Ціни зростуть, гривня впаде: як українська економіка виживатиме під час кризи

Ексміністр економічного розвитку України Тимофій Милованов розповів про принципи державної економічної політики під час кризи.

Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці. 

Із його слів, найперше потрібно отримати програму МВФ. Без програми МВФ економічна криза в Україні буде набагато сильніша. З великою ймовірністю значно зростуть ціни на продукти та підвищиться курс валют. Це призведе до повної втрати рейтингу влади і політичних наслідків. Спочатку на місцевих виборах. А потім, можливо, і на національному рівні.

Для програми МВФ потрібно також ухвалити банківський закон, який не дозволяє повернення збанкрутілих банків та обмежує компенсацію колишнім власникам. Бажано ухвалити закон про обіг землі. Але цей закон передусім потрібен для економіки України. По-перше, він покаже всім, що структурні (системні) реформи продовжуються. По-друге, що президент доводить почате до кінця і має достатньо політичної влади проводити складні і непопулярні зміни. І, по-третє, надасть поштовху розвитку економіці.

"Розмови про те, що би послати МВФ подалі і оголосити дефолт, – це «врєдітельство». Я погоджуюсь з Тімоті Ешом, який в нещодавньому листі сказав, що ці ідеї розповсюджують або ідіоти, або люди, які хочуть відкинути Україну в минуле років на п`ять, створити хаос і паніку і заробити на цьому. Також існують повністю необґрунтовані ідеї про те, що можна взяти гроші десь в інших партнерів (інших країн, місцевого бізнесу, олігархів тощо). Цього не станеться (можливо, за винятком Росії, але це ми вже робили і наслідки всім відомі). Під час кризи фінансові ринки закриваються, а приватні інвестори стають більш обережними. Тому роль міжнародних фінансових інституцій в фінансуванні України стає більш вагомою. Часто вони стають єдиним джерелом фінансування під прийнятні відсотки", – зазначив він. 

По-друге, має бути фінансова та податкова підтримка бізнесу. Серед світових економістів є консенсус: під час кризи потрібно стимулювати економіку за рахунок боргів, а під час зростання віддавати борги. Що це означає на практиці? Збільшення бюджетного дефиціту цього року. Це дозволить зменшити податки та збільшити бюджетну підтримку людей та бізнесу.

"Зараз є багато хороших і поганих ідей про те, як стимулювати економіку. Дехто пропонує секвестр бюджету і зупинку програми "велике будівництво". Це погана ідея. Такі дії призведуть до зменшення економічної активності та поглиблення кризи. Інші люди пропонують збільшити виплати по безробіттю та зробити одноразові виплати пенсіонерам. Це гарні ідеї. Вони дозволять підтримати людей і бізнес. Ще один приклад не дуже продуманих дій – це зменшення податків на нерухомість та землю. Під час кризи потрібно зменшувати податки на бідних та на спрощеней та малий бізнес. А вони мають небагато нерухомості. Ба більше, для стимулювання економіки ефективніше знижувати податки на бізнес-операції та споживання (податок на прибуток, ПДВ, ЄСВ, тощо), а не на активи. Не потрібно боятись нарощувати бюджетний дефиціт під час кризи. Навпаки – правильно стимулювати економіку за рахунок такого дефиціту", – написав Милованов. 

По-третє, на його думку, важлива максимальна дерегуляція та мінімальне обмеження для бізнесу. Зокрема, під час кризи потрібно дуже обережно втручатись в економіку. Тому що кожне обмеження вимагає відповідного пристосування бізнесу або інколи взагалі унеможливлює його роботу. Це особливо боляче під час кризи. Бізнес не має вільних ресурсів і навіть виживання є під питанням. Будь-які обмеження або зміни правил можуть стати останньою краплею і  призвести до банкрутства.

"Тут також наведу приклади добрих і поганих пропозицій. Дехто пропонує обмежити імпорт задля покращення макроекономічної ситуації. Ця ідея звучить гарно, але насправді є поганою. Через кризу бізнес і так має проблеми з поставками для свого виробництва. Вільна міжнародна торгівля надає можливості замінити міжнародних постачальників, якщо вони перестали бути надійними або підняли ціни. Обмеження на імпорт роблять це заміщення складнішим, і це негативно вплине на бізнес і робочі місця в Україна. Хтось може опонувати і сказати, що обмеження на імпорт створить мотивацію для імпортозаміщення і розвитку виробництва в Україні. Так, такий ефект існує, але він не працює під час кризи. Імпортозаміщення вимагає часу: від місяців до років. А чинному бізнесу потрібно замінити постачальників сьогодні. Тобто імпортозаміщення не ефективне під час тимчасового економічного шоку через коронавірус", – пояснив він. 

Із його слів, гарним прикладом регулювання під час кризи є ціновий та кількісний контроль товарів першої необхідності. Наприклад, регулювання націнки на медичні товари або обмеження обсягу продаж в одні руки. Це дозволяє зменшити негативні наслідки паніки та економічно необґрунтованих спекулятивних дій певних учасників ринку.

Отож:

• потрібна програма МВФ та інших міжнародних інституцій для фінансування бюджету (так, МВФ інколи фінансує і бюджет);
• потрібно стимулювати бізнес і підтримувати людей через бюджетний дефиціт. Пряма фінансова підтримка може бути найдієвішим інструментом. Не потрібно згортати державні програми інвестицій та розвитку або робити секвестр бюджету;
• потрібно мінімізувати втручання в економіку і максимально де регулювати бізнес.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Ріст євро і долара призупинився: курс валют у Луцьку на четвер, 19 березня
• Українцям можуть відшкодувати частину сплаченої під час карантину "комуналки"
• Карантин: польські аграрії бояться краху через повернення українців додому
• Дефолт не врятує, а доб’є українську економіку, - заява науковців
• В касах банків дефіцит доларів, – НБУ