Чи похитнеться "картковий будинок" Палиці у Волиньраді?

Уже майже рік, як під керівництвом Ігоря Палиці працює оновлений депутатський корпус Волинської обласної ради. Голові вдалося сформувати неофіційну більшість у сесійній залі, "підлаштувати під себе" роботу обранців громади та закріпити власну позицію найвпливовішої людини Волині.

Упродовж цієї каденції розклади в раді якщо і змінювалися, то лише на користь чинного очільника. Проте незабаром у владних стінах може відбутися серйозний перерозподіл впливу. Причиною цьому – цифра 9, а точніше 9 лояльних до Палиці депутатів фракції "Батьківщина" на чолі з Василем Столяром та Романом Карпюком.

Розстановка сил у Волинській обласній раді

Для того, щоб чітко розуміти, яким чином у Волиньраді може бути здійснено "переворот", потрібно узагальнити "картину", яка сформована там зараз.

Отож, нині Ігор Палиця може розраховувати щонайменше на 36 із 64 голосів, чого достатньо для прийняття потрібних рішень (необхідний мінімум – 33). "Стовпом" у цій "коаліції" є фракція "УКРОП", яка налічує 17 депутатів і на 200% підтримує свого лідера. 9 "пунктів" забезпечує фракція "Батьківщина", 7 – "Свобода". Від 3 до 6, залежно від ситуації, дає "Радикальна партія Олега Ляшка" (враховуючи їхнього обласного екс-лідера Володимира Кучера).

Також часто в унісон із більшістю голосує і "Наш Край", проте чіткої позиції представники цієї політичної сили не займають. На підтвердження – обрання голови ради. Тоді троє їхніх депутатів підтримали Володимира Бондаря, і лише один – Палицю.

В будь-якому разі для існування цієї більшості, хай навіть і у хиткому форматі, ключовими є 7 "свободівців" та 9 "білосердечних".

Чіткими "опозиціонерами" у цьому розкладі виглядають представники "БПП "Солідарність" (13 депутатів), члени "Об'єднання "Самопоміч" (5 депутатів) та безфракційні обранці громади від ВО "Батьківщина" (3 депутати).

Скандал в "Батьківщині" та погроза від Кіндера

Тепер повернімося до числа 9, а точніше – до 9 "батьківщинівців". У квітні 2016 року у волинському осередку цієї політичної сили відбувся серйозний внутрішній конфлікт між обласним керівником партії Олегом Кіндером та депутатом Волиньради Василем Столярем, внаслідок якого останнього разом із заступником голови облради Романом Карпюком позбавили членства у "Батьківщині". Як наслідок – однойменна фракція розділилася на дві ворожі групи: лояльних до Кіндера (Кирда, Касарда, Слабенко) та орієнтованих на співпрацю з Палицею (Столяр, Лех, Турак, Бусько, Йовик, Лісова, Курстак, Яренчук, Карпюк).

Наразі конфлікт не вирішено, а навпаки – суттєво поглиблено. Ігор Палиця безпосередньої участі в цьому процесі не бере, проте очевидно, що його вплив на ситуацію відіграє ключову роль. Він неодноразово публічно критикував Кіндера за роботу на посаді мера Ковеля, навіть обіцяв оголосити йому недовіру. Сам Олег Олексійович теж регулярно критикує діяльність керівника обласної ради, підкреслюючи, що він впливає на діяльність 9-х депутатів від "Батьківщини".

У підсумку на прес-конференції, присвяченій цій проблемі, міський голова Ковеля заявив, що готовий ініціювати відкликання мандатів "невірних" висуванців від партії. Детальніше про переворот, ви можете прочитати у матеріалі "Різня" у волинській "Батьківщині".

Якщо Кіндер зможе повністю виконати всі умови складної процедури позбавлення мандату і привести вірних собі людей у раду, то нинішня "коаліція", ймовірно, перестане існувати.

Механізм відкликання місцевих депутатів

У 2015 році Верховною Радою було прийнято новий закон "Про місцеві вибори", в якому в прикінцевих та перехідних положеннях прописано правовий механізм відкликання депутатів місцевих рад та міських/селищних/сільських голів за народною ініціативою.

Внести пропозицію про позбавлення мандату можна на зборах. У випадку обласних рад, участь у їх повинні взяти не менше 400 виборців. Якщо рішення буде прийнято, громадянам необхідно створити ініціативну групу у складі не менше 100 осіб, яка буде займатися збором підписів. В триденний строк після цього офіційний представник групи зобов'язаний повідомити про бажання громади ТВК, а вони, своєю чергою, сповіщають про це депутата округу, партію та місцеву раду.

Відразу на наступний день починається збір підписів, на який ініціатори мають 30 днів (щодо обласних рад). Збирати "голоси" за відкликання не можна в органах влади, на підприємствах, у місцях отримання заробітної плати та інших виплат.

Щоб позбавити повноважень депутата, обраного в багатомандатному окрузі (як і є у випадку з Волинською обласною радою), необхідно зібрати кількість підписів, еквіваленту встановленій виборчій квоті. Вона вираховується за формулою: кількість тих, хто віддав свої голоси на виборах, поділити на кількість округів. В результаті отримуємо необхідну цифру – близько 5 500 голосів виборців, що не є особливо високим показником в межах області.

Після того, як цю роботу буде завершено, всі підписні листи необхідно передати територіальній виборчій комісії. Не пізніше наступного дня скликається засідання ТВК для перевірки зібраних даних. На виконання цього завдання вони мають не більше 30 днів.

Якщо ніяких порушень не виявлять та кількість підписів буде достатньою, ТВК звертається до вищого керівного органу партії, яка висувала кандидата, щодо припинення його повноважень. І вже тоді політична сила ухвалює остаточне рішення.

Отож, незважаючи на реальність проведення процедури відкликання депутатського мандату, виконання цієї ініціативи буде дуже складним та ресурсозатратним. Кіндеру необхідно проявити серйозні організаторські здібності та знайти компетентних людей для втілення задуманого у життя.

Не можна забувати і про фінансову складову: така зназна робота обов'язково потребує грошових вливань. Раніше мер Ковеля міг би спробувати підтягнути ресурси нардепа Степана Івахіва, з яким у нього склалися партнерські стосунки. Проте співзасновник "Континіуму" останніми місяцями не проявляв особливої активності та зацікавленості у продовженні політичної кар'єри. Сумнівно, що керівнику волинської "Батьківщини" вдасться залучити "пожертвування" від народного обранця, а тому доведеться шукати інші шляхи для вирішення цього питання, можливо, й "потрусити" власні кишені.

Наступним важливим нюансом буде розклад сил у ТВК, оскільки саме цей орган може гальмувати та створювати проблеми під час процедури відкликання депутата. Коли обирали голову Волиньради, "козирні карти" були на руках в Ігоря Палиці, оскільки тоді було замінено двох членів від "Радикальної партії Олега Ляшка" на лояльних до Володимира Кучера, який, незважаючи на всі протести, таки гне лінію "УКРОПУ" (Насправді, і сам Кучер ризикує бути відкликаним, якщо буде на це воля Ляшка, хоча в цій ситуації обранця може підстрахувати голова облради і вирішити всі проблемні моменти з головним радикалом країни особисто). Також два представника "Батьківщини" були залучені опонентом Кіндера Романом Карпюком, який керував виборчою кампанією "білосердечних". Проте тут проблема вирішується швидко: цих людей замінять. Зробити це можна, якщо подати відповідну заяву до ЦВК.

Організація відкликання та боротьба за ТВК

Тепер поглянемо, на чию лояльність може сподіватися мер Ковеля, аби уникнути саботажу зі сторони ТВК. Перш за все, це "БПП", який має трьох членів, і тріо від "Опозиційного блоку", яке теж підконтрольне волинській "Солідарності". Ще одного члена забезпечить "Самопоміч".

Отож, рахуємо: 3+3+2+1=9, а для прийняття якихось рішень необхідна присутність на засіданнях 10-х членів ТВК.

Здавалося б, що логічно було б домовитися із "Народним Фронтом", який би додав до розкладу ще двох своїх членів. І не так давно такі перемовини мали б успіх. Проте нині лідер "фронту" на Волині Ігор Гузь значно зблизився з головою обласної ради і, в разі потреби, "підіграє" Палиці.

Також існує можливість зміни обласного керівництва "Радикальної партії Олега Ляшка". Якщо посаду займе людина, яка у хороших стосунках із чинною владою, двох членів комісії, які підконтрольні Кучеру, теж можуть замінити.

Хоча навіть і за розкладу 50/50, який дає можливість зривати засідання та іншими способами протидіяти виконанню задуманого, можна успішно провести процедуру відкликання. Але для цього доведеться дочекатися, коли ТВК все ж таки розженуть за грубі порушення.

Проте, можливо, Олег Кіндер знає більше за нас і взагалі не збирається використовувати цей механізм, а чекає, коли запрацює "диктаторський" інструмент зведення рахунків, а точніше – позбавлення мандатів. Йдеться про імперативний мандат, який уже діє у Верховній Раді. Більше того, двоє нардепів вже стали його жертвою: йдеться про Миколу Томенка та Єгора Фірсова. Аналогічне право відкликання депутатів місцевих рад партією невдовзі може запрацювати і на місцевому рівні, відповідний законопроект перебуває у ВР. Таким чином, Ковельському міському голові та його прибічникам не доведеться виконувати багато складної роботи. Дев'ятьох невірних членів "Батьківщини" зможуть позбавити мандатів за порушення статуту фракції. Відповідне рішення може бути прийняте на партійному з'їзді.

Гунчик+Кіндер=Коаліція

Отож, якщо "Батьківщина" замінить своїх депутатів, більшість у Волиньраді перестане існувати, й тоді потрібно буде домовлятися по-новому. Звісно, Кіндер і Палиця можуть дійти згоди, для цього Ігор Петрович може задіяти свій вплив і солідні зв'язки, владнавши ситуацію напряму з Юлією Тимошенко. Але нині реальнішою виглядає можливість об'єднання "БПП "Солідарність" та "Батьківщини", до яких з високою ймовірністю долучиться "Самопоміч" і "Наш Край". Чому таке об'єднання буде вигідне Кіндеру?

Мер Ковеля зараз не має абсолютної влади у міській раді. З власних джерел сайту новин Волині "Конкурент" відомо, що там ведуть активні перемовини щодо створення міждепутатського об'єднання, яке буде протистояти політиці міського голови і в перспективі намагатиметься оголосити йому недовіру. Ключовими у цій групі будуть представники "Солідарності", лідером яких є заступник Гунчика Сергій Кошарук.

Домовившись з головою ОДА, Кіндер зможе апелювати до нього з вимогою, аби ковельське "БПП" не брало участі в "антимерівській" ініціативі. В цій ситуації Кошарук як командний гравець, швидше за все, не піде проти волі свого "шефа" і буде змушений знову намагатися співпрацювати зі своїм давнім опонентом.

Звісно, крім цієї важливої причини, у Кіндера як керівника обласного осередку знайдеться достатньо інших мотивуючих факторів, аби ця нова більшість стала реальною.

Щодо Гунчика, то тут ситуація ще очевидніша. Для голови після провалених виборів завоювання переваги в обласній раді буде маленьким реваншем. Також це дасть додаткові можливості для ведення зручної для себе політики та закріплення власних позицій, зважаючи, що неодноразово ширилися чутки про його можливу відставку.

"Самопоміч", яка зараз фактично перебуває в опозиції та має хороші стосунки з "Солідарністю", швидше за все, допоможе Гунчику й Кіндеру здійснити перерозподіл сил в раді. Таким чином вони зможуть більше впливати на процеси в області та ухвалювати цікаві для себе рішення, які раніше депутатський корпус завалював.

Складніше буде домовитися з фракцією "Наш Край", які зараз "швидше з Палицею, ніж без". Тут важливу роль зіграє губернатор, якому доведеться домовлятися з депутатами. І хоча очільника області важко назвати видатним майстром політичних діалогів, шанси на успіх він має.

***

Оновлений депутатський склад Волинської обласної ради незабаром відзначатиме першу річницю своєї роботи. Цей період сміливо можна назвати "часом Палиці", який вміло будує свій "картковий будинок" та збільшує власний авторитет, не сходячи зі шляху повного політичного "завоювання" Волині.

Аби вставити велику палку в колеса голові обласної ради, Кіндер та Гунчик повинні стати майстрами "політичного джиу-джитсу" (Аналогія із бразильським джиу-джитсу - боротьбою, яка навчає, що менша, слабша людина може перемагати більшого та міцнішого супротивника) та за допомогою хитрості переграти Ігоря Палицю.

Таким чином, новий рік у Волинській обласній раді може розпочатися серйозною "битвою" за вплив в сесійній залі, і, залежно від переможця, політична "картина" ради або залишиться в нинішньому стані, або буде реставрована іншими "художниками".