Економіст пояснив, до яких наслідків може призвести оголошення в Україні дефолту

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук пояснив можливі негативні наслідки оголошення дефолту в Україні. Основна неприємність для економіки країни — це довготривала відсутність можливостей залучати нові валютні кошти.

Свої роздуми він опублікував на сторінці у Фейсбук:

“Якщо вірити закону про бюджет, то цього року ми повинні виплатити 161,9 млрд грн. Це без відсотків. Хто тримає наш внутрішній борг?

• 40% ОВДП тримає НБУ,
• ще 40% комерційні банки.
• Нерезиденти тримають лише 15%.

Мені не відомо, які банки мають найбільшу частку портфеля ОВДП, але у нас 60% банківської системи державні. Іншими словами левова частка ОВДП це борг держави перед державою. Ті гроші ходять від однієї державної інституції до іншої по колу. І, до речі, 40.7 млрд грн, які закладені в бюджеті 2020, як кошти від НБУ, це здебільшого відсотки, які Мінфін платить по обслуговуванню ОВДП.

Перед ким оголошувати дефолт по ОВДП? Перед НБУ? В такій ситуації НБУ і сам міг би запропонувати rollover. Чи може перед банками? Влаштуємо ще один банкопад? Перед нерезидентами? А як ми відокремимо цю невелику частку із загальної маси ОВДП? Облігації у вільному обігу. Сьогодні вони у нерезидента, а завтра в портфелі державного банку.

Раніше Мінфін просто сідав за стіл з внутрішніми bond holders і наполегливо пропонував варіант, коли Мінфін все платить (ніякого дефолту), але після того відразу розміщуються нові облігації і банки усі гроші повертають назад. Може не дуже ринковий підхід. Але краще ніж дефолт.

Зовнішній борг. Близько $1 млрд винні в цьому році МВФ (половину вже заплатили), $1 млрд Євробонди під гарантіями уряду США (тобто якщо ми не платимо, то борг лягає на США), і $1.3 млрд Євробонди у приватних руках. Це тіло кредиту.

Що із зовнішніх не заплатити? МВФ? І відразу прийти за позикою? Чи «повісити» свій борг на Держдеп? Серйозно?

Дефолтнути по $1.3 млрд приватних Євробондів? Але це тільки аж у вересні – до вересня ще дожити треба – і тоді ми закриємо собі доступ до фінансуваннях в умовах світового шторму. Бо маючи солідні валютні резерви і не обслуговувати борги – нас не зрозуміють. Це приблизно так як хтось у вас клянчить 10 грн на проїзд, а ви точно знаєте, що у нього 100 грн в кишені. Ставлення буде таке ж саме.

Що буде якщо все-таки оголосити дефолт? Які механізми будуть задіяні? Ключовий механізм – це відсутність можливостей залучати нові валютні кошти. І такий стан буде надовго. Хтось скаже «Нічого страшного. Нам не дають в борг, а ми їм не платимо».

Але проблема в тому, що у нас вимальовується колосальний дефіцит бюджету (падають доходи, а видатки навпаки ростуть). Офіційно нарахували 200 млрд грн. Може бути більше. Без валютних запозичень покрити такий дефіцит можна буде тільки емісійним шляхом. Інших варіантів просто не існує. Сподіваюсь, про наслідки емісійного фінансування бюджетного дефіциту розміром 5% ВВП пояснювати не потрібно.

Насамкінець. Після російського дефолту 98-го у мешканців Печерських пагорбів виробився умовний рефлекс на згадки про дефолт. Досвід був на стільки болючим, що будь-яке рішення, що могло привести до найменшого ризику дефолту відкидалось як негодне. Однак покоління можновладців вже змінилось. Рефлекс зник. Слово "дефолт" вже не тільки не лякає, але і пропонується як варіант рішення проблеми.

Ну що ж, якщо ніхто у високих кабінетах не пам'ятає що буде, якщо засунути пальці в розетку, то може нехай пробують? Наочна демонстрація завжди краще, ніж тисячі слів.

P.S.: Чув про варіант «взяти у Росії». Помиритись і взяти гроші. Ви ціни на нафту бачили? Москва зараз думає як пропетляти в нових умовах. «Надурняк» видавати гроші, які потім ніколи не побачиш (згадуємо $3 млрд Януковича) зараз ніхто не буде”.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• В Україні «впала» ювелірна компанія «B2B Jewelry»
• В Україні надрукують 150 мільярдів гривень?
• Що буде з гривнею: прогноз експерта