Вже понад 90 буханців: на Волині 82-річна бабуся пече хліб для військових (фото, відео)
Господиня Ольга Подвернюк із села Веселе Луцького району від початку повномасштабної війни спекла понад 90 буханців хліба для захисників. Волинянці – 82 роки.
Як розповіла жінка Суспільному, паляниці випікає черені до двох годин.
Хліб господині випікає у печі або ж, як кажуть, – на черені.«На армію напечу хліба, я хочу, мені шкода тих дітей, шкода всіх. Чуть-чуть цукру для присмаку і солі, такий у мене хліб получається. Будемо зараз палити в печі, носити на лопату і виробляти. Мішу хлібчик свій отак», – говорить волинянка.
Булки хліба перед випіканням.Спершу замішує тісто для хліба – цей процес триває півтори години. Зі слів пенсіонерки, на 12 буханців хліба використовує орієнтовно відро борошна.
«В хатах не люблю прибирати, а хліб люблю пекти і в городі цюкати. Ото моє хобі», – розповідає пенсіонерка.
Процес замішування тіста.Нині у господарстві Ольги Подвернюк більш як 20 курей та пес. Поки тісто росте, бабуся показує город.
«Хай молотять, хай буде нам хлібчик всім. Гляньте, яка пшеничка файная. То моє все, то моє життя. Отакі маю помідорчики, отака господиня», – говорить волинянка.
Господиня показує овочі зі свого городу та пшеницю, яку скоро молотитиме.У старенькій хатині, ділиться спогадами Ольга Феодосіївна, спекла свій перший хліб. Сюди, каже, прийшла у невістки, коли їй було 17 років. З того часу, розповідає господиня, і пече хліб. Ще досі випікає короваї на весілля, і майже 20 років щотижня пече по 30 проскурок у церкву.
«Тісто вже готовеє, файне тістечко. Буде хлібчик хороший. Довго, довго треба місити. Така мука добрая, не можна відірвати. Пшеничина, то сама найлучша мука», – радіє господиня.
Свіжоспечений хліб волинської господині.Нині Ольга Феодосіївна живе і справляється з господарством сама. Каже: чоловік, якого не стало 20 років тому, був гарним господарем. У шлюбі народила двох синів, одного з них десять років тому не стало через проблеми зі здоров'ям.
«Я всіх розумію тих матерів, що топіро плачуть. Я відплакала своє. Своєму синові в Афганістан не могла рубля послати, а цим хлопцям, щоб не були голодні, я, що маю, – поділюся. Гинуть молодиї... Я не можу того перенести», – говорить жінка.
Фотографії пані Ольги з родинного архіву.Пам’ятає Ольга Подвернюк голод та життя в окупації німців. Чуючи про звірства росіян, пригадує випадок зі свого повоєнного дитинства.
«Ми, діти, самі в хаті, нікого немає, діти. І прийшов до нас якийсь воєнний. Собака бреше. Він взяв собаку застрелив. А ми що в хаті? Кричимо. На небеса чути. Прийшов окно побив. І забрався і пушов», – пригадала волинянка.
У бабусі Ольги – п'ятеро онуків та семеро правнуків. В її родині є зять-військовий. Жінка додає: щодня молиться і за нього, і за всіх українських захисників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Нововолинський ремонтно-механічний завод продали: хто новий власник?
