"Друга Ріка" злилася з "морем" шанувальників у центрі Луцька (фото)

У суботу ввечері, 8 жовтня, центральна частина Луцька стала схожою на море.

Вже о 19 годині на Театральному майдані міста сконцентрувалася величезна кількість наелектризованих лучан. А зусібіч, від ЦУМу, готелю "Україна" та проспекту Волі, продовжували стікатися бурхливі людські потоки.

Центром загальної уваги та цікавості була гігантська прямокутна "коробка", яка "виросла" посеред майдану і сяяла різними барвами.

Навпроти стояла непорушна Леся Українка. Їй єдиній, мабуть, було не цікаво, що відбувається на сцені, адже погляд її був спрямований зовсім в інший бік. Тим не менше, чимало винахідливих лучан скористалися гостинністю поетеси і облюбували постамент навколо неї.

Все це дійство організували представники фітнес-клубу "Sport Life", який цього дня урочисто відкрив свої двері для лучан-прихильників здорового способу життя (для тих, хто не знає, розташований він між "Променем" та стадіоном "Авангард").

"Запалити", чи, точніше, накрити усіх освіжаючою хвилею емоцій цього вечора мав український рок-гурт "Друга Ріка" зі своїм незмінним фронтменом Валерієм Харчишиним.

Та не рікою, як то кажуть, (а може й не кажуть) єдиною. Розігрівати лучан у прохолодний осінній вечір спершу взялися каверами на відомі українські та світові пісні.

Далі було гарячіше: п'ятірка запальних дівчат у легких, м'яко кажучи, нарядах, під драйвову музику трохи попрацювали бедрами і сідницями, виконуючи танець тверк. Для Луцька, як відомо, подібні танці не в новинку. Дівчата з колективу Diva Dance Family свого часу встигли наробити "шуму" на цілу Україну, станцювавши у жовто-блакитних шортах (мабуть, доречніше все-таки буде сказати трусиках) на фоні Луцького замку. Але зараз не про це.

Як би там не було, градус значно виріс, коли на сцені з'явилися двоє мускулистих чоловіків та не менш граційна спортсменка. Так звані бодібілдери під музику трохи пограли на публіку своїми м'язами.

І нарешті, після двох номерів, концентрація оголених частин тіла в яких починала досягати критичної межі (як вони тільки, бідні, не замерзли. Жовтень на дворі, як-не-як), на сцені з'явилися одягнуті чоловіки. Та саме на них присутні чекали найбільше. Під супровід палких криків і вигуків вдарили по струнах гітаристи "Другої Ріки". За мить на сцену "вискочив" Валерій Харчишин і всі шанувальники остаточно впали в ейфорію.

Далі був виступ неонових барабанщиків, але моєму тендітному фотоапарату, схоже, вистачило "побаченого" раніше. Тож він, і я разом із ним, пішли відпочивати.

А тим часом центр Луцька таки перетворився на суцільне людське море, тож випливати звідти проти течії, покидаючи концерт, було досить проблематично.