Поділитись:

На Волині стали рідше хворіти на туберкульоз

Вівторок, 24 березня 2020, 13:00

На Волині протягом 2019 року захворюваність на туберкульоз знизилася на 5,7%.

Про це повідомляє Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр.

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом.

Упродовж 2019 року на всі форми активного туберкульозу (нові випадки та рецидиви) на Волині захворіли 664 особи, що становить 64,30 на 100 тисяч
населення, тоді як у 2018-му захворюваність була вищою: 706 хворих або 68,16 на 100 тисяч населення.

Волинська область за рівнем захворюваності на туберкульоз серед регіонів України – на 12 місці (показники розраховані на кількість населення України, включно з тимчасово окупованими Донецькою та Луганською областями та без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополя). Найвищі показники захворюваності у 2019-му році зафіксували у Старовижівському, Любомльському та Шацькому районах. Найнижчі – у місті Нововолинську, Камінь-Каширському та Рожищенському районах.

Порівняно із минулим роком, захворюваність на нові випадки туберкульозу знизилась як серед міського, так і серед сільського населення області:

  • міське населення – 43,95 на 100 тис. нас., зниження на 4,2%;
  • сільське населення – 57,03 на 100 тис. нас., зниження на 4,8%.

У 2019-му році на туберкульоз захворіли 12 дітей ( у 2018-му – 16).

Чверть випадків туберкульозу в Україні – мультирезистентні, тобто стійкі до протитуберкульозних препаратів. Серед усіх випадків туберкульозу на Волині у
2019-му році 57 % становили чутливі форми хвороби. Усі решта (більшість випадків – рецидиви хвороби) стійкі до одного або декількох протитуберкульозних препаратів. 

На 3 % у 2019-му році знизилась захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу. Усього зафіксовано 86 випадків, зокрема 26 – туберкульоз кісток і
суглобів; 11 – туберкульоз очей, 2 – туберкульоз центральної нервової системи.

74,8 % осіб, які захворіли на туберкульоз у 2019 році – працездатні особи віком від 18 до 54 років, на вікову групу 25 – 44 роки припадає 45,5 % хворих. 

Аналіз соціальної структури нових випадків туберкульозу у 2019 році демонструє, що серед пацієнтів, які вперше захворіли на туберкульоз, 75,1 % становлять представники соціально незахищених верств населення (62,6 % – непрацюючі працездатного віку, 11,2 % – пенсіонери та 1,3 % – без постійного місця проживання).

Довідково:

У 1995 році в Україні проголошена епідемія туберкульозу – захворюваність стрімко зростала і перевищила епідемічний поріг (50 випадків на 100 тисяч населення). З 1995 року рівень захворюваності на туберкульоз збільшився майже удвічі і в 2005 році, коли реєструвався найвищий рівень, він становив 84,1
випадки на 100 тис. населення. За даним ВООЗ, рівень захворюваності на туберкульоз з 2007 року має тенденцію до зниження.

Проте рівень захворюваності і досі високий. Його причини:

  • недостатнє та несвоєчасне виявлення хворих на заразні форми туберкульозу. У 2019 році 85,9 % з виявлених випадків становили бацилярні форми (тобто такі, коли пацієнт виділяє збудника);
  • недосконалість системи охорони здоров’я щодо своєчасної та якісної діагностики чутливого та мультирезистентного ТБ, поєднаних інфекцій ВІЛ/туберкульоз;
  • низька мотивація населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатній доступ до її отримання вразливих груп населення;
  • низька ефективність лікування хворих на чутливий туберкульоз (76,0 %) та мультирезистентний туберкульоз (41,0 %);
  • неналежний рівень заходів інфекційного контролю за туберкульозом у протитуберкульозних та інших закладах охорони здоров’я, спрямованих на запобігання поширенню інфекції.

Як заражаються туберкульозом?

Щоб заразитися і захворіти на туберкульоз, має бути 3 компоненти епідемічного процесу:

  1. джерело або резервуар туберкульозної інфекції;
  2. механізм передачі туберкульозної інфекції;
  3. сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції.

Джерелом або резервуаром туберкульозної інфекції може бути хвора людина, більше 55 видів сільськогосподарських тварин, птахів, риб, а також заражені мікобактеріями продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні й неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються чи зберігаються збудники туберкульозу.

Переважна більшість людей інфікуються від інших хворих. Туберкульоз від хворого поширюється повітряно-крапельним (при кашлі, чханні, розмові) та пиловим способом (засохлі крапельки мокротиння перетворюються в інфікований пил, який є на підлозі, предметах, в повітрі).

Більшість контактних осіб захворюють на туберкульозу в перші 6 – 12 місяців від початку контакту, хоча частина членів родини можуть захворіти й через 9–12 років спільного проживання з хворим.

Механізм передачі туберкульозної інфекції – це другий компонент епідемічного процесу, це – шляхи і способи зараження.

Аерогенний спосіб: при кашлі, чханні, розмові хворий виділяє заражені збудниками краплини. Вони перебувають у вигляді аерозолю, який швидко висихає. Частина крапель багатих мікобактеріями довго знаходяться у зваженому стані в повітрі та при вдиханні людиною легко досягають альвеол легень. Більші краплі осідають, змішуються з пилом, потім пил піднімається і його вдихає людина. Крупніший пил осідає у дихальних шляхах, звідки евакуюється мукоциліарними війками, якими покрита слизова оболонка дихальних шляхів, а також при кашлі. Дрібніший пил досягає дрібних бронхів, альвеол, де
мікобактерії починають розмножуватися.

Сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції – це третя складова епідемічного процесу. Туберкульоз не є високо заразним захворюванням. При тривалому контакті з бактеріовиділювачем інфікується 25,0 – 50,0 % людей. Тільки 5,0 – 15,0 % інфікованих занедужують на туберкульоз, інші виробляють нестерильний імунітет і залишаються здоровими.

Кожна людина повинна пам’ятати, що зараження туберкульозом найчастіше відбувається під час спілкування з хворою людиною при вдиханні мікобактерій
туберкульозу з дрібними краплями мокротиння та слини. Зараження може відбуватися тоді, коли мікобактерії туберкульозу потрапляють в організм з пилом,
через предмети вжитку, посуд, постіль, папери, недопалки від хворого на туберкульоз. Туберкульоз розвивається, якщо у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, недостатнього харчування, поганих житлових
умов, виснажливої праці тощо.

Туберкульоз – серйозна хвороба, але у більшості випадків вона лікується. Щороку, згідно зі статистикою, 60 % хворих на туберкульоз повністю виліковується.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів