Поділитись:

Чи потрібен Україні малий прикордонний рух з Польщею?

Неділя, 24 липня 2016, 17:03

Польща тимчасово скасувала можливість перетинати кордон за спрощеними правилами жителям 30-кілометрової прикордонної зони – лише на місяць, через проведення у країні саміту НАТО.

Люди обурилися й масово стали блокувати дороги біля пунктів пропуску. Мовляв, ми не їдемо – то ніхто не проїде. Але ця ситуація показала, що рішення про малий прикордонний рух треба скасовувати, якщо завданням є навести лад на державному кордоні, – зазначає видання Експрес.

Тимчасове скасування малого прикордонного руху наочно продемонструвало причину кілометрових черг на кордоні. Саме його учасники і створювали їх. Мешканці 30-кілометрової зони зазвичай використовують своє привілейоване становище для того, щоб возити до Польщі сигарети, спиртне або іншу контрабанду, а власники автомобілів з іноземними номерами, які не хочуть платити податки в Україні за розмитнення транспортних засобів, повинні кожні п'ять днів перетинати кордон.

А от 4–5 липня кількість автомобілів, які перетинали українсько-польський кордон, істотно зменшилася – із 40 до 18 тисяч, повідомляють у Бещадському відділенні Прикордонної служби.

То чи не варто взагалі відмовитися від малого прикордонного руху, який створює канал контрабанди та проблеми для туристів і людей, що їдуть за кордон у службових справах?

Про це говоримо зі Світланою Мітряєвою, радником при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень, та Романом Тузяком, головою громадської організації "Завтра".

– Як гадаєте, може, варто відмовитися від місцевого прикордонного руху?

Р. Тузяк:

– Від дозволу на місцевий прикордонний рух більше шкоди, ніж користі. Поляки, коли його запроваджували, вочевидь, і гадки не мали, які будуть наслідки. Бо не знають українських реалій.

Звісно, не всі учасники малого прикордонного руху возять чи носять контрабанду в сусідню державу. Якщо бабця раз на тиждень перетне кордон із двома пачками сигарет і потім приїде додому в автомобілі, власникові якого потрібні додаткові пасажири, аби пропустили через кордон із товаром, то це лише спосіб виживання для людини, яка не може ніде працевлаштуватися. Заробить собі жінка 200 гривень і не ходить кілька разів на день з України в Польщу. Проте чимало жителів прикордонних населених пунктів масово переміщають сигарети та іншу контрабанду туди-сюди. Саме вони перекривали траси, вимагаючи повернення дозволу на місцевий прикордонний рух.

Нині польська сторона запевняє, що скасування місцевого прикордонного руху – це тимчасово. Та я думаю, що так вирішили провести експеримент: чи не поменшають черги на кордоні, у яких доводилося стояти по 6–8 годин? Якщо так і буде, то можуть і не поновити дозвіл на перетин кордону у рамках місцевого прикордонного руху.

Щодо акцій протесту. Не секрет, що є сили, які хочуть в Україні дестабілізувати ситуацію. І таких протестувальників для цього використовують. Протестувальники навіть не розуміють, що рішення про скасування місцевого прикордонного руху прийняла польська сторона. Хтось поширив чутки, що це наш Президент не підписав якийсь документ і тому прикордонний рух скасували.

С. Мітряєва:

– Відмова від такого інструменту лібералізації візового режиму, як МПР, навіть розмови про це – на руку тим країнам ЄС, які ставлять під сумнів здатність України дотримуватися правил ЄС. Сьогодні перед Україною відкрилося "вікно можливостей" для вирішення питання безвізового режиму з ЄС найближчим часом. Але є і правила, які Україна повинна виконувати. Ці правила передбачають, що МПР необхідно використовувати за призначенням – для візитів до рідні, з культурною метою, а не для перевезення сигарет та іншої контрабанди.

Є багато таких, які хочуть позакривати кордони для українців. Але це все було здобуто такою важкою працею. Виховувати треба народ, створювати соціально-економічні умови для життя й підвищувати добробут громадян, а не скасовувати інструменти лібералізації візового режиму.

Яка користь від місцевого прикордонного руху Україні?

С. Мітряєва:

– Основою ідеї лібералізації візових режимів є фундаментальні права людини на свободу пересування. Відкритість чи закритість кордонів для людей – своєрідний індикатор економічного та соціального розвитку суспільства.

Між візовим і безвізовим режимами є так звані проміжні режими або режими лібералізації. Поетапна лібералізація передбачає запровадження різних інструментів спрощення візового режиму або поступове розширення сфери їх дії. Серед них – і режим місцевого прикордонного руху для жителів прикордонних територій суміжних країн для родинного, соціально культурного, туристично оздоровчого, економічного, наукового спілкування.

Цей процес розпочався у вересні 2007 року після підписання двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною про запровадження МПР для жителів прикордонних територій. Враховуючи позитивні результати, відповідні угоди були підписані між Україною і Польщею, Україною і Словаччиною та Україною і Румунією. Нині місцевий прикордонний рух став одним з ексклюзивних досягнень ЄС в напрямі лібералізації візового режиму з Україною. А контрабанда та цигарки є і у випадку перетину кордону із шенгенськими візами...

Надрукувати
мітки:
коментарів
10 грудня 2019
09 грудня 2019
06 грудня 2019
12:00
05 грудня 2019
12:54