Всеукраїнський мітинг аграріїв: масштаби, вимоги страйкарів та кому це вигідно

Українські аграрії протестують проти скасування Верховною Радою податкових пільг.

З початку тижня у всій Україні страйкують аграрії, перекриваючи дороги і обіцяючи протестувати до переможного кінця. Про це пише видання "Кореспондент.net", яке спробувало розібратися, за що виступають аграрії та кому вигідна їхня акція.

Мітингарів виступають за скасування закону про зміни в Податковому кодексі, який позбавляє їх низки пільг.

У низці областей утворилися кілометрові затори через страйк фермерів.

На новорічні свята акції обіцяють призупинити, а влада поки ніяк не відреагувала на протести.

Протест у всій країні

Перший день всеукраїнського страйку фермерів відбувся 28 грудня.

Аграрії заблокували трасу в Чернівецькій області

Аграрії на півдня заблокували 24 дороги в 10 областях України, утворивши кілометрові автозатори по всій країні.

У Чернігівській області на трасі Київ-Чернігів аграрії на знак протесту проти закону спалили трактор. "Ремонтувати немає сенсу. Виїжджати в поле сенсу немає за такими законами, які вони понавигадували", – пояснили свої дії учасники акції, пише видання.

Наступного дня акцію продовжили, знову перекривши дороги.

На новорічні свята акції обіцяють призупинити, але якщо до 10 січня ситуація не зміниться, аграрії обіцяють перейти до повного та цілодобового блокування доріг.

Вимоги фермерів

Страйком аграрії хочуть домогтися від президента, щоб він наклав вето на прийнятий Верховною Радою закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році".

Закон передбачає скасування більшості податкових пільг для сільгоспвиробників, це одна з домовленостей України з МВФ.

Особливо істотно зміни відіб'ються на представниках малого та середнього аграрного бізнесу.

Фермерів позбавляють пільгового режиму оподаткування. Для молочного скотарства уряд залишив 80% пільг, для всіх інших видів тваринництва - 50%.

Уряд і парламент знайшли компроміс і дали селянам перехідний період на рік. До 1 січня 2017-го вони будуть віддавати 75% податкових платежів до держбюджету, а чверть залишати собі. Згодом будуть платити нарівні з рештою бізнесу.

Втім, навіть такий компроміс протестувальників не влаштовує. Аграрії-страйкарі також вимагають, щоб їм повернули спеціальний режим ПДВ, який діяв до цього – 100% коштів від несплаченого ПДВ залишалися на їхніх спецрахунках.

Крім зміни моделі спецрежиму ПДВ, змінами до Податкового кодексу також передбачено відновити норму про відшкодування ПДВ експортерам зерна і технічних культур.

Будуть дві моделі повернення ПДВ: великим підприємствам буде повертатися в автоматичному режимі, а меншим – у порядку "живої" черги.

Аграрії вважають, що це позбавляє середніх і малих фермерів, а також їхні об'єднання - кооперативи, можливості своєчасно і в повному обсязі отримувати відшкодування ПДВ при експорті всієї своєї продукції, а не тільки зернових і технічних культур. Також це зберігає можливості для вимагання хабарів та проявів корупції при формуванні реєстрів.

Аграрії вважають, що скасування спеціального режиму ПДВ – неприйнятне, поки в законодавстві присутні норми, що дискримінують платників податків за формальними підставами і створюють ґрунт для корупції, а також поки уряд на ділі не доведе, що на практиці відшкодовує ПДВ вчасно і в повному обсязі.

Кому вигідні протести?

Одними з вигодонабувачів від акції протестів можуть бути агрохолдинги-птаховиробники, адже 3/4 від пільг за спецрежимом ПДВ дістаються саме їм, запевняє видання.

Також організаторами акцій можуть бути незадоволені зернотрейдери.

Від влади поки немає реакції щодо масового перекриття доріг. Тільки міністр оборони Степан Полторак, який випадково 28 грудня виявився біля Умані Черкаської області, пообіцяв мітингувальникам аграріям донести їхні вимоги до президента.

Думки експертів

Вадим Івченко, народний депутат України від партії "Батьківщина", заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Ради вважає, що зараз ситуація патова, якщо президент накладе вето на Податковий кодекс, то автоматично накладається вето і на бюджет, а Міжнародний валютний фонд вимагав терміново прийняти його.

На думку депутата, якщо не знайти компроміс, продукти на внутрішньому українському ринку можуть піднятися в ціні.

Івченко пропонує відкласти введення податкових змін до 1 квітня, а до цього часу провести переговори і показати всі "за" і "проти" новацій.

Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України, впевнений, що, якщо ситуація з оподаткуванням не зміниться, то врожайність в 2016 році значно скоротиться.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України, називає природним, що підприємці не хочуть втрачати пільги.

"Але необхідно розуміти, що держбюджет зараз в критичному стані і ми не можемо дозволити собі пільги для цілих великих секторів економіки. Зміни Податкового кодексу і бюджет-2016 вже ухвалили. Навряд чи найближчим часом можливі якісь зміни. Максимум, за підсумками першого кварталу, коли, очевидно, будуть масові зміни в держбюджет, аграрії зможуть домогтися пом'якшення змін оподаткування, які вже відбулися", - зазначив експерт.