Бездомні і нікому не потрібні

Ніколи не розуміла людей, які використовують тварин, як аксесуари. Я маю на увазі не варіант з шкіряним паском чи норковою шубою, а те коли купляють собачок, аби виглядати гламурно і модно, як Періс Хілтон. Або ж коли купляють тварин, потішаться, а потім викидають напризволяще.

Люди готові викинути сотні доларів на чихуахуа але разом з тим навіть і не глянуть на бездомних тварин, які блукають містом в пошуках їжі. Хоча б здавалося – навіщо викидати гроші на купівлю якогось породистого кота, якщо можна взяти бездомного чи з притулку надавши тварині любов та домівку.

Не тішить і те, коли тварину викидають на вулицю чи підкидають в притулок," бо набридла", а той покинутий собака за весь час прикипів всім серцем до господаря чи господині. Навіть не дивлячись на таку зраду все одно радо кинеться до ніг побачивши десь на вулиці і пізнавши серед численних людей свого господаря.

Бездомні тварини нікому не потрібні. Вони бігають вулицями і заглядають кожному перехожому в очі з надією знайти свого вірного друга серед людей. Втім, як на мене, найприкріша ситуація стається не з тими тваринами, які фактично з народження є бездомними, а тими, які безжальні людиська награвшись та натішившись просто викинули на вулицю, наче непотрібний і пустий пакет з-під молока.

Дивлячись на такі історії та жорстоке поводження з тваринами все частіше думаєш про те, що окремим людям до тієї собаки (до речі це слово дехто використовує як образу) дуже далеко в плані вірності.

Наостанок додам лише слова геніального Генріха Гейне "Чим більше пізнаю людей, тим більше мені подобаються собаки".

Люди будьте добрішими і дбайте про братів наших менших!