Відомий історик розповів про містичний бік Луцька

Столітні стіни Луцького замку приховують чимало таємниць, які манять туристів відвідати це містичне місце. Одна із них – про трагічну історію кохання Ганни Войтехової з польським лікарем Станіславом Хрустелем, яких впіймали на перелюбі та прирекли до страти.

Про містичний Луцьк розповів історик Андрій Павляшик в програмі «Актуально» на 12 каналі.

Найбільш відомою серед лучан є містична легенда про Ганну Войтехову – дружину столяра, яку стратили в Луцьку понад 400 років тому і яка, за легендою, до цього часу шукає в підземеллях свою прикрасу на шию, яку зняв з неї кат після страти, а потім десь загубив у підземеллях. Зі слів історика, це переплетіння реальної історії і вигадане продовження про те, що душа страченої красуні досі шукає прикрасу.

«Взагалі взаємовідносини з нашими місцями і з легендами дуже специфічні. Я вже колись навіть про це писав і жартував, що можна сказати, що в мене є приступи історичної шизофренії, тому що я можу сісти під вежею князів Чорторийських і з нею поспілкуватися. Я навіть можу побачити і уявити, як та княгиня Чорторийська там гуляє», – розповідає Андрій Павляшик.

Зі слів історика, в нас не так багато легенд, але було б добре їх відновити, або придумати, або написати.

«Тому що місця у нас в такому якомусь енергетичному плані, містичному, дуже сильні. Вони змушують тебе інакше подивитися на себе і навколо. І тоді, можливо, якийсь єпископ Мацейовський вигляне з-за рогу і підкаже, де він сховав свої скарби», – вважає Андрій Павляшик.

Андрій Павляшик додав, що одну легенду він вигадав – про єпископа Мацейовського.

«Був такий мегавідомий в нас свого часу католицький єпископ, який залишив у нас свої таємниці, і до цього часу їх ніхто не знайшов. Оскільки людина була неймовірно багата, неймовірно впливова і мудра, то ті таємниці не відомо, чим цінні: своїм золотом чи доступом до якихось там скрижалів Всесвіту, чи тому подібному. Я навіть на декількох своїх екскурсіях це використав, і найбільше це викликало захоплення, звичайно, у дітей. Клятвенно просили мене: не копайте тут без нас років 10 нічого, бо ми хочемо теж в цьому взяти участь», – розповів історик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Замок над річкою: лучанам «зайшов» вигляд міста без Старого ринку
• Історик пояснив, чому замок треба називати Луцьким, а не Любарта