Бронежилети – не «гуманітарка»: у «Добрій справі» прокоментували скандал (відео)

Волинська обласна прокуратура 20 липня повідомила про обшуки на складах з гуманітарною допомогою одного з благодійних фондів у Луцьку. Як пізніше стало відомо, БФ «Добра справа» підозрюють у продажі військової амуніції, отриманої в якості благодійної допомоги. У фонді звинувачення заперечили та пояснили, чому опинилися у полі зору правоохоронців.

Такі заяви зробили представники БФ «Добра справа» – директор Юрій Слива та керівниця відділу забезпечення ЗСУ Ольга Косован під час пресконференції 22 липня.  

Директор фонду розповів про об’єми гуманітарної допомоги, які вдалося залучити від закордонних донорів та доставити в Україну. На думку Юрія Сливи, сьогодні в Україні чи не всі благодійні фонди та рухи опинилися під прискіпливою увагою правоохоронних органів, адже серед волонтерів теж дійсно є не чесні на руку. І через окремих «ділків» тінь падає й на ті фонди, які ведуть чесну і законну діяльність.

Також Юрій Слива пояснив, чому 20 липня, після оприлюднення правоохоронними органами та у ЗМІ інформації про звинувачення фонду «Добра справа» в оборудках з військовою амуніцією, керівництво БФ відмовлялося від коментарів. За його словами, самі ж правоохоронці заборонили повідомляти громадськості будь-яку інформацію про слідчі дії, проведені у рамках певного кримінального провадження.

Однак після того, як Волинська обласна прокуратура оприлюднила допис про факт проведення обшуків, а окремі ЗМІ зазначили, що йдеться про фонд «Благодійна справа», керівництво, порадившись з юристами, вирішило організувати пресконференцію, аби відповісти на всі запитання.

«Ми на сто відсотків впевнені, що скоро це все закінчиться і спростується», – зазначив Юрій Слива.

Також директор фонду наголосив, що проведенню обшуків в офісі та на складах не перешкоджали, адже, переконує, фонду «Добра справа» немає що приховувати й він найбільше зацікавлений в об’єктивному розслідуванні.

«Ми були тут майже до другої години ночі, допоки не закінчилися усі процесуальні дії. Підписали протоколи й поїхали по домівках», – розповів Юрій Слива.

Директор фонду також наголосив, що, не дивлячись на те, що будь-яка вина фонду не доведена, сам розголос справи завдав істотних репутаційних втрат «Добрій справі». Зокрема, під загрозою зриву опинилися масштабні поставки гуманітарної допомоги з-за кордону. Це десятки вантажівок харчових продуктів. Також один із британських фондів пропонував грант на 500 тисяч фунтів стерлінгів, на які мали закупити харчі. Однак після оприлюднених звинувачень і цей контракт може зірватися. Директор фонду переконує, що продуктові набори, отримані за сприяння британського фонду, планували позначити унікальним маркуванням, на якому зображені логотипи «Доброї справи», британських партнерів та надпис, що це є гуманітарна допомога та не підлягає продажу.  

Юрій Слива наголошує, що для фонду дуже важлива прозорість і публічність у роботі. Тож, розповідає, що з 27 квітня вирішили вести електронний склад гуманітарної допомоги. Для цього волонтери, яких у фонді налічується 266, сортують детально описують все, що надходить до фонду, а це – одяг, їжа, медикаменти та інші речі. Також директор розповідає, що фонд звітується перед іноземними донорами за кожен вантаж, який вони передали до кінцевого споживача. Однак публічні звинувачення у торгівлі військовою амуніцією, розповідає директор, навіть відбивають бажання працювати далі.

«Коли 19 липня нам це «прилетіло» – ми думали зупинити роботу фонду, поки це все не вирішиться. Але потім ми подумали – а чому мають страждати прості люди, а те, що у нас є на складах, повинно далі лежати?», – розповідає Юрій Слива.

 

Щодо бронежилетів, то Юрій Слива зазначив, що їх не отримують з-за кордону, однак, налагодили їх виробництво.

Ольга Косован розповіла, що стала волонтером з першого дня війни, а її батько відправився на фронт. Тому запит на перший бронежилет надійшов саме від нього, але виявилося, що дістати «броню» виявилося не так вже й просто.

«Ми почали шукати донорів та організацій, які б могли нам надати бронежилети. Але ми почали стикатися з проблемами. Перша з них – це логістика. Адже доставка із США, наприклад, була дуже дорогою», – розповіла Ольга Косован.

Тому у фонді вирішили шукати бронежилети в інших країнах. Вдалося знайти відповідні контакти в Словаччині та Ізраїлі. Однак, каже Ольга Косован, виникла нова проблема. З-за кордону бронежилети доводилося чекати подекуди по 2 місяці, стільки часу не було, адже кількість запитів від військових лише постійно збільшувалася.

«Також виникла проблема у ввезені бронежилетів в Україну. Адже четвертий клас захисту – це стратегічний запас бронежилетів будь-якої країни. Без дозволу своїх міністерств вони не давали дозволу на вивіз цих бронежилетів зі своїх територій», – додав Юрій Слива.

Як переконує Ольга Косован, Україна дозволяє ввіз бронежилетів четвертого класу з-за кордону, а от країни ЄС не дозволяють їх вивозити. А бронежилети нижчого класу на фронті не є безпечними.

За словами Ольги Косован, фонд відмовився від використання бронежилетів кустарного способу виробництва, адже їхня якість часто викликала сумніви.

«Ми зібрали групу волонтерів фонду і відшукали виробників бронежилетів. Разом з ними ми розпочали процес виготовлення вітчизняних бронежилетів, які б могли відповідати всім міжнародним стандартам і нормам. Був проведений довгий шлях, починаючи від пошуку, покупки та завезення в Україну якісної сировини», – розповідає Ольга Косован.

 

Волонтерка додає, що на цьому етапі фонд «Добра справа» зіткнувся з новою проблемою – виявилося, що завезти балістичну сталь на територію України вкрай складно. Машина зі сталлю три тижні простояла на митниці.

«Ми сиділи й чекали, поки цей метал нам дозволять використовувати. Цей метал був закуплений виробником – товариством – офіційно, є всі документи, які ми надали слідству», – переконує Ольга Косован.

Також волонтерка додає, що фонд спільно з виробниками налагодив технологію виробництва бронежилетів, а також провів сертифікацію продукції.

«Для того, щоб досягнути цього результату, були залучені підприємці, як вкладали власні кошти. В це було вкладено декілька мільйонів. Це було зроблено не з метою отримання прибутків, а для того, щоб ми отримали якісний продукт і в декілька разів дешевший, ніж міжнародні аналоги», – зазначила Ольга Косован.

Директор фонду Юрій Слива додав, що не знає, з чим пов’язані обшуки на складах та в офісі «Доброї справи» та припускає, що це сталося через стрімке зростання волонтерської активності й, нібито, саме це могло привернути увагу правоохоронних органів.

Він також додав, що вважає, що волонтерський рух в Україні сьогодні може бути комусь не вигідним, тому триває його дискредитація і тиск на волонтерів. 

Разом з тим, зазначає, що все ж вірить в об’єктивну перевірку, адже, переконаний, що фонд «Добра справа» нічого не порушив та веде максимально прозору і відкриту діяльність.

«Я припускаю, що сьогодні триває перевірка благодійних фондів на чистоплотність. Тому ми теж потрапили під цей приціл. Єдине, що ми хочемо просити у ЗМІ та правоохоронних органів – неупередженості та об’єктивності», – зазначив Юрій Слива.

Нагадаємо, що Волинська обласна прокуратура повідомила, що 19 липня  у ході проведення низки обшуків на території, яку використовує один із благодійних фондів, а також за місцем зберігання гуманітарної допомоги та в оселях, ймовірно, причетних до оборудок осіб, правоохоронці вилучили понад 650 тисяч гривень, комп’ютерну техніку, чорнові записи та інші документи щодо придбання товарів військового вжитку.

Пізніше стало відомо, що йдеться про Благодійний фонд «Добра справа».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Лучани придбали бійцям з 14-ї ОМБр позашляховик Mercedes-Benz (відео)
• Відому мережу військових магазинів підозрюють у махінаціях з гуманітаркою (фото)
• Третина гумдопомоги надійшла через Волинь, – начальник митниці Микола Татарчук (відео)