Він хотів би, щоб ми посміхались: Луцьк попрощався із Героєм Андрієм Романовим (фото)
У Луцьку 9 квітня попрощалися із добровольцем підрозділу «Сонечко» Андрієм Романовим, який героїчно загинув на війні, захищаючи Україну.
Прощання відбулося на Театральному майдані поруч зі Стеллою Героїв.
Сіре дощове небо над Луцьком – здається, саме природа плаче від того болю, якого зазнає Україна через жорстоку війну, розв'язану росією. Ми так часто прощаємося із кращими представниками нашої громади, справжніми Героями. Настільки часто, що на мить стає страшно від усвідомлення. Так, ми щоразу стаємо на коліна, зустрічаючи полеглих захисників, але ніхто і ніколи з нас не стане на коліна перед ворогом.
Провести в останню путь справжнього Героя, Андрія Романова прийшли на Театральний майдан декілька сотень лучан. Переважно це рідні Андрія, друзі, бойові побратими і просто небайдужі жителі нашого міста. Захисник волів, щоб у разі смерті його прах розвіяли над рідною землею, тож родина виконала його волю – труни не було...
Пролунав Гімн України у виконанні оркестру, після чого до світлини Андрія поклали квіти всі охочі. А рідні і близькі розповіли, яким був полеглий Захисник.
Андрій був командиром для тридцяти хлопців у підрозділі «Сонечко». Як розповів його бойовий побратим Олександр, вже 25 лютого підрозділ був на Київщині і виконував бойові завдання. Жах, який залишили після себе окупанти, лиш додатково мотивував бійців вибивати ворога з української землі.
Побратим загиблого Героя
Олександр розповів, що Андрій був дійсно безстрашним. Адже у перші ж дні підрозділ потрапив під обстріл ворожих гелікоптерів. І після бою, коли всі ділилися враженнями, Андрій сказав: «А я думав про борщ». Побратим полеглого Героя додав, що Андрій сильно вплинув на його особисте життя та життя багатьох інших хлопців. Адже спонукав їх до занять спортом і здорового способу життя, вчив ставити мету і досягати її. За ним сміливо йшли десятки хлопців, адже довіряли, і знали, що він точно знає, що і як потрібно робити. Він був справжнім лідером.
«Андрій залишиться моїм братом на все життя», – сказав Олександр.
Виступив також рідний брат Андрія – Олександр Романов. Він також розповів, яким був загиблий. За словами Олександра, Андрій дуже не любив, коли всі плачуть.
«Йому точно не подобається те, що ми зараз робимо. Тому давайте згадувати позитивні моменти про Андрія і посміхатися», – сказав Олександр.
Брат полеглого Героя
Він додав, що Андрій ніколи не любив говорити на тему смерті і завжди жартував з цього приводу.
Кум полеглого додав, що Андрій зумів об'єднати навколо себе чимало порядних хлопців. Тож його справа – справа захисту України – буде гідно продовжена побратимами і ворога остаточно проженуть з української землі.
Кум Андрія
Дружина Андрія сказала, що щаслива носити прізвище Романова і щодня буде розповідати дітям, яким Героєм і Людиною з великої літери був їхній батько.
Дружина Захисника
До слова, у загиблого залишилося троє маленьких дітей, найменшому сину немає ще й року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.