Ягідний бізнес на Волині: чим допомагає держава

Життя – малина! Або цілий сад малини, смородини та інших ягідних культур. Саме такі сади ростять волиняни, які вирішили займатися ягідним бізнесом. Оскільки місцеві ґрунти сприятливі для їх вирощування, то чому б не "зробити на цьому гроші"?

Про те, чи можуть ягідники розраховувати на державні дотації, щоб розвивати свій бізнес, та що потрібно зробити, аби отримати мінімальну грошову допомогу, дізнавався "Конкурент".

***

50 на 50

Цьогоріч "Комплексною програмою розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016-2020 роки" передбачено виділення дотації з обласного бюджету з розрахунку 5000 гривень на 1 гектар на посадку садів і ягідників при умові співфінансування 50 на 50 з районним бюджетом.

Станом на 1 липня реалізувати у себе таку ініціативу взялася лише Ківерцівська районна рада та виділила кошти з районного бюджету в сумі 25 тисяч гривень на зазначене відшкодування.

Хоча кошти, звісно, не передбачають відшкодування всіх витрат для того, аби розвинути або розпочати ягідний бізнес. Це можна назвати першими кроками, які робить держава, щоб хоч мінімальним запасом коштів підтримати сільгоспвиробників.

За словаминачальника відділу рослинництва департаменту агропромислового розвитку Олександра Книша, площі насаджень, наприклад, малини в області динамічно збільшуються.

"За оперативною інформацією станом на 2016 рік у Волинській області налічується 120 гектарів малини. Якщо говорити про розвиток плодово-ягідних культур, то плантації малини та смородини першочергово фермери закладають для того, аби потім вивезти їх в Польщу, Німеччину, Голландію – це основні ринки, які мають попит на таку продукцію", – розповідає експерт.

Він каже, що ягоди малини та смородини є нішовими, рентабельними культурами, рентабельнішими навіть за картоплю, хоча і вона не є збитковою.

Звичайно, можна посадити і лохину, але розсада цієї культури коштує недешево і за нею потрібен специфічний догляд.

Попит на ягоди малини та смородини зумовлюють різні фактори, наприклад у 2015 році закупівельні ціни на малину були вищими, ніж цього року, адже в Польщі був неврожай. Вплинули кліматичні умови: ягода вигоріла, тому заповняли свій ринок українською.

"Ми часто спілкуємося з людьми, які займаються ягідним бізнесом, і вони дуже часто порівнюють, що у Європі, наприклад, фермери можуть отримати від держави дотації. Але ми, на жаль, не отримуємо їх з Європи (сміється). Позитивом є те, що Департаментом агропромислового розвитку була розроблена "Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016-2020 роки".

І додає, що пропозицію для співпраці подав лише один район області – Ківерцівський. На його думку, це дуже дивно, адже виділення коштів, передбачених програмою, обговорювалося майже півроку. Всі депутатські корпуси районних рад мали змогу подати свої пропозиції.

За словами начальника управління інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської райдержадміністрації Ірини Куцик, програму підтримки фермерів реалізовують у себе в районі вперше.

"Комплексна програма дотації особистим селянським та фермерським господарствам на посадку ягідних садів у нас вже затверджена. Відповідно до складеного порядку, ці кошти (за пропозиціями фермерів) будуть виплачуватися у розмірі 5 тисяч гривень на один гектар. Але є умова, що вони виділяються не більше ніж на 5 гектарів площі господарствам, які мають у користуванні не більше 50 гектарів землі", – зауважила посадовець.

Для того, щоб взяти участь у програмі, керівництво району разом з фермерами звернулося до Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації. Внесли до неї зміни, відповідно до специфіки Ківерцівського району: додали пункт "садівництво", відшкодування відсотків на придбання сільськогосподарської техніки. Пропозиції виростити сади малини, низькорослої смородини та горіхів підтримали депутати Волинської обласної ради

"Ми не можемо одразу передбачити повний розподіл. Якщо наступного року програма теж діятиме, ми будемо постійно приймати пропозиції від населення. Якщо до нас будуть звертатися, будемо старатися для того, аби на 2017 рік збільшити це фінансування за умови вдалого впровадження у 2016 році", – розповіла Ірина Куцик.

Кошти поки не розподілили, бо порядок їх розподілення має бути затверджений на сесії районної ради. Їх вистачить приблизно на два господарства.

Слід додати, що дотаційні кошти також видаються і на розробку проектно-кошторисної документації, а також на придбання саджанців або посадкового матеріалу.

Хто стукає – тому відкривають

За інформацією Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації в області зареєстровано 53 суб'єкти, господарювання, які займаються виробництвом плодів і ягід.

У Ківерцівському районі ініціаторами та співрозробниками програми підтримки фермерів є Асоціація фермерів Ківерцівського району, фермерське господарство "Анастасія" та з десяток сільгоспвиробників, що господарюють на території району.

За словами голови асоціації фермерів Ківерцівського району Василя Хоровця, про програму було відомо давно.

"Програма вже була розроблена. Ми внесли до неї свої пропозиції. Зібрали майже 10 фермерів, додали пункт на відшкодування відсотків на купівлю сільськогосподарської техніки (облікова ставка Національного Банку України – 19, 5 %). Оформили письмово та подали Юрію Горбенку (директор Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації) їх розглянули на земельній комісії обласної ради. Депутати підтримали. На районній раді теж затвердили, зараз розробляється механізм надання цієї допомоги", – розповів Хоровець.

І додає, що він, наприклад, хоче використати ці кошти для того, аби виростити горіховий сад.

"Якщо фермер садить ягідник, то він несе певні затрати. Я посадив частину горіхового саду і хочу розсадити його далі, розробив для цього проект. Ці 5 тисяч гривень є невеликими коштами, але дуже добре, що їх виділили", – каже фермер.

Звісно, кошти невеликі і їх вистачить на половину вартості саджанців, можливо, навіть менше. Проте для тих, хто вже їх закупив, можна придбати, наприклад, мінеральні добрива. Але головне те, що їх виділять і вони допоможуть фермерам забезпечити мінімальні потреби.

Аграрій каже, що потрібно брати приклад Європи, Польщі, де фермери отримують системну допомогу.

"Сама проектно-кошторисна документація для посадки горіхового саду коштує 11 800 гривень (на 5 років), щоб посадити 5-6 гектарів саду. Максимум для того, щоб виростити сад, потрібно вкласти близько 470 тисяч гривень. Щоб сад виріс, потрібно за ним доглядати", – каже Хоровець.

Голова фермерського господарства "Анастасія" Людмила Баннікова каже, що володіє невеличким господарством (більше 6 гектарів), де вирощує смородину, і якщо така підтримка буде для фермерів кожного року, тоді можна розвиватися.

"В Україні є багато ЗМІ, які говорять, що пора вже допомагати населенню і сільськогосподарським виробникам. Здається, що ми чуємо з екранів телевізорів, що кошти постійно виділяються і програми приймаються, але не часто ці кошти доходять до населення. Програму обговорювали разом з іншими фермерами. Не знаю, чи вистачить цих коштів, щоб закупити всі саджанці, ціни ростуть. І на тому дякуємо!" – каже Людмила.

І звертає увагу на те, що є можливість залучення додаткових коштів і за іншими програмами, але їх постійно потрібно відслідковувати. Звичайно, важливим є вчасне інформування, але люди повинні самі ними цікавитися.

"Зараз у людей велике безвір'я, що вдасться отримати цю дотацію. Потрібно всього добиватися. Я ходжу і цікавлюся постійно", – наголошує жінка.

Слід додати, що хорошою практикою в Україні для підтримки ягідного бізнесу, була б наявність генетичних лабораторій, які надавали б консультації садоводам.

На думку комерційного директора ТзОВ "Дари Волині" Тетяни Пилипович це дуже допомогло б, адже можна було б до них звернутися за порадою для кращого вирощування та збільшення врожайності сортів.

"Ми дуже ризикуємо, коли починаємо щось робити. Шукаємо консультантів за кордоном, їздимо на конференції, щоб здобути досвід для грамотного ведення бізнесу", – розповідає про специфіку ведення ягідного бізнесу Тетяна.

***

Для порівняння: урядом Республіки Польщі для підтримки агропромислового комплексу щорічно виділяються 3,5 мільярда євро, а в Україні ця цифра налічує лише 300 мільйонів гривень. Але навіть ці незначні кошти можуть допомогти місцевим ягідникам розвивати свій бізнес та виробляти якісну вітчизняну продукцію.