Поділитись:

Чи перейматиме Луцьк досвід ЄС у сфері транспорту?

Автор: Мая Голуб |
Неділя, 17 липня 2016, 13:52

Підписавши Угоду про асоціацію, Україна вибрала шлях розвитку в напрямку ЄС. У країнах Європи працює система єдиного електронного квитка, їздить нічний громадський транспорт, у салонах чисто та комфортно. Чи впроваджуватимуть цей досвід у Луцьку?

Електронний квиток – це єдина система розрахунку за проїзд у громадському транспорті. У країнах ЄС усі види громадського транспорту інтегровані між собою. Там діє єдиний квиток, – пише Волинський монітор.

Е-квиток може бути паперовим або у вигляді картки. Паперові квитки компостують, однак не так, як у 90-ті роки. Спеціальна система "пробиває" дату і час початку маршруту. Якщо квиток діє протягом обмеженого часу, то вказується також час завершення поїздки. Щоб скористатись карткою, треба доторкнутися нею до валідатора.

Завдяки е-квитку водії та кондуктори не відволікаються для продажу. Е-квитки та картки можна купити у спеціальних місцях. Кондукторів у транспорті немає. Контролери можуть виписати великий штраф, якщо пасажир користується квитком, термін дії якого закінчився.

В Україні неодноразово піднімали питання щодо введення єдиного електронного квитка та нічного транспорту. Однак кардинальних змін у містах поки не відбулося.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", Міністерство інфраструктури України вважає важливою реформу впровадження е-квитка у громадському транспорті. Однак, щоб запустити автоматизовану систему оплати проїзду, потрібно врегулювати це питання на законодавчому рівні.

В Україні потрібно впроваджувати електронний, а не паперовий єдиний квиток. Ця система дозволить вивести з обігу "живі гроші". Завдяки електронному квитку можна зробити прозорим перевезення пільговиків та інших пасажирів. Також це покаже достовірну інформацію про пасажиропотік у громадському транспорті. Важливо, щоб у тролейбусах та маршрутках працювала одна система е-квитка, адже різні варіанти оплати – це стимул до маніпуляцій із грошима.

Для популяризації цієї системи львів'яни, наприклад, навіть створили сайт "Е-квиток". Як пише zaxid.net, Європейський банк реконструкції і розвитку готовий надати Львову кредит на впровадження електронного квитка у громадському транспорті. Відповідну угоду про наміри щодо підготовки кредитного фінансування проекту 18 березня підписали міський голова Львова Андрій Садовий, директор львівського комунального підприємства "Львівавтодор" Олег Береза та старший банкір ЄБРР Денис Гайовий. Однак це лише угода про наміри. Документ наразі не передбачає надання кредиту.

У Києві влада піднімала питання щодо впровадження громадського нічного транспорту та е-квитка. Однак наразі невідомо, коли це буде.

Влада може спробувати домовитись із приватними перевізниками про впровадження єдиного електронного квитка в маршрутках. Якщо ж ні, тоді е-квиток запровадять лише в комунальному транспорті, а маршрутки будуть "виводити" поступово.

У Тернополі впровадження е-квитка виглядає специфічно. Три роки тому ЗМІ інформували, що Тернопіль переходить на електронні квитки. Однак у тестовому режимі це запрацювало аж у 2016 р. Справжнього е-квитка в Тернополі досі немає. Кондукторам тролейбусів видали валідатори – переносні пристрої, схожі на невеликі касові апарати. Пасажирам у транспорті видають талончик, де зазначено час продажу квитка та вартість проїзду.

У Луцьку планують перейняти досвід Тернополя

Заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко розповів, щов Луцьку теж хочуть видавати роздруковані через валідатори квитки. Це планують зробити в тролейбусах. У маршрутках поки що не вводитимуть такого е-квитка.За інформацією видання "Район Луцьк", нова система автоматизованої оплати та пасажирського обліку у тролейбусах обійдеться у 3 млн 400 тис. гривень. Реалізовувати її хочуть за кошти Луцького підприємства електротранспорту.

За словами Сергія Григоренка, луцьким пільговикам у тролейбусі видаватимуть спеціальну карту. "Ми не збираємось за кошти міста возити пільговиків із сіл. Це будуть тільки луцькі пільговики. Також ми мусимо вводити обмеження поїздок пільговиків. Це буде або 2 або 4 поїздки протягом доби,тому що неможливо їздити безлімітно. Якщо пільговик здійснив 4 поїздки, 5-та – платна", – говорить Сергій Григоренко.

У Луцьку також обдумують створення спеціальних карток для пільговиків, для студентів та учнів і для звичайних пасажирів."Якщо зайшов пасажир, який не має пільг, буде інший вид картки, кондуктор видаватиме квиток за 2 гривні. Ми уникатимемо неконтрольованого потрапляння готівки", – додає він.

Також заступник міського голови зазначає, що неможливо буде їздити по колу. Квиток буде діяти від першої зупинки до останньої.

Сергій Григоренко вважає, що зараз впровадити в Луцьку єдиний квиток одночасно в маршрутках і в тролейбусах нереально, бо більшість маршруток – це приватний транспорт, а тролейбуси – комунальний.

На його думку, держава має ввести однакові пільги в маршрутках і тролейбусах. Або можна зробити адресну допомогу пільговикам, щоб платили всі у транспорті, адже в тролейбусах їздять безкоштовно всі категорії пільговиків, а в маршрутках не всі.

Заступник мера розповідає, що на наступній сесії Луцької міської ради внесуть проект рішення про "Програму розвитку електротранспорту в м. Луцьку". У одному з розділів програми є облік пасажирів. На його думку, впровадження такої ж системи, як у Тернополі, допоможе побачити, скільки людей їздить у тролейбусах.

Сергій Григоренко зазначає, що зараз є проблема з обліком пасажирів. "Ми хочемо мати точну цифру щогодини і щодня та платити Луцькому підприємству електротранспорту за фактично перевезених пасажирів, а не за приблизні цифри. Є проблема з імовірним розкраданням готівки, тому що нема контролю", – говорить заступник мера.

У Луцьку досліджували пасажиропотік, залучивши студентів технічного університету. Пікові навантаження тривають із 7:30 ранку до 10:00 год., з 17:00 до 19 год. Тоді в тролейбусах велика кількість пасажирів, тому треба випустити більше машин у рейс.

Перевізник Вадим Вітинський розповідає, що впровадження в маршрутках е-квитка не на часі. На його думку, зараз неможливо це зробити. Він переконаний, що автобус за 10 років повинен заробити на новий. Тобто треба перекрити всі затрати експлуатації, задовольнити потреби всіх працівників. При таких тарифах, які є, перевізники не зможуть це зробити. Він додає, що в Луцьку маршрути формувалися не з огляду на потреби людей, а на гроші, щоб можна було більше заробити. Так з'явилися маршрути № 15, 11, 10 і т д.

Інші перевізники не для запису на диктофон говорять про те, що зараз не впровадять е-квиток. Мовляв, потрібні спочатку зміни на державному рівні.

Досвід Польщі

У Польщі кожне місто впровадило однакові е-квитки та ціни для проїзду в міських автобусах, трамваях та тролейбусах (у Варшаві також у метро). Є квитки, вартість яких залежить від часу перебування в транспорті (наприклад, 20-, 40-, 75-хвилинні). Квитки паперовіз магнітною стрічкою, їх необхідно обов'язково "прокомпостувати" у транспорті. Спеціальний апарат одразу ж "вибиває" на них дату та час початку перебування у транспорті.

Громадський транспорт їздить по графіку. Інформація висвітлюється на електронних табло, які встановлені на зупинках. Якщо автобус на хвилину чи більше спізнюється, про це одразу повідомляється.

Наприклад, у Варшаві можна купити звичайний квиток на 20 хвилин за 3,40 злотих (станом на 24 червня – 21,76 грн), пільговий за 1, 70 злотих (10, 88 грн). Квиток на 75 хвилин обійдеться дорожче – 4, 40 злотих (28,16 грн) , пільговий – 2, 20 злотих (14,08 грн), є також квиток на 90 хвилин. Можна купити собі добовий квиток, що коштує 15 злотих (96 грн), пільговий – 7, 50 злотих (48 грн) або груповий на 5 осіб із необмеженою кількістю поїздок у визначені години та дні за 40 злотих (256 грн). Окрім того, поляки купують собі проїзні у вигляді карточки на місяць (у деяких містах вони пластикові, інформація на них записана за допомогою магнітної стрічки). Продаються такі квитки у спеціальних місцях, газетних кіосках, або ж боксах.

У Польщі ціна на квитки виправдана якістю послуг. В автобусах та тролейбусах є система клімат-контролю: взимку там не холодно, а влітку не жарко. Люди взимку навіть одягаються не надто тепло, оскільки на транспорт не треба довго чекати, а в салонах зберігається комфортний рівень температури.

У столиці Польщі, як і в інших містах, їздить нічний транспорт із позначкою "N" (Nocny– нічний). Він курсує, поки не запрацюють ранкові рейси.

Польські підприємства міської комунікації постійно оновлюють транспортний парк. У Любліні, для прикладу, їздять тролейбуси, створені за українсько-польським проектом. У 2013 р.корпорація "Богдан" спільно з польськими партнерами, компанією URSUS S.A., здобула перемогу в тендеріна поставку 38 тролейбусів для міста Люблін (Польща). У рамках проекту передбачалось, що виробництво тролейбусів здійснюватимуть у Польщі. У Любліні вже їздять 12-ти метрові тролейбуси з низьким рівнем підлоги, оснащені пристроєм автономного ходу запасом на 5 км, клімат-контролем пасажирського салону й кабіни водія, системою GPS, пристроями оплати проїзду.

Думка лучан про е-квиток

Чимало лучан виступають за впровадження електронного квитка європейського зразка.

У групі "Наш Луцьк" в соціальній мережі Facebook було проведено невелике опитування про те, чи потрібен електронний квиток у громадському транспорті. Більшість опитаних висловилася за його впровадження.

Наразі невідомо, коли буде в Луцьку єдиний електронний квиток в транспорті, а також скільки це буде коштувати. Водії луцьких маршруток, де немає кондукторів, повинні відволікатись, щоб узяти гроші за проїзд та віддати решту. Часто виникають конфлікти через неправильну решту або якщо водій забуде дати решту пасажиру. Якщо буде е-квиток, все буде облаштовано автоматично, водії слідкуватимуть лише за дорогою.

"Електронний квиток потрібен, як повітря. На жаль, це досягнення цивілізації не дійшло до нашого міста, як і багато інших. Це вигідно і для місцевої влади, і для пасажирів. Невигідно для перевізників, бо посилюється контроль над їхніми доходами. Але запровадження такої форми оплати проїзду має здійснюватися, на мою думку, лише владою. Можливо, запровадити поетапно. Спочатку в тролейбусах, а тоді в маршрутках. Або навпаки", вважає редактор Волинського агентства журналістських розслідувань Анатолій Котлюк.

Лучанин Олександр Дейбачить позитив у впровадженні е-квитка. "Людині не потрібно чекати тролейбус, щоб зекономити, або конкретно одну маршрутку, щоб доїхати саме туди, куди треба. Вона може собі дозволити зробити пересадку. Це не відволікає водіїв. Їм потрібно буде лише слідкувати за дорогою. В перспективі може зникнути потреба в кондукторах. Лишаться лише контролери. Гроші йтимуть у бюджет, а не перевізникам. А міська влада найматиме перевізників на фіксовану суму контракту", – зазначає він. Також додає, що впровадження е-квитка зробить набагато швидшим рух громадського транспорту. На його думку, не варто обмежуватись лише електронним квитком. Картка лучанина – теж добрий варіант.

Лучанка Вікторія Левчук зазначає, що їй дуже сподобалось, як працює система електронного квитка у Варшаві та Кракові. Дівчина зауважує, що це легко діє на практиці.

"На електронних боксах є декілька мов на вибір, що дозволяє самому і легко розібратися у всьому як не мешканцю цих міст. Для встановлення такої електронної системи необхідні значні кошти, щоб усе так легко функціонувало і розвиток культури та етики серед людей у користуванні такими квитками. Але маю надію, що ми до цього прийдемо", – вважає вона.

У групі "Наш Луцьк" у соціальній мережі Facebook користувач Сергій Сушко пояснив, чому "за" впровадження е-квитка: "Живу у Варшаві й така система справді зручна. По-перше, водій не відволікається. По-друге, не свариться з пасажирами та не влаштовує гонки за три гривні".

У Луцьку більше маршруток, ніж тролейбусів

За словами заступника Луцького міського голови Сергія Григоренка, зараз у Луцьку є 52 тролейбуси, які курсують містом. Ще два тролейбуси в ремонті. По місту їздить також 240 маршруток.

Луцьке підприємство електротранспорту в 2012 р. почало купувати польські тролейбуси. У місті зараз є 23 польських б/у тролейбусів, закуплених за ціною металобрухту. Декілька з них будуть ремонтувати.

За словами заступника мера, минулого року 1 польський б/у тролейбус із розмитненням обійшовся в середньому у 200 тис. гривень. Він додає, що новий тролейбус коштує 5 млн гривень. Тому наразі вигідніше купувати вживані тролейбуси в сусідній Польщі. Сергій Григоренко визнає, що нові тролейбуси кращі, але коштів на них поки що немає. А закуплені польські тролейбуси в доброму технічному стані, комфортні для людей.

Сергій Григоренко зазначив, що до кінця літа є плани замінити маршрутки 17 та 17а на тролейбуси. Щоб запустити цей проект, треба ще мінімум 10 тролейбусів. 10 таких вживаних машин планують купити в липні-серпні у Польщі. Зараз найприбутковіші тролейбусні маршрути – 15 та 15а. Раніше на них курсували автобуси, однак їх замінили на тролейбуси Луцького підприємства електротранспорту.

Сергій Григоренко зазначає, що в Луцьку 109 км контактної тролейбусної мережі. Значна частина її застаріла й потребує заміни. На оновлення транспортної інфраструктури, за словами заступника мера, треба десятки мільйонів гривень. Він також звертає увагу на ще одну проблему: приміський транспорт їздить Луцьком без погодження маршрутів із міською радою. Часто такі автобуси курсують вулицею Гордіюк та проспектом Соборності, де можна більше заробити, і не хочуть їздити районами, де це не дуже вигідно через невелику кількість пасажирів, наприклад, вулицею Ківерцівською. Це питання влада планує вирішити.

Лучани можуть відстежувати рух транспорту онлайн

Луцьк обладнав маршрутні таксі пристроями GPS. У місті є система моніторингу та керування громадським транспортом МАК (Мультимедійний автоматизований комплекс). Це програмно-апаратний комплекс, що складається з бортових пристроїв, встановлених у громадському транспорті. Він дає можливість спостерігати в реальному часі за рухом транспорту завдяки супутниковому GPS моніторингу.

Завантаживши мобільну версію МАК за посиланням Смарт МАК або через додаток Play Маркет на смартфоні Android, кожен може дізнатись про рух громадського транспорту в Луцьку. Завдяки сервісу "Розумна зупинка", на деяких зупинках у місті встановлені табло, на яких можна побачити розклад маршрутних таксі та відстежувати, чи маршрутка приїде на зазначену зупинку вчасно. Перша така розумна зупинка запрацювала в місті три роки тому.

Чи буде нічна маршрутка в Луцьку?

У Луцьку неодноразово піднімали питання, щоб містом почала їздити нічна маршрутка. Влада та перевізники стверджують, що зараз це невигідно й не на часі. Минулого року петиція про впровадження нічної маршрутки набрала 300 голосів. Міська рада її розглянула, проте й досі вважає, що курсування нічного транспорту є наразі недоцільним.

Заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко розповідає, що впровадження нічної маршрутки – це дуже дорого, тому поки що її не впроваджуватимуть.

"Треба буде 10 або й більше гривень за проїзд. Ви ж розумієте, ніхто не буде собі в збиток їздити. Пасажиропотоку вночі немає. Окремі підприємства, які працюють у кілька змін, наприклад, "СКФ Україна", "Кромберг & Шуберт", довозять автобусами людей самі. Якщо є проблема, що хтось пішов ввечері прогулятися, ну вибачте… Через нього запускати маршрутки вночі? Треба пасажиропотік. Підприємця ми не можемо змусити", – говорить Сергій Григоренко.

Заступнику мера автор тексту поставила питання про те, чи переглянув би він рішення, якби лучани платили 10 або більше гривень за нічний транспорт. На що він відповів: "Ми говорили з перевізниками, вони посміялися. Сказали, що це нереально. На обговорення ми це питання не виставляли. Знаючи ринок, скажу, що перевізники не готові".

Якщо влада Луцька "відкидає" можливість запуску нічної маршрутки, можна подумати про інший варіант. Наприклад, у Рівному курсує нічний тролейбус, а у Хмельницькому їздить вночі кілька машин. У червні цього року в Житомирі запустили "нічні" тролейбуси.

Поки в інших країнах світу успішно курсує нічний транспорт, лучани змушені викликати таксі. Та жителі міста все ж можуть впливати на рішення влади: вони мають можливість створювати е-петиції, піднімати важливі питання, привертати увагу до вирішення важливих проблем.

Автор: Мая Голуб
Надрукувати
мітки:
коментарів