Поділитись:

Малий IQ та дурість – як головна загроза цивілізації: чого чекати в майбутньому

Понеділок, 13 січня 2020, 05:20

З 1990-х років минулого століття в усьому світі спостерігається падіння середнього рівня інтелекту.

Рівень IQ у молодих людей знижується з 1990-х років, збереження цієї сумної і лякаючої тенденцій у найближчу тисячу років призведе до зниження інтелекту в середньому до 70 %. Суспільство, що складається з таких людей, що не зможе підтримувати власне існування, і будь-яка техногенна цивілізація впаде, пише Дзеркало тижня з посиланням на Rezonans.

Показник IQ (intelligence quotient) складають так, щоб 50 % учасників у тій чи іншій частині світу мали результат нижче 100, а 50 % – вище. Таким чином "сотня" виступає як середній показник по популяції.

У цього індикатора є низка обмежень, так, він часто не надто інформативний для оцінки людей із показником вище 100 %, але є і позитивні моменти – це досить надійний кількісний показник для визначення розумових здібностей великих мас людей.

У XX столітті рівень "сотні" помітно зростав – це явище отримало назву ефекту Флінна. Цьому сприяли масова освіта, більш калорійне харчування (20% енергії людина витрачає на роботу мозку) та інші фактори. Слідом за зростаючим IQ неодноразово змінювали зміст тестів, роблячи їх більш "суворими".

Але в 1990-х ситуація почала обертатися на 180 градусів. "Дійсно, IQ по всій планеті, з високою ймовірністю, знижується. Але щоб бути впевненим, потрібні більш тривалі спостереження", – йдеться у матеріалі.

Інтелект і смартфон

"(Засновник компанії Apple) Стів Джобс залишив світові справжню бомбу у вигляді смартфона. Популярність цих пристроїв дедалі зростає. Сьогодні ними користуються навіть дошкільнята, і, як це було з кожним поколінням, батьки часто побоюються, що надмірне захоплення дітей технікою шкідливо відіб'ється на їхньому розумовому розвитку", – йдеться у матеріалі.

Дослідження мозку школярів 9–10 років на МРТ показало витончення кори у тих з них, хто проводить з гаджетами щонайменше сім годин на добу. Товщина кори головного мозку безпосередньо пов'язана з розумовою активністю. У тих, чий IQ падає, витончення кори прискорене, ті, у кого цей коефіцієнт зростає – сповільнене.

Однак щоб бути впевненим у результаті, потрібні тривалі дослідження. А вчені, що займаються ними, мають намір зробити остаточні
висновки лише через десять років спостережень. Крім того, кількість дітей, які не відриваються від екрану сім і більше годин, вкрай мала.

"Коли якась ситуація спостерігається у такої маленької групи, вона може пояснюватися не причинно-наслідковим зв'язком, а зовсім інакше. Наприклад, тільки діти з певними проблемами щодо широти інтересів "застрягнуть" у смартфонах на такий великий час", – наголошується у матеріалі.

Інтелект і "ящик"

Минулого року французький нейропсихолог Мішель Демюрже випустив книгу "Фабрика екранних ідіотів". У ній автор пише: з 1999 по 2009 рік середній IQ молоді на стику школи і вишу впав на 3,8 пункти. Таким чином, за 100 років середній IQ населення може знизитися до 62 %.

"Телебачення, яке Демюрже так вперто звинувачує в своїй книзі, теж навряд чи винне. Адже першими початок падіння середнього IQ помітили ті країни, які щільніше інших стежили за розумовим рівнем своєї молоді: Західна Європа і Австралія. Там телевізори були майже в кожній родині вже в 1970-х, але ніякого зниження IQ не було", – пише видання.

Навпаки, аж до 1980-х цей показник зростав.

Інтелект і екологія

Сумнівно, що на IQ вплинуло і забруднення навколишнього середовища, підкреслюється в матеріалі.

Так, зворотний ефект Флінна в Німеччині, Норвегії, Фінляндії і Франції припав на 90-ті роки минулого століття. Тобто, вже після значного зниження промислових викидів, пік яких у цих країнах припав на 1970-ті – першу половину 1980-х.

Культура проти IQ

Найвірогідніша причина зворотного ефекту Флінна – така ж, як і у прямого. Це культурні зміни в суспільстві.

У минулому столітті люди вважали інтелект і знання ключем до успіху в майбутньому, цю ідею безперервно вселяли молодшому поколінню, змушуючи дітей вчитися.

"Культура переваги освіти" підштовхувала молодь змагатися в знаннях – і лише ті діти, для яких освіта була непосильною працею, шукали інші шляхи до успіху. Але і вони поважали знання.

"Неможливо жити в 2019 році та думати, що умовна Кім Кардашьян досягла чогось в житті завдяки вищій освіті – тим паче, що її в неї немає", – пишуть автори.

Сам Флінн, першовідкривач однойменного ефекту, так висловлюється про сьогодення: "Перемога візуальної культури [сприйняття] означає, що менше людей читає довгі романи або книги з історії. Люди живуть в бульбашці із сьогодення, що робить їх більш уразливими до дії інформації, що подається ззовні– у них просто немає нічого свого, нічого, що вони могли б протиставити тому, що їм кажуть. Поліпшення аналітичних здібностей [більше] не робить вас кращим громадянином".

Історія знає подібні приклади "розвінчання" уявлень про виняткову важливість знань. Так, у Сполучених Штатах афроамериканці, які намагаються протиставляти себе через побутову культуру, довго висміювали співвітчизників, які прагнули організовувати, планувати своє життя або діяти занадто "розумно".

"Підсумки цілком очікувані: саме афроамериканці показують найнижчі результати по IQ у Штатах. Причому справа зовсім не в генах. Ті ж емігранти, які приїхали нещодавно з країн Карибського басейну і тому не потрапили в жорна місцевої субкультури, демонструють цілком нормальний IQ", – зазначають автори.

Аналогічну ситуацію можна спостерігати в інших країнах, де батьки закликають вчити дітей спокійніше ставитися до низьких позначок.

"IQ на моменту закінчення школи в нормі позитивно пов'язаний з інтенсивністю навчальних зусиль. А отже в умовах сучасних культурних змін він може впасти. Але це не свідчитиме про те, що діти і правда "дурнішають" вони лише менше прагнуть вчитися, а це різні речі", – підкреслюють автори.

Дурість – як головна загроза цивілізації

І все ж падіння середнього рівня інтелекту все одно відбувається. Це пов'язано з негативною кореляцією IQ з фертильністю, незалежно від країни: особи з більш низьким показником в нормі заводять більше дітей.

До 1850 такий зв'язок не був проблемою: дурний мисливець гине частіше розумного, розумний селянин частіше може прогодувати дітей в голодний рік. Але після 1850 року погане харчування у дітей в розвинених країнах стало йти у минуле навіть у бідних верствах. Збільшення доходів населення дозволяло прогодувати велику сім'ю навіть тим, хто не мав вищої освіти.

"Між тим наявність вищої освіти позитивно корелює з рівнем IQ... Низька фертильність осіб з високим IQ і підвищеними шансами на отримання вищої освіти означає, що такі їхні гени з популяції вимиваються. Що ще гірше – ці ж гени корелюють зі здоров'ям у похилому віці. Тобто, людство отримує ще й зниження ймовірності здорової старості майбутніх поколінь", – йдеться у матеріалі.

Але всі спроби змусити людей з більш високим IQ розмножуватися "примусово" провалюються: вони занадто легко знаходять підстави, що дозволяють відкладати народження дітей, наприклад, побудову кар'єри та пошук пристойного місця роботи.

Скільки років залишилося до перемоги дурості?

Згідно з наявними на сьогодні науковими роботами, середня швидкість зниження IQ молоді через негативний відбір на інтелект поки дорівнює 0,3 пункти в десятиліття, зауважити таке розходження неозброєним оком неможливо.

Саме тому поточне зниження IQ, скоріше за все, пов'язано не з генами, а зі зміною культурних особливостей сучасного людства. Але за тисячу років це падіння IQ до 70 (верхня межа дебільності) – тобто масова розумова неповноцінність.

Усі наявні на сьогодні спроби "виправлення ситуації" зазнали поразки. Так, у Сінгапурі з його культом освіти та інтелекту настала демографічна катастрофа. На одну жінку там за все її життя припадає всього 0,84 дитини.

Це означає, що кожне наступне покоління у цій країні буде вдвічі меншим за попереднє, що вкрай негативно позначиться на наповненні бюджету і пенсійного фонду. А це з економічної точки зору близька та неминуча трагедія.

"Чисто теоретично виходом могло б стати генетичне редагування ембріонів людини... На секунду навіть забудемо про етичні проблеми: наприклад, про те, що генетично це будуть вже діти не зовсім своїх батьків. Є більш серйозні складності: жодна технологія маніпулювання генами на сьогодні не досягла потрібного технічного рівня", – пишуть автори.

Крім того, не факт, що необхідний рівень генетичних технологій буде досягнуто до того, як IQ виду в цілому просяде нижче рівня 70. Сумнівно, що суспільствоо з такими проблемами зможе розвивати або підтримувати генетичні технології.

Нагадаємо, в березні минулого року шотландські вчені виявили понад 500 генів, які відповідають за розвиток інтелекту.

"Інтелект – це спадкова риса з близькими і сімейними оцінками наслідуваності, що вказують на те, що близько 50–80 % відмінностей в інтелекті можна пояснити генетичними факторами", – заявив один із дослідників Девід Хілл.

Крім того, дослідники встановили, що наявність "генів інтелекту" зменшує ризик розвитку хвороби Альцгеймера, депресії, шизофренії і ожиріння.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів