Храм для всіх: історія будівництва церкви на кладовищі в Гаразджі (фото)

Церква, якої могло б і не бути у Гаразджі, стала місцем, де моляться не лише люди, які живуть неподалік, а й ті, хто приїздить на кладовище до своїх рідних. Священик Ярослав Черенюк, настоятель храму Воскресіння Христового УПЦ КП на луцькому міському кладовищі, розповів, що храм побудували для всіх конфесій, тому молитися як за упокій, так і за здоров'я, тут можна усім охочим.

ІДЕЯ БУДІВНИЦТВА ХРАМУ

"Думка збудувати храм існувала вже мабуть 10 років. Але 2008-2009 роки не дали можливості оформити юридично землю, адже були перепони – не хотіли давати землю одній конфесії. Але нам вдалося створити церкву для всіх. Тож будівництво церкви почалося 1 травня 2014 року", – розпочав історію створення церкви настоятель храму.

7 червня 2014 року відбулося освячення фундаменту. Наступний рік над церквою працювали своїми силами (вдалося звести лише фундамент і почати будівництво стін). Священик пригадує, як усвідомлював, що будівництво триватиме дуже довго, адже у місцевості немає громади, яка могла б підтримувати будівництво та жертвувати кошти. Однак сталася знакова зустріч, яка змінила хід будівництва церкви.

"У 2015 році на проводах, в неділю, коли тут найбільше людей, які приходить до своїх рідних спочилих після Пасхи, біля стін храму я зустрів людину і знав, що це народний депутат. Це був Сергій Мартиняк. Я звернувся до нього зі словами про допомогу. І, на щастя, він щиро зацікавився", – пригадав священик.

У нардепа виникла ідея, аби цей храм був для всіх і представники всіх конфесій, могли б тут служити. До того ж, ще при освяченні фундаменту владика Михаїл, звертаючись до людей, сказав, що церква має бути для усіх. Тому інших варіантів й не було.

АКТИВНИЙ ПРОЦЕС БУДІВНИЦТВА

"За місяць після нашої розмови почалися надходження коштів та допомога", – розповів настоятель храму та із усмішкою на вустах промовив, що за ті чотири роки будівництва храм майже повністю завершений.

Знамена подія – підняття купола відбулася 7 листопада 2015 року. А перша Божественна Літургія відбулася 20 квітня 2017 року, в четвер після Пасхи, на якій молилися рідні загиблих солдатів, які поховані на Алеї слави за самою церквою. Нині храм готовий до молитов. Його освячення 5 травня 2018 року звершив митрополит Луцький і Волинський Михаїл в присутності запрошеного духовенства Луцького району, Луцька, Рівненської єпархії, а також людей, які вже є прихожанами.

"За цей рік багато людей приходять сюди помолитися. Ходять ті люди, які проживають тут поруч, є й ті, хто приїздить з Луцька", – розповів настоятель храму Ярослав Черенюк та додав, що богослужіння відбуваються щосуботи.

ЧИМ ОСОБЛИВИЙ ХРАМ

Всередині церкви затишно та дуже гарно.

"У храмі і вівтарі вже є розписи. Але ще не всі завершені. Художником виступив лучанин Ярослав Жупанюк. Це найбільш вартісний момент будівництва. Всі розписи у візантійському стилі, що не є характерним для Волині. Цей стиль, існує вже більше тисячі років у Греції, колишній Візантійській імперії. Тільки тут, на наших землях, це більш зросійщений варіант. А в нас справжній – автентичний", – почав розповідати особливості храму настоятель.

Ще передбачені вітражі такі, які є в європейських храмах. На них зображуватимуться орнаменти або ж квіти. Та планують встановити головну люстру храму– панікадило.

Іконостас у церкві Воскресіння Христового виготовляли з масиву дуба у майстерні художника Романа Яблонського із Червонограду. Таких іконостасів на Волині є лише чотири. Його встановили у 2017 році.

Писані ікони виконав той же художник.

Царські ворота – те, чим по-особливому пишається священик, адже вони виготовлені у формі тризуба.

"Це моя була ідея зробити щось схоже на тризуб. Я таке бачив на фото в українських храмах в діаспорі. В нашій країні такі тризуби з хрестом стали відомими на початку 90-х років. Це символізувало відродження української церкви і держави", – розповів про символічність настоятель храму.

Привертають увагу свічки, які стоять біля вівтаря у піску. Священик каже, що це дуже зручно, адже їх можна поставити у необмеженій кількості та й чистити такий незвичний підсвічник значно легше. Варто лише вибрати залишки від воску.

Підлога у церкві із граніту. Вона хоч дороговартісна, однак є довговічною.

Розповів священик і те, чому храм має таку назву – Воскресіння Христового.

"Сама подія воскресіння із мертвих Христа Спасителя відкрила нам можливість бути з Богом вічно. Він своєю смертю, розп'яттям на хресті, взяв на себе наші гріхи, а воскресінням із мертвих – переміг смерть", – пояснив священик Ярослав та звернув увагу на верхні розписи у церкві, які спільним сюжетом пов'язані із Воскресінням Христа.

"Тут зображений сам Христос і євангельські події – зустріч жінок-мироносиць, які прийшли до гробу, ангел їм показує, що гроб порожній і Христос Воскрес. І це безперервно йде такий сюжет. Тут – зустріч Христа з Марією Магдалиною, якій Він перший явився за Євангелієм. Далі явлення Ісуса Христа еммауським подорожнім. А тут події на сьомий день, коли Христос з'являється учням. Ще тут присутній апостол Фома, який перед тим не бачив воскреслого Христа і казав: "Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю". Цей сюжет називається "Увірування апостола Фоми". Далі буде продовження – велика ікона Воскресіння у грецькому варіанті. А на цій стіні буде "Воскресіння праведного Лазаря". Також будуть святі воїни Георгій Побідоносець, Димитрій Солунський", – пояснив задум настоятель храму.

Нині роботи у храмі ще тривають, однак, якщо все йтиме за чітким планом, то священик має надію, що завершаться цього року. І вже на освячення повністю готового храму чекатимуть Сергія Мартиняка.

ЯК РЕАЛІЗОВУЄТЬСЯ ЗАДУМ ЦЕРКВИ ДЛЯ ВСІХ

У невеличкому, але вмісткому храмі щосуботи відбувається служба. Хоч субота – це поминальний день, але тут моляться не лише за померлих, а й звершується повна Божественна Літургія, де згадують всіх: і живих, і померлих. До того ж тут можуть і звершити таїнство вінчання. Священик пригадав, що у деяких церквах, які розміщуються на кладовищі, вважається почесним таке вінчання.

"Задум, стосовно того, щоб тут служили інші конфесії вже був реалізований декілька разів. Римо-католики наші місцеві на кладовищі щороку служать месу, коли в них випадає день всіх святих. Вони і раніше це робили, а коли вже храм збудували, то продовжують молитися і не бояться. Ми з ними товаришуємо. А греко-католики служили в цьому храмі пасхальний молебень", – розповів настоятель храму.

Нині пожертви Сергія Мартиняка спрямовані на те, аби зробити церкву такою, яка заохочувала б вірян відвідувати храм. Адже тут кожна людина, не залежно від віросповідання, може зустрітися з Богом та помолитися.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook та Telegram. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
17.05.2018 08:00
Переглядів1073
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
17-08-2018 16-08-2018
Вибір редактора

Рейтинг