Чи грішні діти, що народилися не в шлюбі, або Секрети міцних стосунків

День святого Валентина або День усіх закоханих святкують у всьому світі 14 лютого. Історія виникнення свята пов’язана з кількома легендами.

Свято асоціюється з коханням, романтикою та ніжністю. Тож ІА «Конкурент» поцікавився секретами міцних стосунків у психолога, 15-річного підлітка та християнського сімейного психолога.

1. Як зробити так, аби любов тривала вічно?

Альона Юхимчук, християнський сімейний психолог:

Що для вас любов? Якщо це почуття пристрасті, ніжності, тепла, радості, закоханості, тоді відповідь – ніяк. Ці почуття проминуть щойно щось піде не по-вашому. Ваші почуття є результатом ваших переконань, установок, рішень, позиції. Якщо для вас любов є вашим вільним рішенням безумовно приймати людину, як вона є, прощати, коли робить помилки, твердою позицією проявляти час, увагу, пошану, якщо це рішення є взаємним, якщо ви обидвоє маєте Небесне Джерело, тоді любов триватиме вічно.

Оксана Фенина, психолог, психотерапевт, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної та клінічної психології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки:

Вічність – поняття філософське. Вічного немає нічого. Всьому є початок і кінець. Зробити спеціально – ні. Кохання виникає мимоволі, коли ми зустрічаємо свою людину. І це почуття може супроводжувати людей все життя. Навіть закріплюватися і активізуватися з роками. В реальному житті є сім’ї, коли люди кохають свого партнера все життя. Це здорове кохання двох самодостатніх, реалізованих в житті людей, яких любили і навчили любити в дитинстві. Які люблять себе і можуть дійсно по-справжньому кохати.

Віолетта Мурахевич, учениця гімназії №18:

Перш за все, любов – це результат не стільки вдалого збігу обставин, скільки праці, роботи над собою і відносинами. Чесність – найважливіша умова щастя і гармонії як в стилі соло, так і в коханні. Перш за все, бути чесним самим із собою, адекватно осмислювати власні дії та оцінювати ситуацію. Вірність. Собі, своїм принципам та бажанням, а також вашим спільним планам, мріям та ідеалам. Свобода. Без відчуття власного "Я", поваги і любові до себе важко уявити повагу і любов до іншого. Так, усе залежить лише від людей, їхніх прагнень та сподівань. Ймовірність жити разом "довго та щасливо", як рулетка, – шанс зіграти є у кожного, проте гарантія виграшу мінімальна. Цінуйте, підтримуйте, любіть.

2. Чи грішні ті діти, які народилися в парі, яка не вінчана або не одружена?

Альона Юхимчук:

Всі діти, які народжуються на цей світ, є грішними. Діти, що народжуються поза шлюбом, не матимуть тієї основи життя, що дає (повинен дати) союз любові чоловіка та дружини: це базові відчуття:

• належності; 
• безпеки;
• власної ідентичності.

Модель, яку вспадкує дитина, потребуватиме корекції, аби не повторити помилок батьків. Всім дітям (не залежно, за яких обставин вони народились) в процесі дорослішання необхідно віднайти та збудувати взаємовідносини з Небесним Батьком, який через Христа простив всі гріхи.

Оксана Фенина:

Гріх – це релігійне поняття,  яке означає певні порушення, недотримання встановлених кимось правил, коли людина робить щось недозволене, певні помилки тощо. До дітей це релігійне поняття не має жодного відношення. Діти народжуються з тим, що вони ввібрали в себе під час вагітності матері. Діти, яких зачали в любові, яких чекали, хотіли, які, перебуваючи в утробі матері, відчували лише її позитивні емоції, мають всі шанси стати щасливими в усіх аспектах життя, здоровими і психічно, і фізично. Вінчання не є запорукою щасливого сімейного життя. Це лише традиція, якої більшість людей дотримуються. Статистика розлучень на сьогодні є вражаючою. І практично всі ці пари колись пройшли цей обряд.

Віолетта Мурахевич:

Ні, звичайно, про яку грішність йдеться? Не вінчана пара чи не одружена, це не має значення, оскільки кожна дитина приймається й оцінюється в суспільстві як особистість винятково за її моральною гідністю та іншими якостями, не залежними від релігії.

3. Чому існує зрада?

Альона Юхимчук:

Подружня зрада буває трьох типів. Перший тип – це так звана «випадкова» зрада, коли людина піддається спокусі, а потім щиро в цьому розкаюється (найчастіше це трапляється у відрядженнях, подорожах).

Другий тип – подружня зрада з глибоким емоційним зв’язком, коли дорослі люди протилежної статі стають друзями, в процесі заповнюючи «емоційні ями» один одного. Це лише питання часу, коли «дружба» перекочує в ліжко і переросте в зраду (найчастіше це службові романи).

Третій тип – сексуальна розпуста і брехня: людина змінює партнерів «як перчатки». Їй не важливо де, коли і з ким, головне – отримати задоволення, не зважаючи на наслідки. Це дон Жуани, які гарно вміють влещувати жіночі вуха. Коли жінка починає підозрювати його, він майже завжди спритно викручується, переключаючи її увагу на дорогі подарунки. Або ж, навпаки, перестає приховувати свій стиль життя і це стає нормою.

Причини для кожної з цих типів зрад є різні, починаючи від нестримних гріховних бажань людської природи, духовної та душевної порожнечі до відсутності конструктивного діалогу між подружжям.

Оксана Фенина:

Зрада існує тому, що люди можуть зраджувати. Зраджувати люди можуть як в сімейному житті, так і в дружніх, професійних стосунках. Зраджують люди, в першу чергу, через те, що незадоволені собою. Незадоволені своїм становищем в суспільстві, матеріальною стороною свого життя, сексуальним життям тощо.

Ті, хто задоволений собою, своїми успіхами навіть в думках не  мають такого поняття.

Віолетта Мурахевич:

Як я вже казала, сім'я та відносини – великий механізм, який суцільно працює, лише якщо кожен вкладає частину свого "Я" туди. І коли хтось ображається, накручує себе або ж просто втомлюється від рутини, то замість розмови з половинкою вирішує змовчати/випустити пару за допомогою крику. Згодом така поведінка руйнує все, немов деталь, яка вискакує з механізму, через що той і ламається. Так і виникає зрада.

4. Що робити, коли відчуваєш, що любов зникає?

Альона Юхимчук:

Зупинитись! Приділити час для роздумів, аналізу, знаходження причин, молитви. Можливо, це невиправдані або неправдиві очікування (ілюзії). Можливо, атмосфера в стосунках стала холодною, неприємною, затхлою. Очевидно, що в таких стосунках немає вогню. Що робити, коли гасне вогонь? Роздмухувати його! Підкладати сухе гілля, підливати масло! В подружньому житті це прояви уваги, підтримка, чесне та відверте спілкування з повагою, це конструктивне вирішення конфліктів та негараздів. Якщо так сталося, що ви не можете впоратись самотужки, тоді варто шукати відповіді у професіоналів, яким ви довіряєте. Це може бути священник, душпастир, сімейний психолог, сімейний консультант. Але не людина, яка бачитиме однобоко і ставатиме на чиюсь сторону.

Любов – це вогонь. Бережіть її!

Оксана Фенина:

Любов до чого? До їжі, напою, тварини і т. д? Якщо ж ви мали на увазі кохання, то варто звернутися до психолога, щоб зрозуміти причину приглушення, чи підлягає реанімації дане почуття і чи потрібно його рятувати.  

 Віолетта Мурахевич:

В таких випадках усе залежить від ситуації. Часто буває, що чоловік та жінка одружуються через безмежне кохання, але згодом стають ворогами один для одного. При цьому вони продовжують жити разом, зберігаючи видимість відносин заради дітей або інших причин. Таким парам можна лише поспівчувати... Проте любов не завжди проходить з часом і на це навіть можна вплинути. Заради збереження взаємних почуттів, думаю, потрібно будувати сімейне життя на принципах взаємодопомоги, взаємодовіри. Любов – це відповідальність, тому потрібно завжди пам'ятати давати собі звіт у власних діях, аби ті не стали фатальними.

5. Чи варто зберігати стосунки, у яких уже немає любові?

Оксана Фенина:

Якщо ви мали на увазі кохання, то однозначної відповіді немає. Можливо, кохання і не було. Стосунки – це певна угода між двома людьми. Кожен мав свої очікування, сподівання. Якщо вони не були реалізовані, то угода може бути скасована. Якщо ж двоє людей хочуть зберегти стосунки, тоді шанси є. Якщо лише один, то шансів немає. Я як практикуючий психолог, працюючи із сімейними парами, бачила різні випадки, чула різні звернення, різні життєві ситуації і дуже приємно бачити потім відновлені сім’ї, які пройшли цей шлях змін і їм знову добре разом.

Віолетта Мурахевич:

Колись був анекдот про чоловіка, який повернувся з відрядження і запитав у сусідки, чи хтось приходив до його жінки, поки його не було. На її "Ні" він відповів: "Ну і я не прийду!" Так ось, навіщо свідомо зберігати стосунки, які лише роз'їдають зсередини? Неможливо комусь одному залишити на плаву те, що тримається на тяжкій праці двох людей. Причому пари, яка любить та цінує один одного. Стосунки – це взаємодопомога, а коли один пливе прямо, а другий ліворуч, то нічого хорошого з цього не вийде. Навіть коли йдеться про легендарне "збереження сім'ї" або просто шкода. Не потрібно знущатись ні з себе, ні з вашої половинки. Якщо у вас виникає таке запитання, не гайте часу, візьміть себе в руки, забудьте про страх та відкиньте це зі свого життя. Ви гідні кращого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Луцьк – останній у рейтингу найромантичніших міст України
• Вітання з Днем усіх закоханих від луцьких ВІПів (жартівливі листівки)
• Лучан у День Валентина пускатимуть в зоопарк за поцілунок
• ПЦУ спростувала популярні міфи про День святого Валентина