Підготовка до Олімпіади, спортивний рік та дозвілля легкоатлета Євгена ГУЦОЛА

– Розкажіть про себе. Як ви зрозуміли, що легка атлетика – це не хобі, а професія? Чи не виникало бажання змінити сферу діяльності?

– У легку атлетику, можна сказати, я потрапив випадково, бо навчався за іншою спеціальністю. До спорту ж не мав ніякого відношення навіть протягом шкільного життя. Мене дуже вразив манеж у Сумах, я просто захотів позайматися для себе. Так і потрапив у секцію до тренера, з яким співпрацюю вже протягом тринадцяти років. І поступово хобі, яким займався у вільний час, перетворилося на професію. І навпаки, вирішив, що банківською справою займатися не буду – фінанси не цікавили так, як спорт.

– У легкій атлетиці чимало дистанцій. Чому обрали саме 400- та 800-метрівки?

– Спочатку моєю дистанцією була 400-метрівка. З тренером дійшли висновку, що мені не вистачає швидкісно-силових даних для більш коротких відрізків, спринту і саме 400-метрівка буде оптимальною. Справді, тут я домігся перших вагомих результатів. Перехід на 800-метрівку здійснив у 26 років, рішення було свідомим. Ми помітили, що результати на старій дистанції стають стабільними, тому прийшов час подвоїти відстань. Про своє рішення ні разу не пошкодував, адже тут я став більш конкурентноздатним.

– Минулого року ваша скарбничка поповнилася новими нагородами. Яку із перемог можете назвати найважливішою?

– В плані особистих результатів минулий рік не був надто насиченим. Найважливішим минулорічним здобутком стала подвійна перемога на Європейських іграх. Тут ми взяли золото як в естафеті, так і загальнокомандному заліку. Про нас багато писали в ЗМІ, активно писали нам і вболівальники. Відчувалася підтримка, яка зміцнювала командний дух.

– Розкажіть про підготовку до Європейських ігор?

– Підготовка до Європейських ігор відбувалася в Болгарії. Займались на високогір´ях, база наша розташовувалася на висоті 2 тисячі м. Підготовка тривала три тижні.

– Чи хвилювалися безпосередньо на арені?

– Звичайно, я хвилювався. Хвилюються усі спортсмени, не залежно від того, вдома змагання чи закордоном, адже це відповідальність. Проте не завжди вищий рівень змагань спонукає до більших переживань. Хвилювання – невід´ємна частина підготовки та виступів, але не треба цьому протистояти, а потрібно йти назустріч, лише тоді все стане на свої місця. Слід вміти працювати під тиском та спрямовувати емоції у потрібне русло.

– Які змагання далися найважче?

– Важко давалося все, що було після Європейських ігор. Можна сказати, що друга половина сезону,трохи відхилилася від плану. Я відчував, що не зовсім у формі, але треба було зціпити зуби і працювати. Складно було відновитися після командного чемпіонату Європи у Бидгощі. Мабуть, тоді вперше у своїй кар'єрі я прибіг останнім. Було важко фізично та морально.

– Який особистий рекорд? Де встановили?

– Мій особистий рекорд становить 1.46.57 хв., його встановив на чемпіонаті України у Кропивницькому, а у приміщенні − 1.47.81 хв. Другий встановив цьогоріч на міжнародних змаганнях у м. Острава (Чехія).

– Ви претендуєте на участь в Олімпійських іграх – це далеке зарубіжжя, інша культура. Скажіть, де виступати простіше – закордоном чи вдома?

– Набагато більше люблю виступати закордоном. Великі стадіони та безліч глядачів спонукають перемагати. Тому для мене виступ на Олімпіаді не є проблемою. Навпаки, це дуже цікавий досвід. Одного разу я вже виступав у тих краях – на Універсіаді у Тайбеї.

– Чи важко виступати у незвичних погодних умовах?

– Впливають і незвичні погодні умови, і часові пояси, але про це все можна буде подумати, коли отримаю путівку на Олімпіаду.

– Яка публіка подобається більше?

– Вболівальники подобаються всі, вони надихають. Приємно, коли на змагання приїжджають друзі, знайомі – це особливі моменти. Ну і, звичайно, за кордоном, коли з´їжджаються топ-атлети, коли безліч вболівальників на трибунах. Такі миті дуже мотивують.

– Розкажіть про плани на поточний рік. Чи визначилися із переліком змагань, щоб покращити свій спортивний результат?

– На поточний рік план лише один – потрапити на Олімпіаду. Це першочергове завдання. Основними стартами для відбору будуть чемпіонат України та чемпіонат Балканських федерацій. Саме там можна заробити багато рейтингових очок. Звичайно, намагатимуся взяти інші міжнародні змагання, частіше стартувати протягом травня та червня, щоб було більше можливостей реалізувати себе та свій потенціал.

Іще одним важливим стартом вважаю чемпіонат Європи, який відбудеться в серпні у Парижі, там також хотілося б проявити себе.

– Кого вважаєте основним конкурентами серед інших бігунів в Україні та світі?

– На 800-метрівці я поки нікому не поступався, але серед атлетів є молоді, досить сильні та гідні суперники. Думаю, що здорова конкуренція стимулює та спонукає до прогресу. На світових першостях конкурентів теж вистачає. За поточним сезоном, конкурентами стануть спортсмени, які боротимуться за проходження у заповітний світовий рейтинг «Топ-48». Тому станом на червень я зможу бачити своїх основних суперників, вони займатимуть сусідні зі мною сходинки та матимуть приблизно рівну кількість очок.

– Розкажіть про свій звичайний тренувальний день?

– Звичайний тренувальний день залежить від того, який етап підготовки проходимо. Вдома ранньою весною чи восени тренуюся на відкритому повітрі, проводжу два заняття в день і, зазвичай, роблю це в компанії своєї собаки. Так робота проходить набагато легше, перш за все, психологічно. Якщо на тренувальних зборах, то ми неначе потрапляємо у «День бабака»: все дуже циклічно, навіть відпочинок чи процедури. Коли ж настає підготовчий період, то тренуємося шість днів на тиждень. Чим ближче до змагань, тим більше у розкладі днів відпочинку, буває і одне тренування на два дні.

– Де тренуєтеся?

– Люблю тренуватися вдома, але, звісно, підготовки в інших країнах додають впевненості, стимулюють по-своєму. Взимку тренуюся на манежі, а влітку –більше на зборах, зазвичай, це високогір´я: Вірменія, Болгарія, цьогоріч хочемо спробувати Кенію.

– Чи треба дотримуватися суворого режиму?

– Намагаюся дотримуватися режиму, важливо відрегулювати сон та харчування, адже організованість є запорукою довголіття у спорті.

– Розкажіть про своє дозвілля? Як ви відпочиваєте?

– В мене два основних хобі: домашні тварини та подорожі. Тому, коли маємо вільний час, намагаємося із дружиною подорожувати, відвідати іншу країну, інше місто. Якщо ми вдома, то проводимо час у колі рідних, прогулюємося, виїжджаємо на природу. Адже графік у мене доволі насичений і нечасто випадає нагода провести вихідні разом.

Спілкувалася прессекретар відділу з питань фізичної культури та спорту ОДА аталія Марчук

Біографічна довідка:

Євген Миколайович Гуцол – народився у м. Гадяч, 1990 року. Легкоатлет, майстер спорту міжнародного класу.

01.03-03.03.2019 − чемпіонат Європи з легкої атлетики у приміщенні, м. Глазго (Шотландія) − учасник.

21.06-30.06.2019 – ІІ Європейські ігри, Мінськ (Білорусь) – золото у комбінованій естафеті переслідуванні та командному заліку.

25.07-26.07.2019 – командний чемпіонат України з легкої атлетики, м Луцьк – золото.

09.08-11.08.2019 – командний чемпіонат Європи з легкої атлетики, м. Бидгощ (Польща) – 7-е місце.

21.08-23.08.2019 – чемпіонат України з легкої атлетики, м. Луцьк − 4 особисте місце та командне золото.

15.07.2019 – отримав орден «За заслуги» ІІІ ст. «За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м.Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України».

Тренер: Олена Вегнер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Луцьк прийматиме чемпіонат України з легкої атлетики
• Волинські легкоатлети привезли три медалі з Кубка України
• Відомо, що хочуть будувати на іподромі у Луцьку