"В цей вечір мають бути приємності", – митрополит Михаїл про святкування Старого нового року

Українці у ніч на 14 січня святкують Новий рік за старим юліанським календарем. 13-го вшановують преподобну Меланію, а 14-го – святого Василія Великого.

Про це йдеться в сюжеті ІА "Конкурент".

У ці дні існує безліч традицій, більшість яких прийшли з язичництва, розповідає дослідниця ритуалів Олена Кузьмич.

"Тексти щедрувалок, посівалок залишилися до цих пір старими. Їхні тексти говорять про привітання сонця, життя, земного щастя, добробуту і багатого врожаю. Але українці якось вже звикли до цього і, напевно, не замислюються про якісь такі атрибути, а сприймають це як частину якоїсь української культури", – підкреслила Олена Кузьмич.

Напередодні Старого нового року уся сім’я традиційно збирається за святковим столом з обов’язковими м’ясними стравами. Далі молодь, переодягнувшись в маланок та персонажів вертепу, ходить від хати до хати та співає щедрівки. Уже наступного дня юнаки обходять домівки і посівають їх зерном.

"Уже коли закінчилось святкування, люди просто забавляються та починають переодягатися в інші форми під виглядом колядників. Починають ходити так названі вертепи, хоч до цього ходили просто колядники, і це вже пов'язалося зі святом зими, святом наступанням весни. І ходять роблять якісь такі... ну, мають бути приємності в цей вечір. При цьому вже залучають дівчат, тому що раніше колядували тільки хлопці та чоловіки. А в цей вечір треба, щоб вже ходили не лише колядувати, а й щедрувати. І починається ця щедрівка з дівчат", – розповідає митрополит Луцький та Волинський Михаїл.

Митрополит Михаїл запевняє: веселитись можна і треба, головне, щоб це приносило собі та оточуючим лише радість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітання з Днем Василя та Старим Новим роком: листівки та побажання