Поділитись:

Як з’явився Луцький замок: дивовижна історія кохання

П'ятниця, 14 лютого 2020, 19:30

Князь Любарт Гедимінович (1300–1383) почав будувати в Луцьку цегляний замок на місці дерев’яних укріплень.

Саме із Любартом пов’язана яскрава історія шлюбного страждання. Правда, невідомо, від чого тут більше страждали: від вимушеності політичного шлюбу чи через надто довге очікування, – пише краєзнавець Олександр Котис для проєкту was.media

Лучани люблять згадувати про Любартове кохання з Ганною-Буче. Вона була дочкою волинського князя Андрія Юрійовича з династії Рюриковичів. Великий князь литовський Гедимін хотів династично закріпитися на руських землях, тож ініціював шлюб свого сина Любарта з Ганною-Буче. Про все домовилися 1316 року. Придане – луцьке княжіння. Але матір нареченої була проти шлюбу. Можливо, через те, що її дочка була надто юна. Проте вже на заручинах було зрозуміло, що з Любарта та Ганни вийде хороша пара.

За кілька років помер князь Андрій – батько Ганни-Буче. Тож всі думали, що шлюбу вже не буде. Аж врешті 1331 року довгоочікуваний шлюб таки став реальністю.

Молодята почали жити в дерев’яному замку Луцька. Це було не надто престижно. Тож, ймовірно, що саме через одруження Любарт почав перебудовувати замок на цегляний 1340 року. Очікувалося, що саме у цьому замку продовжиться династія Галицько-Волинського князівства через поєднання з Гедиміновичами.

Але ці мрії розтанули 1349 року: Ганна-Буче померла, так і не народивши дитину. Будівництво замку не припинялося і вже невдовзі твердиня стала повністю цегляною. Любарт згодом отримав спадкоємця, але позаяк той був сином не від першого шлюбу, тож не мав права на Луцьке князівство. 1387 року в Луцьку сів правити племінник Любарта Вітовт Кейстутович – майбутній великий князь литовський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів