлого вже Євгена Стахіва, одного з героїв української боротьби за незалежність, боротьби також з поляками, і — ба навіть більше — у рядах Української повстанської армії? Або Данила Шумука, в'язень Другої Речі Посполитої, німецьких концтаборів і радянського ГУЛАГу, вояка УПА? Хіба це не українці, а їхній голос не має значення?

Депутати ПіСу вчать, що в Польщі "на державному рівні і на рівні місцевого самоврядування не вшановують людей, які мають на руках кров невинних цивільних людей". Коли щось пишеш від серця, не варто принаймні брехати.

Зовсім нещодавно на кладовищі Повонзкі у Варшави, в супроводі президента Анджея Дуди, поховали майора "Лупашку", якого наші брати литовці звинувачують, і справедливо, у вбивстві цивільного населення. У пантеоні "проклятих солдат" є також Юзеф Здзєрський (свій псевдонім "Волиняк" він прийняв у пам'ять про злочини 1943 р.) — відповідальний за винищення в 1945 році українських беззбройних селян села Пискоровичі. У Павлокомі, де цивільних українців убили вояки польського незалежницького підпілля, президент Польщі Лех Качинський у присутності президента України Віктора Ющенка сказав, не під час молитви: "і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим", — пише Павел Смоленський.

"Я відчуваю, що ви потрапили в серйозну пастку", — звертається до депутатів ПіСу Павел Смоленський. — "Ставлячи під сумнів незалежницькі стремління українського народу і держави, зокрема з часів Другої світової війни, ви так чи інакше мусите хвалити совєтський і російський імперіалізм. Визнаючи натомість, що й Україна має право на власних героїв, котрі не повинні були любити Польщу, підпадете під критику націо-католицько-кресового наративу, а це ваші виборці і вірні союзники.

Ви пишете: "Найближчими днями польський Сейм вшанує пам'ять жертв українських націоналістів на Волині і колишніх землях південно-східних воєводств Другої Речі Посполитої. Ми хочемо однозначно розсіяти ваші побоювання, висловлені у листі, що це не вид незбалансованої" політичної декларації, але лише данина убитим".

Нехай би так було, а лакмусовим папірцем ваших намірів буде принаймні кілька слів про українських жертв нашої спільної братовбивчої війни. Якщо ви не знаєте, як це писати, процитуйте архієпископа Юзефа Міхаліка, який три роки тому в спільній польсько-українській заупокійній месі сказав: "Ми просимо вибачення".

У той же час, я боюся, що ви хочете зробити щось неможливе: як же повернутися, щоб попереду було тільки обличчя? Я вас заспокою! Ніхто не може зробити це, тому що обличчя — тільки з одного боку, а з іншого…", – зазначив Павел Смоленський.