Українська економіка відштовхується від дна: що дала нам Угода про асоціацію з ЄС

Українська економіка нині переживає далеко не найкращі роки. На це можна почути чимало об'єктивних чи суб'єктивних пояснень.

Після тривалого і різкого падіння економіка України лише нещодавно почала потроху оговтуватися і відштовхуватися від дна.

Тим часом, український бізнес починає нарощувати свою присутність на європейському ринку і налагоджувати експорт з країнами-членами ЄС. Із початку 2016 року офіційно запрацювала економічна частина Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Що це означає для України, які кроки було зроблено у напрямку до Євроінтеграції та чим це все може обернутися розповіла експерт з питань економічної інтеграції та торговельної політики, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан під час круглого столу в Луцьку 4 липня.

Формально Зона вільної торгівлі почала діяти з першого січня 2016 року, але насправді вона працювала ще 3 квітня 2014 року, – зауважує експерт.

2014–2015: "ідеальний шторм" для української економіки

Зі слів Вероніки Мовчан, суттєво на економічне становище країни в останні роки впливав (і досі продовжує), військовий конфлікт та окупація територій, що призвело до втрати промислових об'єктів. Інші чинники – це економічна криза, недружні військові та торгівельні кроки Росії. Зараз Україна фактично відштовхується від дна, – каже експерт.

"ВВП у цьому кварталі зріс на 0,1 %. Тобто майже не виріс. Але якщо дивитися на інвестиції, валове нагромадження основного капіталу піднялося на 4,2 %. При чому інвестиції зростали у всіх секторах. Це приватні інвестиції, залучення яких означає, що зростає ділова активність. І це дає надії і сподівання", – зауважує пані Мовчан.

Як метафорично висловилася експерт, 2014–2015 роки – роки ідеального шторму: "Все, що могло піти не так, пішло не так".

Незважаючи на всі складнощі, ситуація з ЄС покращувалася досить динамічно.

Зміни в митах і тарифних квотах

Це те, про що всі згадують одразу. Те, де зміни відбулися найперше, або вони є найбільш видимими, – каже пані Мовчан.

Україна почала виконувати свої зобов'язання лише з січня. Вона повинна обнулити усі свої ввізні мита на промислову продукцію з ЄС. 70 % мит було скасовано з січня. Решту повинні відмінити упродовж семи років.

"В сільськогосподарській продукції ситуація складніша. Цей ринок є чутливим з політичної, економічної, соціальної точки зору як для ЄС, так і для України. Тому відкриття ринку відбуватиметься значно поступовіше і воно не буде повним", – каже Вероніка Мовчан.

ЄС, своєю чергою, почав відкривати ринок з 23 квітня 2014 року. З 1 січня 2016 року з точки зору ввізних мит і тарифних квот нічого не змінилося. ЄС скасував 95 % мит на промислову продукцію ще 2 роки тому.

Січень 2016 року – це офіційний початок відліку поступового скасування решти 5 % мит.

Як український бізнес долає технічні бар'єри в торгівлі з ЄС

Вероніка Мовчан розповіла, що ще з 2008 року Україна взяла на себе зобов'язання гармонізуватися з міжнародними стандартами для налагодження Зони вільної торгівлі з ЄС.

"З цього часу країна зробила дуже багато: станом на сьогодні вона фактично має горизонтальне законодавство, яке регулює безпечність нехарчових продуктів. Також Україна налагодила ринковий наглядач, метрологію, оцінку відповідності, акредитацію. У всіх цих сферах законодавство зараз відповідає європейському", – зауважує Вероніка Мовчан.

Як оптимістично зауважує експерт, Україна мала гармонізувати всі ці нюанси до кінця 2016 року, відповідно до положень Угоди про асоціацію.
"Але реально вона зробила це ще минулого року", – каже пані Мовчан.

Директор Інституту економічних досліджень розповіла, що нещодавно мала робочу зустріч у Брюсселі. Там вона дізналася, що у вересні в Україну буде направлена місія Європейської комісії, яка почне переговори щодо підписання так званої угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів.

У вересні Україна має підписати угоду з ЄС, яка дозволить українським товарам виходити на європейський ринок так, ніби вони там і були вироблені.

"Ця угода дозволить українським товарам, щодо яких вона буде стосуватися, виходити на ринок ЄС так, ніби вони там і вироблені. Не треба буде отримувати додаткові сертифікати, робити перевірку десь у Європі. Достатньо буде, якщо вам дадуть оцінку відповідності українські служби", – розповідає експерт.

Таким чином українські виробники зможуть отримувати CE маркування (знак європейської відповідності) безпосередньо в Україні, що раніше було неможливо. А після цього матимуть можливість без перешкод експортувати товар у країни Європейського Союзу.

Україна повинна також гармонізувати з європейськими технічні регламенти своєї продукції.

Зі слів Вероніки Мовчан, з 27 видів продукції, в Україні прийнято 24 регламенти.

"За минулий рік відбулися величезні зміни стандартів. З 2018 року перестане діяти обов'язкова сертифікація. Формально скасовано 14 тисяч ГОСТів (одна з основних категорій стандартів у країнах СНД, – авт.), які були прийняті до 1992 року.

Україна переходить на систему, коли держава повністю встановлює вимоги до безпеки.

"Коли нам каже Росія, що вона не зможе вести сюди товари, які відповідають європейському технічному регламенту, треба їй сказати, що вона не може їх ввозити десь із 2012 року. Якщо у неї до того проблем не було, то й зараз не буде", – розповідає експерт.

Поки в Україні триває побудова системи безпеки харчування, окремі підприємства вже отримують дозволи. Це означає, що на національному рівні для певних продуктів ця система вже діє, – каже експерт.

Українські підприємства вже здатні довести ЄС, що їх ланцюжок товарів від лану до столу діє і безпека продукції повністю контрольована, – Вероніка Мовчан

Незважаючи на прискіпливі вимоги ЄС до товарів тваринного походження, Україна отримала дозвіл на продаж молочних продуктів, м'яса птиці, риби та побічних продуктів тваринного походження. Окрім яловичини та свинини.

Також за Угодою про асоціацію, Україні доведеться дотримуватися закону ЄС щодо захисту географічних найменувань. З огляду на це, доведеться відмовитися від таких найменувань продуктів, як "шампанське" , "коньяк", "моцарела", "пармезан", "фета", "рокфор".

Крім цього, директор Інституту економічних досліджень відмітила успіхи України у питаннях держзакупівель. Нещодавно в країні запровадили електронну площадку Prozorro. Цей винахід отримав навіть міжнародне визнання.

Вероніка Мовчан прогнозує, що через кілька років українські підприємці зможуть брати участь у внутрішніх торгах Європейського Союзу.

"По завершенню перехідних етапів через кілька років можна буде заходити на внутрішній ринок закупівлі ЄС. Ми отримаємо доступ на правах внутрішніх гравців Європейського Союзу. У тому числі, на локальні закупівлі. Звичайно, конкуренція з боку країн ЄС збережеться. Але туди допускають дуже мало країн з-поза меж ЄС", – розповідає експерт.

"Не суха" статистика

Україна має офіційну міжнародну статистику лише з 1996 року.

Тоді 59 % партнерів українських підприємств були з країн СНД, головним чином з Росії. У 2015 році їх роль знизилася до 25 % і продовжує стрімко скорочуватися завдяки інтенсивним заходам Росії.

Вероніка Мовчан вбачає у цьому позитив: "Ми таким чином вчимося торгувати з рештою світу. Зараз паритет: 37 % українського експорту спрямовують на ринок ЄС, 37 % – на інші країни світу, у першу чергу Азії, яка стала важливим торгівельним партнером України".

Одним з позитивних наслідків визнання Європейським Союзом безпечності української харчової продукції стало те, що Україна активізувала експорт сільськогосподарської продукції та харчових товарів на ринок Китаю.

"Вони сказали: "Ага, ви маєте дозвіл з боку ЄС, ми купуємо". Так само зараз починають робити арабські країни", – каже експерт

Темпи змін експорту: хто тягне на дно?

Основне падіння зосередилося в чотирьох групах, які є досі великими в українському товарообігу: це метали, хімічна продукція, мінеральні продукти і зерно.

Вероніка Мовчан зауважує, що минулий рік був дуже складним, якщо дивитись по номінальних показниках.

"Експорт впав більше ніж на 20 %. Але якщо дивитися по структурі, то основне падіння зосередилося в чотирьох групах, які є досі великими в українському товарообігу: це метали, хімічна продукція, мінеральні продукти і зерно".

Падіння експерт пов'язує з тим, що ці товари у минулому році втратили приблизно 20 % вартості на світових ринках.Однак реальний експорт в ЄС виріс на 2 %. Найбільший внесок у його зростання зробили машини і обладнання.

Найбільше український експорт "потягнули донизу" такі галузі, як метали, товари хімічної промисловості та мінеральні продукти.