Поділитись:

Чому посварилися НАБУ і ГПУ: волинський слід

Вівторок, 09 серпня 2016, 11:51

Кілька днів тому, 5 серпня, до Національного антикорупційного бюро приїхала слідчо-оперативна група Генеральної прокуратури. Слідчі показали рішення суду щодо проведення обшуку. Підставою стало розслідування про незаконне прослуховування співробітниками НАБУ телефонних розмов.

Однак така спроба генпрокурорського обшуку в НАБУ – це лише пазл великої історії, у якій задіяні десятки людей. Волинські цукрові заводи теж "засвітилися" у протистоянні між прокурорами і НАБУ. Про це повідомляють Наші гроші.

У 2010 році, згідно з матеріалами вироку суду, Сергій Тригубенко (тоді заступник міністра аграрної політики, зараз – народний депутат від Блока Петра Порошенка) познайомив Валерія Келестина, який разом із нині покійним братом був власником групи компаній Техно–Центр, зокрема – Горохівського та Володимир-Волинського цукрових заводів, з Ігорем Ігнатовим.

Довідка:

Ігор Ігнатов – свого часу керував ЗАТ "Одеська цукрова компанія", був секретарем Федерації профспілок України часів Василя Хари (екс-голова Федерації профспілок України). У червні 2009 року постановою Генпрокуратури його відсторонили від посади секретаря ФПУ та взяли під арешт. Однак досить швидко звільнили під заставу.

За своїми посадами це були дуже різні люди.

У 2011 році келестинські "Продінвест" і "Агромаркетінвест" отримали урядові квоти на ввезення цукру-сирцю. У ті часи – це був неабияких успіх.

Одразу після того – черговий щасливий збіг обставин: Аграрний фонд оголосив тендер на закупівлю цукру.

Тендер був, звісно, державний – для "формування інтервенційного фонду", однак на диво без приватних посередників теж не обійшлось.

Так, за словами Юрія Келестина, "оформленням" тендеру Агрофонду займалися юристи ТОВ "Федерація профспілок України", керівником якої був Ігнатов. А за словами самого Ігнатова, згідно із судовими матеріалами, тодішній керівник Агрофонду Сергій Хорошайлов найняв його для перевірки виробничих потужностей келестинського Горохівського цукрового заводу, що він і зробив.

Тендер розписали на п'ятьох переможців. У червні 2011 року Агрофонд уклав угоди на 95 700 тонн цукру-піску на суму 813,45 млн грн.

Келестинські ТОВ з цієї суми отримали більше половини договорів. ТОВ "Цукроворафінадний комбінат "Володимирцукор" – на 170,00 млн грн, ТОВ "Украгро-5" – на 337,45 млн.

Щодо ціни питання для держави. Закупівельна ціна цукру 8 500 грн /т виявилася вищою за ціну відпуску цукру з Агрофонду. Приблизно у той же період фонд передав до Криму 3 400 тонн цукру за 7 780 грн /т "для стабілізації цінової ситуації". Тобто "переможці" полегшили бюджет на майже 69 мільйонів, з них дві келестинські фірми отримали "зайвих" 43 мільйони. І це лише на завищеній ціні, не враховуючи обсяг "недопоставки".

Тим часом Ігнатов організував для келестинських підприємств кредит на закупівлю сирця в клюєвському "Актив-банку", адже мав дуже близькі контакти з цією фінустановою. Ще в 2009 році Хара з Ігнатовим ледь не викупили клюєвський банк за профспілкові кошти. Але тоді оборудку їм зірвала Генпрокуратура з УБОЗом.

Розмір кредиту відомий лише приблизно: за твердженням Ігнатова на келестинських заводах за клюєвські гроші було перероблено 125 тисяч тонн цукру-сирцю. Важливіше інше: виготовлений цукор одразу переходив у банківську заставу, тобто продати його Агрофонду було б вельми складно.

У той самий час – тобто у 2011 році – у тому ж "Актив-банку" фірма Ігнатова ТОВ "Ольга" бере кредит в $15 млн доларів під заставу цукру, "виробленого з тростини". А перебував цей цукор нібито на кількох складах України, зокрема, й на келестинських підприємствах в Горохові і Володимир-Волинському.

Що сталось із контрактом келестинського "Украгро-5" в 337 млн грн – невідомо. Керівник підприємства раптово помер одразу після виграшу державного тендеру. Натомість судовий реєстр докладно повідомляє про долю 170 млн для ТОВ "ЦРК "Володимирцукор".

Директором та номінальним засновником ТОВ став Фелікс Богдан. Двадцять років тому новий голова відбував 10 років "відсидки" за розбій.

Новонароджене ТОВ "ЦРК "Володимирцукор" одразу ж орендувало ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод".

Договір із Агрофондом передбачав часткову попередню оплату. Від "Володимирцукру" до Агрофонду надійшли два рахунки від 23 червня 2011 року, завірені, відповідно до даних судової експертизи, підробленим підписом Богдана. Агрофонд негайно сплатив 119 мільйонів.

Ці гроші були перекинуті до келестинських ТОВ "Компанія "Продінвест" (35 млн грн) та ТОВ "Агромаркетінвест" (79 млн грн).

Як стає відомо з довідки Державної служби фінансового моніторингу України, надалі гроші були перераховані до британської прокладки "Омnieхреrt LLР". Ліквідувалась "Омnieхреrt" одразу після того, як через неї прогнали кошти щодо цукрових оборудок.

Врешті 119 бюджетних мільйонів на контракті вартістю 170 мільйонів зникли в офшорі, а цукор у державні засіки так і не приїхав.

У листопаді 2011 року у МінАПК пройшла міністерська нарада. Тодішній міністр Микола Присяжнюк доручив присутнім "проконтролювати поставки цукру". Присутні – це заступник міністра Ігор Якубович, гендиректор Агрофонду Сергій Хорошайлов, новопризначений голова Держсільгоспінспекції, колишній заступник міністра Сергій Тригубенко і цукрово-профспілковій діяч Ігор Ігнатов.

До слова: всіх учасників "міністерської наради" ЗМІ тоді пов'язували із Юрієм Іванющенком, більш відомим як Юра Єнаківський.

Після цього відбувся виїзд "комісії Присяжнюка" до келестинських цукрозаводів. Директор Агрофонду просив драбину. Потрібна вона йому була для того, аби вилізти на дах складу і перевірити, чи лежить там цукор, який належить державі. А заступник міністра її не давав.

З 28 листопада до 1 грудня 2011 року представниками Агрофонду, керівником зберігача агрофондівського цукру ДП "Харківцукорзбут" Наталією Коряк і Феліксом Богданом було підписано акти на поставку повної кількості цукру. Якого, насправді, не існувало. Згодом, за судовими свідченнями Коряк, до ДП "Харківцукорзбут" на зберігання надійшло аж 50 тонн тендерного цукру.

Чергова перевірка виявила відсутність цукру, і у лютому 2012 року Фелікса Богдана запрограмовано взяли під варту. У червні 2013 року Печерський суд засудив Богдана за заволодіння 119 мільйонами Агрофонду до 8 років 9 місяців тюрми із конфіскацією відсутнього в нього майна та штрафу у 2,8 мільйони за несплату податків.

На суді над Богданом "єнакієвці" активно свідчили проти Келестиних, звинувачуючи саме їх в організації схеми. У вироку Богдана йдеться, що він діяв "як пособник, за попередньою змовою та у групі з особами, кримінальна справа про діяння яких розслідується окремо".

Певний час Юрій Келестин перебував навіть у міжнародному розшуку Інтерполу, втім, жодного вироку не отримав. А у лютому 2016 року трагічно загинув у автокатастрофі.

Існування кримінальних проваджень щодо інших учасників схеми залишається таємницею.

За паперами на складах вперемішку із келестинським цукром, який в цей час "поступово щезав", лежав ще закредитований в "Актив-банку" цукор ігнатівської фірми "Ольга".

Отож, коли якийсь продукт і лишався на складах, то його можна було трактувати або ж як державний, тобто вироблений Келестиними для Агрофонду, або ж як приватний, який лежить як застава перед "Актив-банком". Цілком можна припустити, що один і той самий мішок цукру міняв господаря в залежності від того, з якого боку приходила перевірка. Класичний спосіб перекривати недостачу: тягати мішки зі складу на склад всією Україною, показуючи перевіряльникам повний об'єм.

З роками реальне походження цукру остаточно заплуталось. І в 2015 році суди, які цілком могли бути не в курсі попередньої історії і відштовхувались лише від наданих боргових зобов'язань, прийняли рішення віддати державний цукор на користь банку і приватних фірм.

Хоча, скажімо, раніше "Актив-банку" не вдавалося пробити цукрову справу через суд. Вдалося аж через три роки. Отут вже і стався в пригоді прокурор Колесник, який виділив для себе "окреме провадження".

У червні 2015 року прокурор прибув до села Червона Слобода, де зберігалося близько 30 тис тонн цукру Аграрного фонду і погрозами змусив власника складу впустити його в приміщення. Разом із Колесником до складу увійшли і представники ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Ефективні інвестиції", яке на початку 2015 року отримало право вимоги за кредитним договором між "Актив-банком" та фірмою "Ольга", і державний виконавець.

Він відразу заарештував цукор та передав його на зберігання КУА "Система плюс", яка представляла інтереси вже згаданого інвестфонду "Ефективні інвестиції".

У травні 2016 року прокурора Колесника затримали співробітники НАБУ. У липні 2016-го ГПУ завдало удару у відповідь, прийшовши в НАБУ з обшуком.

Адже, якщо все буде йти, як і повинно, і до справи почнуть "клеїтись" усі епізоди, то може постраждати занадто багато "достойних" людей, – пишуть Наші гроші.

Надрукувати
мітки:
коментарів
26 березня 2024
21 березня 2024
20 березня 2024
14 березня 2024
13 березня 2024
07 березня 2024
05 березня 2024
01 березня 2024