Депутатський "базар", або "Гонзо-Рада" (репортаж)

Як працюють депутати Верховної Ради України, наскільки складно туди потрапити та чим там можна перекусити. Багато українців хотіли б це побачити на власні очі.

Таку можливість отримав журналіст Ділового видання Волині "Конкурент", взявши участь у прес-турі, який організувала громадська організація "Інтерньюз".

"Я вами керую, щоб ви мені платили, а ви мені платите, щоб я вам наказував", – Карел Чапек

Влітку, побувавши в столиці України, був вражений масштабністю Києва, особливо архітектурою, яка викликала неймовірний захват у людини, яка ніколи далі Львова не їздила. Подібних віддчутів я чекав і від будівлі Верховної Ради. Проте сталося не так, як гадалося. Вона абсолютно не виглядає особливою, не викликає бажання зробити безліч фото та селфі на фоні дверей. Та й чи повинна вона бути особливою ззовні? Більше користі буде, якщо українці дочекаються якісного "наповнення" Ради професійними законодавцями.

Не можна оминути увагою, що саме в цей день, у вівторок, 4 жовтня, там мітингували селяни під стягами "Аграрної партії". Серед них – бабусі та дідусі з прапорами та гаслами "Ми проти скасування мораторію на продаж землі", "Повернему гроші селу – нагодуємо країну". Поки журналісти очікують, на площі лунає патріотична, виконана в хардових акордах, музика.

Щодо входу до ВР, то зробити це непросто: потрібно показати паспорт, ваше прізвище шукають у списках, далі ви відправляєте на перевірку свої сумки та подібні аксесуари, знімаєте, викладаєте металеві предмети, проходите огляд, а потім ще раз демонструєте документи. Фотографувати там не дозволяють, хоча деякі журналістки це робили, відразу ж отримавши наганяя від працівниць гардеробу.

Буфет: нічого особливого, лише тигрові креветки та сьомга запечена з грушею

Отримавши годину, щоб поблукати у стінах Ради, більшість журналістів спустилися вниз, де розташована депутатська їдальня, яка завжди цікавила пересічного українця.

Вона оформлена в приємних, біло-блакитних тонах, там чисто і досить затишно, працівниці ввічливі. Хоча мене більше зацікавило меню, враховуючи короткий анонс від однієї з організаторок прес-туру, яка сказала, що там нічого особливого нема, а тільки доступні ціни.

Не можу назвати себе видатним оглядачем їдалень та професійним оцінювачем "особливості меню", але тигрові креветки (95 гривень), сьомга запечена з грушею (81 гривня), грудка з качки під малиновим соусом (69 гривень) занадто сильно відрізняються від асортименту звичайних буфетів, в яких мені доводилося бувати. Можна там придбати і фрукти, і солодощі, газовані напої, жуйки та навіть цигарки. Ціни аналогічні до супермаркетних. Депутати не цураються там їсти, кілька чоловіків в ошатних костюмах якраз цим і займалися. Зайшов "перекусити" перед початком пленарного засідання й волинський нардеп Ігор Гузь, не забувши привітати луцьких журналістів.

Депутатський "базар"

Дослідивши парламентську "годівницю", повертаюся у кулуари Верховної Ради, які вже заповнилися медійниками, депутатами та їхніми помічниками. Там дуже гамірно, постійний рух: журналісти ловлять народних обранців, з різних сторін чутно: "Ваша оцінка", "Коротенький коментар", "Кілька слів" та подібне. Це все дуже схоже на ринок, щоправда, усі "при параді". У цій метушні промайнув ще один волинській нардеп – Сергій Мартиняк, якого ніхто не зачіпав. До слова, засідання вже тривало, проте це не привід перебувати в залі, якщо треба вийти в коридор вирішити власні справи чи просто поспілкуватися. Несподівано з динаміків залунав голос Юлії Тимошенко, який нагадав про мітинг на вулиці. Лідерка "Батьківщини" люто захищала селян та анонсувала збір підписів на підтримку продовження мораторію на продаж землі. Чи популізм це? Не знаю. Волинський бізнесмен Євген Дудка, який має безпосередній звязок до аграрних справ, в інтерв'ю нашому виданню сказав, що Україна ще не готова до цивілізованого ринку землі.

Заходимо до ложі преси, бачу фотографів із далекобійними об'єктивами: серце починає "обливатися кров'ю", оскільки розумію, що моя камера залишилася в редакції, у Луцьку.

У залі в очі відразу кидається Олег Ляшко з яскравою червоною краваткою, блютус-гарнітурою та складеними на грудях руками. Поки спікер говорить, а його ніхто не слухає, несподівано для себе помічаю на балконі депутата Волинської обласної ради Сергія Леонтьєва. Відразу згадалося його традиційне "красавци", яке неодмінно звучить, коли чоловік приходить на комісію або сесію до колег із міської ради.

Коли Андрій Парубій сказав головам фракцій, щоб ті вносили свої пропозиції до порядку денного, голови обранців нарешті повернулися в сторону трибуни. Зокрема, Ляшко зазначив, що радикали підтримують порядок, оскільки туди внесені важливі та запропоновані ними питання.

Підійшовши ближче до краю балкона, бачу Володимира Литвина, який майстерно прикрив екран свого смартфона дипломатом. Нардеп від Луцька Ігор Лапін двічі підходив до колеги із "Самопомочі" Єгора Соболєва, вручаючи йому зелену папку. "Новоспечена" представниця 23 округу Ірина Констанкевич сидить в центрі зали, між чотирма чоловіками: по два з кожного боку. Поки депутати бігають, спілкуються та сперечаються, Парубій раз за разом ставить одне й те ж питання, яке депутати все ж включають у порядок денний та починають працювати більш продуктивно.

Коли було оголошено перерву, багато нардепів вийшли в кулуари, хтось робив заяви, когось ловили журналісти та ставили питання. Проходивши повз, почув, як Парасюк охрестив якусь особу "шавкою", а згодом розповів працівникам ЗМІ про важливість візового режиму з Росією. Далі – продовження засідання, але наш час вичерпано, тому довелося покидати стіни Верховної Ради.

***

"В унісон" з нами почали розходитися і мітингарі, розбираючи палатки та підмітаючи площу. Помітив, що біля входу палять два нардепи, підійшов ближче. Оцінив їхню нецензурну лексику та спокійно покинув територію законодавчого органу України, або ж депутатського "базару" – вирішувати вам.

Довідка:

Гонзо-журналістика – напрямок у журналістиці, що полягає у суб'єктивному, агресивному стилі оповіді з використанням ненормативної лексики, сарказму, перебільшення. Ведеться від першої особи. Репортер виступає учасником подій і описує власні відчуття та емоції, дає оцінки тому, що відбувається.(Вікіпедія)